Рішення № 92557107, 29.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 р. Справа№200/6543/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

10 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі №200/11842/18-а, а саме: не розгляд заяви від 11 вересня 2018 року відповідно вимогам законодавства з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі №200/11842/18-а шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 вересня 2018 року відповідно вимогам законодавства з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/11842/18-а.

Ухвалою суду від 15 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

22 вересня 2020 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 29 жовтня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 лютого 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу №200/11842/18-а за ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області. Рішенням суду від 28 лютого 2019 року зобов`язано Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву від 11 вересня 2018 року відповідно вимогам законодавства з урахуванням висновків суду.

Зазначає, що рішення набрало законної сили 27 травня 2019 року, апеляційна скарга відповідача була повернута апелянту через несплату судового збору, касаційне провадження за адміністративною справою № 200/11842/18-а не відкривалося. Виданий в цій справі виконавчий лист був пред`явлений до виконання 01 липня 2019 року.

Вказує, що постановою старшого державного виконавця Мирноградського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 22 серпня 2019 року було встановлено, що рішення суду не виконане і виконавче провадження було закінчене в порядку, передбаченому п. 11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

05 вересня 2019 року СВ Мирноградського відділення поліції Покровського ВП ГУНП у Донецькій області було розпочате кримінальне провадження №912019050490000993 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.2 КК України, яке 21 грудня 2019 року було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

16 квітня 2020 року позивач звернувся до начальника Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області з письмовою заявою, в який просив повідомити у зв`язку з чим Покровським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду, по адміністративній справі № 200/11842/18-а.

На вищевказану заяву позивач отримав відповідь від 04 травня 2020 року, з якої вбачається, що відповідач ухиляється від виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі № 200/11842/18-а.

Вважає протиправною бездіяльність відповідача стосовно не виконання судового рішення в частині повторного розгляду заяви позивача від 11 вересня 2018 року, що порушує право позивача на отримання пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

В установлений законом строк, відповідачем наданий відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що відповідачем на виконання рішення суду від 28 лютого 2019 року рішеннями Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 липня 2019 року та 23 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви позивача від 11 серпня 2017 року. У зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд установив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Красноармійським РВ УМВС України в Донецькій області 30 липня 1996 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 . Перебуває на обліку в Покровському об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за вислугу років з серпня 2017 року.

Судом установлено, що 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області з письмовою заявою, в якій просив перерахувати пенсію за віком, обчисливши її виходячи з середньомісячного заробітку ОСОБА_1 за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року. Підставою для такого звернення став особистий розрахунок позивача, що у разі перерахунку пенсії вона буде становити не менше ніж 6438,15 грн. Крім того у вищевказаній заяві позивач просив відповідача донарахувати та сплатити йому пенсію за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року у зв`язку із тим, що на думку позивача пенсія йому повинна була бути призначена з 26 травня 2017 року, а не з 11 серпня 2017 року.

Відповідач на заяву ОСОБА_1 від 04 грудня 2017 року не надав відповідь.

У зв`язку з вищевказаним ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноармійського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Красноармійського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду звернення від 04 грудня 2017 року про перерахування пенсії за віком ОСОБА_1 , що була призначена 11 серпня 2017 року та обчислення її виходячи з середньомісячного заробітку за період з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року (60 календарних місяців) та донарахування і сплати пенсії за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року; зобов`язати Красноармійське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 , що була призначена 11 серпня 2017 року та обчислити її виходячи з середньомісячного заробітку за період з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року (60 календарних місяців) визначивши її розмір відповідно до законодавства, що діяло на день призначення пенсії та до нарахувати та виплатити пенсію за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року по справі № 805/651/18-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Красноармійського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 04 грудня 2017 року про перерахування пенсії за віком, що була призначена 11 серпня 2017 року та обчислення її виходячи з середньомісячного заробітку за період з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року (60 календарних місяців) та донарахування і сплати пенсії за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року.

Зобов`язано Красноармійське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 заяву від 04 грудня 2017 року відповідно вимогам законодавства.

На виконання вищевказаного рішення суду, Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 04 грудня 2017 року, про що позивачу повідомлено листом від 14 серпня 2018 року.

Як вбачається з вищевказаної відповіді, відповідач фактично відмовив ОСОБА_1 у обчисленні пенсії з його середньомісячного заробітку за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року, а також у донарахуванні та сплати пенсії за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року. При цьому у відповіді від 14 серпня 2018 року не вказано з яких правових підстав відповідач відмовляє позивачу у перерахунку та донарахуванні ОСОБА_1 пенсії.

Вказане рішення набрало законної сили 26 червня 2018 року.

Крім того, судом установлено, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звертався до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії, проте відповідач на вищевказану заяву не відповів. Позивач вважав таку бездіяльність протиправною.

Виходячи з наведеного, позивач просив визнати протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови йому у перерахунку пенсії за віком, що була призначена 11 серпня 2017 року та обчислення її виходячи з його середньомісячного заробітку за період з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року (60 календарних місяців) та донарахувати та сплатити ОСОБА_1 пенсії за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року; зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 , що була призначена 11 серпня 2017 року та обчислити її виходячи з середньомісячного заробітку ОСОБА_1 за період з 1 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року (60 календарних місяців), визначивши її розмір відповідно до законодавства, що діяло на день призначення пенсії та сплатити різницю між перерахованою та сплаченою пенсією за весь період її виплати; зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області донарахувати і сплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року; визнати протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 11 вересня 2018 року щодо зарахування періодів до стажу позивача; зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути звернення ОСОБА_1 від 11 вересня 2018 року щодо зарахування періодів його трудового стажу та надати ОСОБА_1 відповідь за результатами розгляду.

