Рішення № 92560727, 21.10.2020, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

296/2354/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 жовтня 2020 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житомирського державного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В березні 2020 року Житомирський державний університет імені Івана Франка звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 31 серпня 2017 року між Житомирським державним університетом імені Івана Франка та відповідачем було укладено договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою № 1010 з 1 вересня 2017 року по 30 червня 2019 рік з платою за надання освітньої послуги за весь строк навчання в розмірі 22520,00 грн. Наказом виконуючого обов`язки ректора Житомирського державного університету імені Івана Франка № 253-К (ос) від 18 серпня 2017 року ОСОБА_1 зараховано на навчання до університету.

Посилаючись на те, що 2 березня 2018 року згідно наказу № 77-К (ос) ОСОБА_1 відраховано з вищого навчального закладу за невиконання навчального плану та порушення умов договору, позивач просить стягнути з нього заборгованість по оплаті за навчання з врахуванням внесених ним коштів в розмірі 4540,32 грн, три проценти річних від суми боргу - 306,17 грн, інфляційні втрати - 658,15 грн та пеню за прострочене зобов`язання - 3369,51 грн.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2020 року цивільну справу за позовом Житомирського державного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було передано за підсудністю на розгляд до Романівського районного суду Житомирської області.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Судом встановлено, що наказом ректора Житомирського державного університету імені Івана Франка № 253-К (ос) від 18 серпня 2017 року ОСОБА_1 зараховано студентом І курсу заочної форми навчання за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт».

Згідно пункту 1.1 договору про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою № 1010 від 31 серпня 2017 року, укладеного між Житомирським державним університетом імені Івана Франка (далі виконавець) та ОСОБА_1 (далі замовник), виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника надати освітню послугу, а саме: підготовку за заочною формою навчання, за освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти магістр за напрямом/спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт» з 1 вересня 2017 року по 30 червня 2019 рік.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та порядку, встановлених цим договором.

Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 22520,00 грн, зокрема плата за 2017-2018 навчальний рік - 11260,00 грн, плата за 2018-2019 навчальний рік - 11260,00 грн (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 5.3 договору, замовник вносить плату щомісячно безготівково не пізніше ніж до 1 числа включно, місяця за який здійснюється оплата. Щомісячна плата визначається як 1/10 плати за рік.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом та цим договором (пункт 6.1 договору).

За несвоєчасну оплату освітніх послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 6.2 договору).

Згідно пункту 7.1 договору, договір розривається у разі відрахування з навчального закладу згідно із законодавством, зокрема, за невиконання навчального плану та порушення умов договору.

У разі відрахування або переведення оплата за навчання вноситься за надані освітні послуги до дати, яка письмово підтверджується деканом факультету (директором інституту) (пункт 7.3 договору).

Згідно витягу з наказу виконуючого обов`язки ректора Житомирського державного університету імені Івана Франка № 253-К (ос) від 2 березня 2018 року, в цей же день ОСОБА_1 відраховано з університету за невиконання навчального плану та порушення умов договору.

З довідки про заборгованість по оплаті за навчання ОСОБА_1 перед Житомирським державним університетом імені Івана Франка вбачається, що студент навчався в університеті з 1 вересня 2017 року по 2 березня 2018 рік. Термін навчання складає 6 місяців та 1 день, за цей період йому нараховано 6175,83 грн. З нарахованої суми сплачено 2252,00 грн. Сума заборгованості становить 4540,32 грн за 4 місяці та 1 день (листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, 1 день березня 2018 року).

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлено лист вихідний номер 1/60 від 8 січня 2020 року з пропозицією оплатити заборгованість, однак, заборгованість сплачена не була.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання складають 658,15 грн, три проценти річних від суми боргу - 306,17 грн, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення - 3369,51 грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» (в редакції, чинній на час відрахування відповідача) підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем доводи позивача щодо невиконання ним договірних зобов`язань не спростовані, що було його процесуальним обов`язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, а тому суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати освітніх послуг в розмірі 4540,32 грн, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд також стягує з відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Керуючись статтями 526, 549, 610, 611, 625, 901 ЦК України, статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Житомирського державного університету імені Івана Франка задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Житомирського державного університету імені Івана Франка (адреса місцязнаходження: вул. Велика Бердичівська, 40 м. Житомир, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 02125208) 8874 (вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 15 коп заборгованості за договором про надання освітніх послуг № 1010 від 31 серпня 2017 року та 2102,00 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.В. Ковальчук