Ухвала суду № 92562545, 02.11.2020, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/798/20

номер провадження 1-кп/546/94/20

УХВАЛА

іменем України

02 листопада 2020 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

прокурора Сагайдачного І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Чуя А.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12020175310000057, відомості про яке 14.09.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янське Дніпропетровської обл, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не інваліда, не депутата, маючого на утриманні дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.08.2015 змінившого прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », раніше судимого: 26.05.2011 року Заводським районним судом м. Кам`янське Дніпропетровської області за ст. 263 ч.1, ст. 309 ч. 2, ст. 307 ч. 2, ст. 69, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 майна. 10.04.2012 року звільненого умовно-достроково із не відбутим терміном 10 місяців 18 днів; 21.02.2014 року Заводським районним судом м. Кам`янське Дніпропетровської області за ст. 301 ч. 2 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн.

03.02.2020 року постановлено вирок Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч. 3 КК України, який перебуває на розгляді в апеляційному суді,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадження № 12020175310000057 від 14.09.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину за ч.3 ст.185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 , міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Клопотання обгунтоване тим, що під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 18.09.2020 відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Строк дії запобіжного заходу спливає о 13:45 год. 15.11.2020. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Крім того, ризики передбачені ст. 177 КПК України, що були встановлені ухвалою слідчого судді від 18.09.2020 р. не зменшились та продовжують існувати і дають підстави вважати, що обвинувачений може: продовжувати вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка. Враховуючи наявність вказаних ризиків, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Обвинувачений ОСОБА_1 усно заявив клопотання, підтримане захисником - адвокатом Чуєм А.І., про застосування до нього більш м`якого виду запобіжного заходу, не пов`язаного із ізоляцією від суспільства, а саме домашнього арешту. Обґрунтував тим, на його утриманні перебуває цивільна дружина та неповнолітня донька, яких необхідно утримувати.

Дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали, обвинувальний акт, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до переконання про задоволення клопотання прокурора про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до ст. 315 ч.3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 08.09.2020, 14.09.2020, 16.09.2020 здійснив крадіжки кабелів із колодязів (сховищ), за адресами по вул. Старокиївська, буд. 4, буд. 7, буд. 11 у м.Решетилівка Полтавської області, що належать ПАТ «Укрателеком», чим завдав останньому матеріальної шкоди.

Таким чином, своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, яке виразилося у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням у сховище. Кримінальними правопорушеннями заподіяно збитки на загальну суму 214827 грн. 87 коп.

Обґрунтовуючи зазначені вище ризики, слід зазначити, що:

-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше судима та особою, яка відбувала покарання у місцях позбавлення волі через усвідомлення наслідків вчиненого ним кримінального правопорушення та можливості втрати свободи на тривалий строк, може переховуватися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення.

-ризик, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 проживає поруч із свідком ОСОБА_5 по вул. Спортивна у м. Кам`янське, Дніпропетровської області та своїми діями може впливати на його покази, щоб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення;

-ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 офіційно ніде не працює та немає постійного заробітку може продовжувати вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення.

Наявні в розпорядженні суду документи, які підтверджують факти та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні та доведені в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може: переховуватися від суду, впливати на свідка, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім того судом встановлено, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, продовжують мати місце і на даний час, так як сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції, на думку суду, не міг відмінити або змінити їх настільки, що зникла суспільна небезпечність вчинених діянь і особи обвинуваченого або змінились обставини, які б виключали можливість повторення ним вчинення аналогічних дій.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

Суд вважає, що у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, а тому обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправдовує саме такий вид втручання у особисту свободу обвинуваченого. У зв`язку з чим, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого, клопотання про що заявлено захисником та обвинуваченим.

Зважаючи на ці обставини, суд враховує також і те, що підозрюваному при обранні тримання під вартою на досудовому розслідуванні було визначено розмір застави, внесення якої дає йому змогу бути звільненим з місць попереднього ув`язнення, чого він не зробив і про намір роботи це суду не заявив.

Одночасно із обранням запобіжного заходу у виді триманням під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає, в порядку ч. 3, 4 ст. 182 КПК України, доцільним обрати обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі достатньому, у співставленні з існуючими ризиками та даними про обвинуваченого: грошову суму в розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 205, 206, 314, 315, 372, 395 КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

У задоволенні усного клопотання обвинуваченого про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янське Дніпропетровської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не інваліда, не депутата, маючого на утриманні дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.08.2015 змінившого прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », раніше судимого: 26.05.2011 року Заводським районним судом м. Кам`янське Дніпропетровської області за ст. 263 ч.1, ст. 309 ч. 2, ст. 307 ч. 2, ст. 69, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини майна. 10.04.2012 року звільненого умовно-достроково із не відбутим терміном 10 місяців 18 днів; 21.02.2014 року Заводським районним судом м. Кам`янське Дніпропетровської області за ст. 301 ч. 2 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн.; обвинуваченого у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою на період з 02 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 52550 грн., яку має право внести обвинувачений ОСОБА_1 або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавської області (рахунок отримувача № UA 398201720355289002000015950 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк ДКСУ м. Київ, МФО - 820172).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23".

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Решетилівський відділ Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області та Решетилівський районний суд Полтавської області. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23".

Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О.О. Романенко