Ухвала суду № 92568757, 19.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:753/8200/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2020 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя, скасування запису про припинення іпотеки, скасування запису про припинення обтяжень,-

в с т а н о в и в:

13 травня 2019 року Дарницьким районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя, скасування запису про припинення іпотеки, скасування запису про припинення обтяжень, направлено за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

25 жовтня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя, скасування запису про припинення іпотеки, скасування запису про припинення обтяжень, повернуто позивачу.

24 вересня 2020 року Київським апеляційним судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено. Ухвалу дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2019 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

01 жовтня 2020 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Враховуючи, що судом постановлено ухвалу про повернення позову у зв`язку з чим позовну заяву та разом з додатками повернуті позивачу, що підтверджується супровідним листом від 03 липня 2020 року у цивільній справі, тому для вирішення питання щодо підстав для відкриття провадження у справі позивачу необхідно надати копії позовної заяви з додатками для направлення учасникам справи.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить: «визати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право іпотекодержателя за іпотечним договором від 28 грудня 2007 року укладеним між АКіБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І. від 28 грудня 2007 року за реєстровим № з-1936 щодо предмету іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати неправомірним та скасувати запис про погашення обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна внесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко І.О., 13 червня 2018 року щодо об`єкту нерухомого майна квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року.

Визнати неправомірним та скасувати запис про погашення іпотеки в Єдиному реєстрі іпотек 13 червня 2018 року щодо об`єкту нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2018 року»

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Виходячи зі змісту положень ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 2102 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до змісту частини другої статті 6 цього Закону у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

За пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Такий правовий висновок щодо сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно зробила Велика Палата Верховного Суду 26.02.2019 року у постанові № 907/9/17 провадження № 12-76гс18. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірний правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до предмету позову позивачем пред`явлено дві вимоги не майнового характеру, що зумовлює сплату судового збору за кожну позовну вимогу в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та одна вимога майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38012871, банк отримувача Державне Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя, скасування запису про припинення іпотеки, скасування запису про припинення обтяжень,- залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я