
Справа № 569/14770/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого-судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області в особі сержанта поліції 1 батальйону 2 рота Ковальчука Віктора Сергійовича про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області в особі сержанта поліції 1 батальйону 2 рота Ковальчука В.С., в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3062018 від 31 серпня 2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що факт вчинення нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є недоведеним, оскільки правопорушення вона не вчиняла, жодних порушень Правил дорожнього руху в частині перетину двох суцільних ліній дорожньої розмітки нею допущено не було. Вказала, що 31 серпня 2020 року сержантом поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області Управління патрульної поліції в Рівненській області Ковальчуком В.С. була винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3062018. Відповідно до зазначеної постанови, нею нібито було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Посадова особа патрульної поліції відобразила суть правопорушення таким чином, що 31.08.2020 10:29:22 м.Рівне, вул.Чорновола, 74 водій, керуючи ТЗ, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п.34 ПДР - Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг. Окрім того, місцем розгляду, зазначеним в оспорюваній постанові, вказано вулицю Приходька, 62 у м.Рівному, а місцем вчинення є м.Рівне, вулиця Чорновола, 74. Вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а інспектором патрульної поліції не доведено вчинення нею правопорушення.
Ухвалою від 14 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
8 жовтня 2020 року від представника відповідача - Управління патрульної поліції у Рівненській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає його необґрунтованим. Вказала, що обставини, на які посилається позивач, є надуманими та такими, що не відповідають дійсності, не підтверджені жодним доказом та вводять суд в оману. Натомість оскаржувана постанова є правомірною, винесеною відповідно до норм чинного законодавства та у межах повноважень інспектора патрульної поліції Ковальчука В.С. У постанові відповідно до ст.283 КУпАП зазначено опис обставин, встановлених при розгляді справи, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Щодо посилання позивача на місце розгляду справи, то поліцейський правомірно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу особи-правопорушника, при цьому не порушивши права особи, оскільки останній має право користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП під час розгляду справи. Позивач у позовній заяві вказує, що «...місцем розгляду справи є вул.Приходька, 62 у м.Рівному, а місцем вчинення є вул.Чорновола, 74», проте поліцейський після виявлення факту правопорушення, зупинив транспортний засіб позивача з дотриманням вимог ПДР України.
З`ясувавши доводи та аргументи сторін, викладені у заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 31 серпня 2020 року сержантом поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області Управління патрульної поліції в Рівненській області Ковальчуком В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3062018, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 31 серпня 2020 року в м.Рівне по вул.Чорновола, 74 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Lexus», номерний знак НОМЕР_1 , перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п.34 ПДР - Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30.06.1993 рокувстановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року ( із змінами та доповненнями).
Пункт 1.1 розділу 34 ПДР передбачає, що вузька суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 (вузька суцільна лінія) для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким є Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідачем не надано суду доказів, що 31 серпня 2020 року о 10 годині 29 хвипо вул.Чорновола, 74 в м.Рівне ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Постанова про накладення адміністративного стягнення не може слугувати доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується.
Крім того, згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.283, 284 КпАП України, в ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Однак в оскаржуваній постанові не зазначено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Оскільки суду не надано достовірних, належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Покликання представника відповідача на недоведеність позивачем своєї невинуватості суд до уваги не приймає, оскільки до оскаржуваної постанови не додано жодних доказів, що свідчили би про наявність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, є недоведеним.
На підставі наведеного та керуючись ст.9, 90, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області в особі сержанта поліції 1 батальйону 2 рота Ковальчука Віктора Сергійовича про скасування постанови ЕАМ №3062018 від 31 серпня 2020 року - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3062018 від 31 серпня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень скасувати, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ;
відповідач - Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Степана Бандери, 14а; код ЄДРПОУ 40108646;
Суддя :
Судове рішення № 92566798, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 28.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/14770/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: