Рішення № 92559693, 02.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5915/20

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України в якому просить визнати протиправною відмову Міністерства соціальної політики України у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, викладену в листі від 22.11.2019 №20089/0/2-19/47. Зобов`язати Міністерство соціальної політики України повторно розглянути питання встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під впливом обману та недостовірної інформації зі сторони осіб, які відрекомендувалися співробітниками ТОВ "Експедиція", позивач був направлений на роботу до Російської Федерації, для зайняття посади кур`єра з доставки побутової техніки, де без його згоди був втягнутий у незаконне перевезення наркотичних речовин.

Позивачу було пред`явлено обвинувачення за статтями 228.1.4.4; 210.4.2.; 174.1.4.4. Кримінального кодексу РФ у зберіганні та розповсюдженні наркотичних речовин. 18 січня 2019 року було прийнято рішення про екстрадицію позивача в Україну, де його направлено для відбування покарання в Шепетівську виправну колонію №98 у Хмельницькій області. Згідно висновку Департаменту соціального захисту, викладеному в опитувальному листі б/н без дати позивач "шляхом хибних обіцянок і обману був втягнутий у ситуацію торгівлі людьми, а саме - перевезення наркотичних речовин без його згоди. Був засуджений на 7,5 років позбавлення волі. У січні 2019 року екстрагований в Україну. Потребує встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми та матеріальної допомоги".

Крім того, позивач визнаний потерпілим по кримінальному провадженню №12016250000000100 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 149 КК України "Торгівля людьми" по відношенню до осіб пов`язаних з ТОВ "Експедиція", які виступали рекрутами щодо позивача.

Для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми для позивача Департаментом соціального захисту населення Хмельницької ОДА на адресу відповідача був направлений лист від 16.04.2019 №03.02-2334 разом з підтверджуючими документами.

Проте, з листом Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА від 04.11.2019 №03.02-6226 позивач отримав копію листа відповідача від 22.11.2019 №20089/0/2-19/47, яким у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми відмовлено, оскільки "Мінсоцполітики не виявлено ознак, які свідчили, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми".

Позивач вважає, що така позиція відповідача суперечать нормам діючого законодавства України та порушує права позивача в сфері соціального захисту, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 05.10.2020 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався та відзиву до суду у встановлений строк не подав.

Дослідивши позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, оцінивши їх в єдності та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що згідно з опитувального листа щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми встановлено, що позивач з травня 2015 року під впливом обману та недостовірної інформації позивач був направлений на роботу до Російської Федерації, для зайняття посади кур`єра з доставки побутової техніки, де без його згоди був втягнутий у незаконне перевезення наркотичних речовин.

Згідно висновку Департаменту соціального захисту, викладеному в опитувальному листі позивач, шляхом хибних обіцянок і обману був втягнутий у ситуацію торгівлі людьми, а саме - перевезення наркотичних речовин без його згоди. Був засуджений на 7,5 років позбавлення волі. У січні 2019 року екстрагований в Україну. Потребує встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми та матеріальної допомоги.

Листом від 16.04.2019 №03.02-2334 Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації направив до Міністерства соціальної політики України документи ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Листом Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА від 10.07.2019 №03.02-3574 позивачу направлено лист Міністерства соціальної політики України від 22.11.2019 №20089/0/2-19/47, яким повідомлено, що розглянувши пакет документів щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, Мінсоцполітики не виявлено ознак, як свідчили б, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми. У зв`язку із зазначеним Мінсоцполітики не має правових підстав для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам визначає Закону України "Про протидію торгівлі людьми" від 20.09.2011 №3739-VI (далі - Закон №3739-VI).

Відповідно до норм ст. 1 Закону №3739-VI визначено, що торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об`єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 15 Закону №3739-VI).

Згідно з пунктом 14 Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2012 року № 417, підставами для встановлення статусу є: 1) укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми; 2) вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи; 3) документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.

Суд встановив, що згідно висновку Департаменту соціального захисту, викладеному в опитувальному листі без дати та б/н з`ясовано, що позивач шляхом хибних обіцянок і обману був втягнутий у ситуацію торгівлі людьми, а саме - перевезення наркотичних речовин без його згоди. Був засуджений на 7,5 років позбавлення волі. У січні 2019 року екстрагований в Україну. Потребує встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми та матеріальної допомоги.

Крім того, суд встановив, що ОСОБА_1 визнаний потерпілим по кримінальному провадженню №12016250000000100 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 Кримінального кодексу України (торгівля людьми або незаконна угода щодо людини).

Таким чином, матеріали справи містять беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 має підстави для встановлення йому статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, оскільки під час перебування його в Російській Федерації відбувалися факти трудової експлуатації (втягнення у злочинну діяльність, пов`язану з транспортуванням наркотичних засобів шляхом введення в оману), що в подальшому є підставою для визнання таких дій злочином у відповідності до Кримінального кодексу України, як це прямо передбачено ст. 1 Закону України "Про протидію торгівлі людьми".

Враховуючи викладене, суд вважає, що під час розгляду документів позивача, відповідач не об`єктивно та безпідставно зробив висновки щодо відсутності підстав для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Відповідачем не вказано, які саме документи поставлені під сумнів і не дають можливості розгляду спірного питання, як і не вказано які документи необхідно було надати для повного визначення права позивача на отримання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

В силу вимог статті 77 КАС України, відповідач як суб`єкта владних повноважень не довів правомірності свого рішення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами об`єктивно підтверджується той факт, що позивач надав достатню кількість доказів до Мінсоцполітики для прийняття відповідного рішення щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, при цьому посилання відповідача на відсутність ознак, які б свідчили, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми на переконання суду є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки, позивач відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства соціальної політики України у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 22.11.2019 №20089/0/2-19/47.

Зобов`язати Міністерство соціальної політики України повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, з урахуванням висновків суду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10,м.Київ,01601 , ідентифікаційний код - 37567866)

Головуючий суддя О.П. Шевчук