Рішенням суду від 28 лютого 2019 року по справі № 200/11842/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) щодо відмови ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахуванні пенсії за віком, що була призначена 11 серпня 2017 року та обчислення її виходячи з середньомісячного заробітку ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року (60 календарних місяців) та донарахувати і сплатити ОСОБА_1 пенсії за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року.

Зобов`язано Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) від 11 вересня 2018 року відповідно вимогам законодавства з урахуванням висновків суду.

Зазначене рішення набрало законної сили 27 травня 2019 року.

22 серпня 2020 року постановою старшого державного виконавця Мирноградського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області було встановлено, що рішення суду не виконане і виконавче провадження було закінчене в порядку, передбаченому п. 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

05 вересня 2019 року СВ Мирноградського відділення поліції Покровського ВП ГУНП у Донецькій області було розпочате кримінальне провадження №912019050490000993 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 частини 2 КК України, яке 21 грудня 2019 року було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 6-13).

16 квітня 2020 року позивач звернувся до начальника Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області з письмовою заявою, в який просив повідомити у зв`язку з чим Покровським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду, по адміністративній справі № 200/11842/18-а.

На вищевказану заяву позивач отримав відповідь від 04 травня 2020 року, з якої вбачається, що відповідач ухиляється від виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі № 200/11842/18-а (а.с. 14).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем - Покровським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, 12 липня 2019 року та 23 липня 2019 року прийняті рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 36, 37).

Зі змісту вказаних рішень вбачається, що за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 серпня 2017 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року № 200/11842/18-а, відповідачем зазначено, що позивач отримує пенсію за вислугу років з 11 серпня 2017 року, яка обчислена з заробітної плати за весь період страхового стажу з 01 липня 2000 року по 30 червня 2017 року, як більш вигідного варіанту. Також зазначено, що підстави для перерахунку пенсії відсутні.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закону №1058).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі №200/11842/18-а, а саме: не розгляд заяви від 11 вересня 2018 року відповідно вимогам законодавства з урахуванням висновків суду; та зобов`язання Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі №200/11842/18-а шляхом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 вересня 2018 року відповідно вимогам законодавства з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/11842/18-а.

З урахуванням того, що судом установлено, що Покровським об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області фактично виконано рішення суду від 28 лютого 2019 року по справі № 200/11842/18-а, що підтверджено рішеннями відповідача від 12 липня 2019 року та 23 липня 2019 року «Про відмову в призначенні пенсії», зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з абз. 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З огляду на вищевикладене, суд, вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом скасування рішення Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12 липня 2019 року та 23 липня 2019 року «Про відмову в призначенні пенсії», виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з приписами статті 65 Закону України від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку. У разі якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала менший період, ніж передбачено частиною першою цієї статті, середньомісячний заробіток визначається за фактичний період роботи шляхом ділення загальної суми заробітку за цей період на число місяців у ньому. Якщо працівник пропрацював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на число робочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п`ятиденному робочому тижні). У цьому разі для обчислення пенсії враховується заробіток у розмірі не більше двох тарифних ставок (окладів).

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначає порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Як вже зазначалось судом, рішенням суду від 28 лютого 2019 року по справі № 200/11842/18-а визнано протиправними дії Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) щодо відмови ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахуванні пенсії за віком, що була призначена 11 серпня 2017 року та обчислення її виходячи з середньомісячного заробітку ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року (60 календарних місяців) та донарахувати і сплатити ОСОБА_1 пенсії за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року.

Не зважаючи на зазначене, відповідач в - третє відмовляє позивачу у задоволенні його заяви від 11 вересня 2017 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

У статті 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права встановлено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування.

Зокрема, згідно зі ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Виходячи із викладеного, неприпустимим є встановлення такого правового регулювання, за яким розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в ч. 3 ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 22 Основного Закону України.

Таким чином, рішення відповідача від 12 липня 2019 року та 23 липня 2019 року «Про відмову в призначенні пенсії» підлягають скасуванню.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У справі "East/West Alliance Limited проти України" (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 у справі № К/800/6863/15, від 29.11.2016 № К/800/17306/16, № К/800/17393/16 від 29.09.2016, № К/800/13317/15 та від 17.12.2015 № К/800/32134/15).

В той же час, повноваження суб`єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (постанова Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 у справі №К/31204/15).

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В контексті розгляду даної справи, повноваження щодо прийняття рішення про перерахунок або призначення пенсії є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України.

За таких обставин слід зобов`язати Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 вересня 2017 року відповідно вимогам законодавства з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 840,80 гривень, які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) від 12 липня 2019 року «Про відмову в призначенні пенсії».

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) від 23 липня 2019 року «Про відмову в призначенні пенсії».

Зобов`язати Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути питання щодо перерахування ОСОБА_1 пенсії, що була призначена 11 серпня 2017 року та обчислення її виходячи з середньомісячного заробітку ОСОБА_1 за період з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2005 року (60 календарних місяців) донарахування і сплати ОСОБА_1 пенсії за період з 26 травня 2017 року по 10 серпня 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 жовтня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова