Ухвала суду № 92568591, 02.11.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/1801/20

Справа № 754/8771/19

У Х В А Л А

Іменем України

02 листопада 2020 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В. розглянувши заяву голови правління Житлово-будівельного кооперативу №16 Марченко І.П. та члена правління Чебуніна Д.О. про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Житлово-будівельного кооперативу № 16, про визнання недійсним рішення правління ЖБК №16,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020р. голова правління Житлово-будівельного кооперативу №16 Марченко І.П. разом з членом правління Чебуніним Д.О. подали до Деснянського районного суду м. Києва заяву про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В. від розгляду вищевказаної справи, у зв`язку з обставинами, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості. Згідно заяви про відвід судді, сумніви виникли після ознайомлення з матеріалами справи та обґрунтовуються наступним.

У провадженні судді Клочко І.В. знаходиться на розгляді цивільна справа 754/8771/19, провадження по якій відкрито 18.06.2019р., відповідно до ухвали суду та призначено справу до розгляду.

По матеріалах справи вбачається, що останнє судове засідання, яке повинно було відбутись 07.09.2020р. було перенесено на 19.10.2020р. Позивачі на засідання 07.09.2020р. не з`явились, оскільки були повідомлені завчасно помічником судді Янковенко І.О., яка зареєстрована і фактично проживає у будинку ЖБК№16, тобто є сусідкою позивачів.

Зі слів позивачів, помічник судді Янковенко І.О. допомагала позивачам у складанні позовної заяви, допомагає та консультує щодо розгляду матеріалів по справі. Крім того, Янковенко І.О. є мешканкою квартири в будинку ЖБК №16 та систематичним боржником по оплаті комунальних послуг та послуг з утримання будинку. Станом на 01 жовтня 2020р. у помічника судді наявна заборгованість по квартирі складає 3579,42грн.

До того, з матеріалів справи виявлено, що не всі позивачі поставили власноруч свій підпис на позовній заяві, не всі позивачі на засідання з`являються, документи про відсутність позивачів на засідання належним чином не оформлюються, у матеріалах справи не відображаються, засідання відбуваються не належним чином, а документи по справі готує помічник. Наведене ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість судді при розгляді справи.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Суд вважав за можливе вирішити питання про відвід судді за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Викладені представниками відповідача обставини відводу судді Клочко І.В. не дають підстав для висновку щодо наявності сумнівів в неупередженості або об`єктивності саме судді.

З огляду на викладене, суд вважає заяву необґрунтованою.

Разом з тим суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суд має завжди бути "встановленим законом".

Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів. Адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається у демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб. Вислів "встановлений законом" стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справах "Булут проти Австрії" від 22.02.1996 року, "Бускаріні проти Сан-Марино"). Термін "закон", про який ідеться в цьому положенні, стосується, таким чином, не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей і щодо відводу суддів. (рішення у справі "Коем та інші проти Бельгії").

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення пункту 1 ст. 6 (справи "Цанд проти Австрії", заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12.10.1978 року та "Россі проти Франції", заява № 11879/85, рішення комісії від 06.12.1989 року).

Про те, що термін "суд, встановлений законом", поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України".

Суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи "Пуллар проти Сполученого Королівства" і "Томанн проти Швейцарії", а також "Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції" і "Дактарас проти Литви").

Враховуючи, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ЖБК №16 про визнання недійсним рішення правління ЖБК №16 - перебуває в провадженні судді з 12.06.2019 року, а подана представниками відповідача заява про відвід судді на стадії розгляду справи по суті після допиту свідків, може бути розцінена як тиск на головуючого при розгляді цивільної справи №754/8771/19, оскільки та на стадії підготовчого засідання та при висловленні вступного слова учасників справи у представників відповідача не виникали сумніви в неупередженості головуючого судді.

Крім того, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини та з метою уникнення чи запобігання у подальшому негативного ставлення учасників справи до судді, вважаю за доцільне задовольнити по даній справі самовідвід.

Враховуючи викладені обставини та вимоги ст.ст. 36, 38, 39, 40 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву голови правління Житлово-будівельного кооперативу №16 Марченко І.П. та члена правління Чебуніна Д.О. про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Житлово-будівельного кооперативу № 16, про визнання недійсним рішення правління ЖБК №16 - визнати необгрунтованою.

Самовідвід, заявлений головуючим по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Житлово-будівельного кооперативу № 16, про визнання недійсним рішення правління ЖБК №16 - задовольнити.

Відвести головуючого суддю по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Житлово-будівельного кооперативу № 16, про визнання недійсним рішення правління ЖБК №16.

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Житлово-будівельного кооперативу № 16, про визнання недійсним рішення правління ЖБК №16, передати для повторного автоматизованого розподілу справи в порядку ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя