Рішення № 92563707, 13.10.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3441/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1815 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 25.08.2020 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А1815 (далі - в/ч А1815) та просить визнати протиправними та скасувати пункти 1, 4, 5 наказу командира в/ч А1815 від 29.07.2020 №446 ''Про результати службового розслідування''.

Свої вимоги мотивує тим, що вихід з ладу двигуна відбувся під час перебування виробу Т-64БВ на гарантійному терміні експлуатації. При цьому, експлуатаційну поломку (з вини механіка-водія) визначили представники ДП ХБТЗ (робоча група) майже через рік після підводного водіння зовнішнім оглядом, без відповідного дослідження на заводі і у відсутні представника в/ч А1815. За наведених обставин, вважає, що відповідачем не доведено протиправності його поведінки, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди, а також вини ОСОБА_1 у заподіянні шкоди державі в особі в/ч А1815, пов`язаної з виходом з ладу двигунів бронетанкової служби.

Ухвалою судді від 31.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

Позивач у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі. У відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що командир 1 танкового батальйону в/ч А1815 підполковник ОСОБА_1 , в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив належним чином доповідь по команді щодо причин виходу з ладу двигуна 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 виробу Т-64БВ стройовий номер НОМЕР_6, що унеможливило встановлення дійсних обставин подій, пов`язаних з перегрівом двигуна виробу, та, як наслідок, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 спірним наказом притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовлено, враховуючи таке.

ОСОБА_1 з 01.10.2018 проходить військову службу у в/ч А1815 на посаді командира танкового батальйону, що підтверджується копією наказу від 01.10.2018 №249 (а.с. 63). З 26.08.2020 позивач є слухачем денної форми навчання Національного університету оброни України імені Івана Черняховського, про що видано довідку від 08.10.2020 №182/4/251/819 (а.с. 120).

Судом встановлено, що відповідно до рапорту від 24.06.2020 №1715 старшого лейтенанта Гаспаряна С.С. , наказом тво командира в/ч А1815 від 24.06.2020 №1108, призначено проведення службового розслідування за фактом передчасного виходу з ладу, у тому числі, танкового двигуна (1 танкового батальйону) 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 виробу Т-64БВ стройовий номер НОМЕР_6, для чого створено відповідну комісію (а.с. 62). Наказом тво командира в/ч А1815 від 23.07.2020 №1240 термін проведення службового розслідування продовжено до 30.07.2020 (а.с. 61).

За наслідками праведного службового розслідування складено відповідний акт, затверджений тво командира в/ч А1815 27.07.2020, у якому зазначено, що під час проведення щорічної інвентаризації майна бронетанкової служби в/ч А1815 було встановлено ряд недоліків (а.с. 11-27).

Зокрема, згідно наряду №389/17 від 18.08.2017 на озброєння 2 танкової роти 1 танкового батальйону в/ч А1815 був отриманий виріб Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 з двигуном 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 стройовий номер НОМЕР_6.

З пояснень командира 2 танкової роти 1 танкового батальйону в/ч А1815 лейтенанта О.Томчука стало відомо, що наприкінці січня 2019 року, при проведенні робіт з обслуговування, він виявив підтікання охолоджувальної рідини в важкодоступному місці з`єднання радіатора з рубашкою охолодження двигуна. На перший погляд це мало вигляд, як підтікання з радіатора в місці зварювання тіла радіатора і патрубка (горловини) радіатора, про що він доповів по команді.

Виріб Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 стройовий номер № НОМЕР_3 перебував на гарантійному терміні експлуатації.

У лютому 05.02.2019 за номером №260/4/ООС на адресу ДП ХБТЗ виконуючим обов`язки начальника бронетанкової служби відправлено сповіщення про виклик представників заводу.

Відповідно до гарантійних зобов`язань на даний виріб завод (далі - постачальник) встановив гарантію: гарантійний термін експлуатації - 2 роки, гарантійне напрацювання - 3000 км, 300 мото/годин; фактичне напрацювання з серпня 2017 року склало - 602,3 км, та 83,3 мото/години.

22 лютого 2019 року прибула комісія від ДП ХБТЗ та провели дослідження виробу Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 з двигуном 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 стройовий номер НОМЕР_6.

Згідно акту дослідження №38/4/1815/10/53/137 від 22.02.2019 встановлено, що при огляді дефект не підтвердився, що також зафіксовано в акті відновлення від 23.02.2019 №34/4/1815 (а.с. 45-50).

На підставі сповіщення №260/35 від 05.04.2019 прибула комісія від ДП ХБТЗ, та провела дослідження виробу Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 з двигуном 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 стройовий номер НОМЕР_6.

У результаті роботи був відпрацьований акт дослідження №106/260/35/1815/10/59/94 від 18.04.2019, затверджений 22.04.2019 (а.с. 43-44). Згідно вказаного акту несправність виникла в гарантійний період експлуатації з експлуатаційними показниками: пробігу - 687 км, напрацюванням - 117 мото/годин. Фактично встановлено дефект виробу: течія палива та охолоджувальної рідини в районі розміщення верхніх форсунок 1,2,3 циліндрів та течі охолоджувальної рідини в районі нижніх форсунок. Встановлена причина дефекту: перегрів двигуна під час проведення занять з підводного водіння.

Майору ОСОБА_1 ,найпершому з особового складу в/ч А1815, стало відомо про причини перегріву двигуна 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 виробу Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 , стройовий номер НОМЕР_6 під час проведення занять з підводного водіння.

Командир 1 танкового батальйону підполковник ОСОБА_1 в своїх поясненнях повідомив, що про всі факти виходу з ладу танкових двигунів своєчасно писались рапорти на проведення службових розслідувань для встановлення причин виходу з ладу двигунів. Нові двигуни видавались тільки після того як видавався наказ по частині на проведення службового розслідування. Вина військовослужбовців визначалась службовими розслідуваннями, а, на його думку, висновок (експертизу) про причини дострокового виходу з ладу двигуна мав би давати завод (а.с. 40-42). Посилання на рапорти, номери, дати проведення службових розслідувань не зробив. Причину несвоєчасності оформлення документів (актів вилучення-закладки двигунів і т.д.) пояснив особистою недисциплінованістю особового складу, але не зважаючи на це воно проводиться і буде завершене.

Службовим розслідуванням встановлено, що від події встановлення причин поломки двигуна (22.02.2019) до первинного призначення службового розслідування (29.01.2020) пройшло майже рік (підстава - рапорт майора О.Левченко №68 від 29.01.2020).

Згідно даних формуляра на виріб Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 , двигун 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 стройовий номер № НОМЕР_3 , розділ 9 «Ввід машини в стрій і призначення екіпажу» встановлено, що призначення екіпажу на даний танк проводилось на підставі наказу командира в/ч А1815 №303 від 30.03.2018: командир танка старший сержант ОСОБА_4 , механік - водій ОСОБА_5 , навідник гармати солдат ОСОБА_6 .

Згідно пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_7 стало відомо, що виріб Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 , стройовий номер № НОМЕР_3 залучався до проведення занять по подоланню водної перешкоди. Танк був у справному стані до виконання вправи, а під час виконання вправи підводного водіння випадків зупинки двигуна під водою не було. Після закінчення вправи танк був справний, всі системи функціонували справно (а.с. 28-30). Також ОСОБА_7 повідомив, що під час знаходження виробу в ООС проявились несправності (відсутня зарядка АКБ, сержант ОСОБА_8 повідомив про несправність блока Р-15, підтікання в місці розташування радіатора). Представники заводу, що прибули на підставі сповіщення, зробили висновок, що двигун перегрітий, незважаючи на те, що старший лейтенант ОСОБА_7 заявляв, що машина їздить добре, без зауважень.

Згідно наказу командира військової частини А1815 №306 від 31.12.2018 командиром танка призначили старшого сержанта ОСОБА_4 , який виконував обов`язки до 04.06.2020.

Старший сержант ОСОБА_4 , котрий в період червня 2018 року виконував обов`язки командира танку стройовий номер НОМЕР_6, у своїх поясненнях підтвердив факт залучення даного танку на заняттях з подолання водної перешкоди, та підтвердив свідчення старшого лейтенанта ОСОБА_7 про те, що технічний стан даного танка як під час проведення занять, так і після їх завершення залишався добрим, випадків виходу з ладу двигуна не було, робочі параметри були в нормі, контрольний огляд проводили перед кожним занурюванням (а.с. 34-36).

У акті зазначено, що усього з червня 2018 року до 22-23 лютого 2019 року, на момент виходу з ладу і заміни двигуна 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 стройовий номер НОМЕР_6, витрати моторесурсу склали - пробіг - 414,2 км , 82,2 - мото/годин.

В архіві стройової частини вдалося віднайти наказ командира в/ч А1815 від 20.06.2018 №1151 «Про організацію і проведення подолання водної перешкоди, забезпечення виконання вимог безпеки», згідно якого визначалось в період з 21-22 червня 2018 року провести заняття з практичного подолання водної перешкоди через річку «Старуха», у якому визначений виріб Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 з двигуном 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 стройовий номер № НОМЕР_3 (а.с. 52-56).

Відповідно акту від 11.06.2018 №1951 «Про допуск особового складу танкових екіпажів військової частини А1815 до подолання водної перешкоди» були створені зведені екіпажі танків, які прийняли участь в проведенні занять. Всього 7 механіків -водіїв від 1 танкового батальйону (а.с. 57-60).

Згідно викладених в акті висновків, двигун 5ТДФА на виробі НОМЕР_4 стройовий номер НОМЕР_6 замінений в період гарантійного періоду експлуатації за рахунок постачальника ДП ХБТЗ. Згідно акту дослідження, вказана причина виходу з ладу двигуна 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 стройовий номер № НОМЕР_3 - перегрів двигуна під час проведення занять з підводного водіння.

Разом з тим, у акті вказано, що вина старшого сержанта ОСОБА_4 відсутня, так як його дії дали змогу успішно виконати завдання заняття з подолання водної перешкоди, не спричинивши дострокового виходу з ладу двигуна (аварії), і в подальшому виріб пройшов без аварій і поломок ще 414 км.

У свою чергу, командир 1 танкового батальйону в/ч А1815 підполковник ОСОБА_1 в порушення положень, передбачених статтями 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (діяло на час події), не здійснив належним чином доповідь по команді щодо причин виходу з ладу двигуна 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 виробу Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 стройовий номер № НОМЕР_3 , що унеможливило встановлення дійних обставин подій, пов`язаних з перегрівом двигуна виробу та, як наслідок, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

У зв`язку з наведеним, комісією запропоновано притягнути командира 1 танкового батальйону в/ч А1815 підполковника ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 15 прожиткових мінімумів установлених для працездатних осіб.

Притягнення позивача до відповідальності реалізовано наказом командира в/ч А1815 від 29.07.2020 №446, пунктом 1 якого ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 15 прожиткових мінімумів установлених для працездатних осіб. Також пунктом 4 наказу позивача позбавленою премії в повному обсязі за липень 2020 року, а пунктом 5 помічнику командира в/ч А1815 з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби наказано обліковувати в книзі грошових стягнень та нарахувань військової частини стягнення з командира 1 танкового батальйону в/ч А1815 підполковника ОСОБА_1 на суму 31 770,00 грн. (а.с. 5-10).

Вважаючи вищевказані пункти наказу протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).

Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок; у редакції, чинній на момент проведення службового розслідування).

Так, пунктом 1 Розділу ІІ Порядку визначено, що службове розслідування призначається у разі, якщо за характером вчиненого правопорушення на військовослужбовця буде накладено дисциплінарне стягнення, застосування якого призведе до позбавлення військовослужбовця премії повністю або частково, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, накладення дисциплінарного стягнення, внаслідок чого військовослужбовець буде понижений у посаді, понижений у військовому званні, позбавлений військового звання, звільнений з військової служби.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Згідно із пунктом 1 Розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пункту 3 Розділу Порядку, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

В свою чергу, пунктом 7 Розділу І Порядку встановлено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.09.1999 №1075-XIV «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України від 03.10.2019 №160-ІХ "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі - Закон №160-ІХ) матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; службовий ризик - можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків негативного впливу протягом певного часу, спричиненого діями або бездіяльністю особи, на яку поширюється дія цього Закону, в особливих, надзвичайних (екстремальних) умовах, спрямованими на запобігання шкоді, якщо її не можна було уникнути іншим способом.

Статтею 3 Закону №160-ІХ установлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4 Закону №160-ІХ).

У статті 8 Закону №160-ІХ зазначено, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Таким чином, для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дій чи бездіяльності, та з якою метою завдано шкоду або збитки. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку військовослужбовця та його ставлення до виконання службових обов`язків.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що на озброєння 2 танкової роти 1 танкового батальйону в/ч А1815, командиром якої є ОСОБА_1 , був отриманий виріб Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 з двигуном 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 стройовий номер НОМЕР_6.

Під час проведення занять з підводного водіння вказаного виробу, відбувся перегрів двигуна, що призвело до його дефекту, а саме: течія палива та охолоджувальної рідини в районі розміщення верхніх форсунок 1,2,3 циліндрів та теча охолоджуваної рідини в районі нижніх форсунок.

Майору ОСОБА_1 , найпершому з особового складу в/ч А1815, стало відомо про причини перегріву двигуна 5ТДФА заводський номер НОМЕР_1 виробу Т-64БВ заводський номер НОМЕР_2 , стройовий номер НОМЕР_6.

У поданому позові та наданих під час службового розслідування поясненнях, ОСОБА_1 зазначав, що про всі факти виходу з ладу танкових двигунів своєчасно писав рапорти на проведення службових розслідувань для встановлення причин виходу з ладу двигунів. Однак, належні і допустимі докази на підтвердження своєї позиції позивачем ні суду, ні відповідачу надані не були.

Суд звертає увагу, що положеннями Статуту установлено, що командир (начальник) зобов`язаний: планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами; знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу) (стаття 59).

Відповідно до статті 101 Статуту командир батальйону (корабля 3 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (корабля), успішне виконання батальйоном (кораблем) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (корабля) і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону.

Командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов`язаний: підтримувати особовий склад батальйону (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності; знати й уміло володіти всіма видами зброї і техніки батальйону, організовувати правильне їх зберігання, експлуатацію та обслуговування і не менше ніж один раз на три місяці особисто перевіряти їх наявність, стан та облік; щомісяця підбивати підсумки стану бойової підготовки, військової дисципліни, внутрішнього порядку, озброєння і техніки; здійснювати заходи щодо запобігання катастрофам, аваріям, поломкам озброєння і техніки (забезпечення живучості корабля й безпеки його плавання), а також вимагати додержання заходів безпеки під час роботи з озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, проведення занять, стрільб, навчань і робіт; керувати господарством батальйону (корабля).

Відповідно до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за №615/2419 (пункти 2.4, 2.10), організація та ведення військового (корабельного) господарства (господарська діяльність) включає, у тому числі, забезпечення правильної та безпечної експлуатації, зберігання і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки і майна.

Найважливішими завданнями командирів, начальників та усього особового складу військових частин та з`єднань є: постійний розвиток військового (корабельного) господарства, впровадження наукової організації праці при його веденні, постійне поліпшення матеріально-побутових умов та задоволення культурних потреб військовослужбовців, ощадливі та економні витрати матеріальних засобів і коштів, уміле й ефективне використання техніки при виконанні господарських заходів.

Враховуючи наведене, суд погоджується із позицією відповідача, що встановлена під час службового розслідування бездіяльність позивача, як командира танкового батальйону, призвела до передчасного виведення з ладу вказаного вище танкового двигуна та унеможливила встановлення дійних обставин подій, пов`язаних з перегрівом двигуна виробу, та, як наслідок, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №160-ІХ, особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.

Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника) (частина перша статті 10 Закону №160-ІХ).

Враховуючи наведене, суд вважає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується неналежне виконання позивачем функціональних обов`язків, а тому висновок в/ч А1815 про заподіяння ОСОБА_1 державі шкоди є обґрунтованим. Обставини, що виключають матеріальну відповідальність (стаття 9 Закону №160-ІХ), судом не встановлені.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в ході дослідження наявних в матеріалах справи доказів, посилання відповідача про порушення ОСОБА_1 вимог керівних документів, які регламентують його службову діяльність, та невиконання позивачем належним чином покладених на нього обов`язків, знайшли своє підтвердження.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовні у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А1815 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 листопада 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Військова частина А1815 (код ЄДРПОУ 07880688, смт. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558).

Суддя С.В. Бородавкіна