Рішення № 92555880, 21.10.2020, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1987/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (м. Київ) до фізичної особи-підприємця Семенюк Ірини Валеріївни (м. Харків) про стягнення 11038,99 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - адв. Петракова В.А.;

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до фізичної особи-підприємця Семенюк Ірини Валеріївни (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (місцезнаходження: вул. Євгена Сверстюка, б. 23, офіс 1016, м. Київ, 02002, п/р НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 37396233) суму основного боргу, що складає 4800,00 грн, втрати від інфляції в сумі 125,89 грн, 3% від простроченої суми, що складають 113,10 грн, штраф у розмірі 4200,00 грн, суму дострокової сплати винагороди (Роялті) в сумі 1800,00 грн.

Судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу позивач просить покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №КБР-96/01/17 від 03.01.2017 в частині сплати винагороди.

Також у позовній заяві позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1987/20.

Вказаною ухвалою суду було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішено розглядати справу №922/1987/20 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання цією ухвалою призначено на 15.07.2020 о 12:30 год, про що повідомлено учасників справи.

Оскільки 15.07.2020 представники сторін у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали про відкриття провадження у справі не виконали, протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 29.07.2020 о 14:30 год, про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 15.07.2020.

15.07.2020 ухвалою Господарського суду Харківської області позивача було викликано в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 29.07.2020 о 14:30 год.

Оскільки 29.07.2020 представники сторін у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, протокольною ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16.09.2020 об 11:30 год.

29.07.2020 ухвалою господарського суду учасників справи було викликано в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 16.09.2020 об 11:30 год, а також повідомлено сторін про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.

16.09.2020 протокольною ухвалою суду підготовче засідання було відкладено на 21.09.2020 о 14:30 год, оскільки представники сторін у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили.

16.09.2020 ухвалою суду учасників справи було викликано в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 21.09.2020 о 14:30 год.

21.09.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020 о 12:00 год.

21.09.2020 ухвалою суду позивача викликано в судове засідання для участі в судовому розгляді справи на 12.10.2020 о 12:00 год.

12.10.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що у зв`язку із втратою чинності 22.04.2019 свідоцтва про облік організації колективного управління №19/2011 від 24.01.2011 та не внесенням Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" до реєстру організацій колективного управління, остання з 22.04.2019 не є відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав" організацією колективного управління, що встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області від 24.06.2020 у справі №916/298/20 та у рішенні Господарського суду Волинської області від 10.09.2020 у справі №903/132/20. Відповідач у відзиві вважає, що виключно наявність договору з урахуванням втрати чинності свідоцтвом №19/2011 від 24.01.2011, що має наслідком втрату позивачем статусу організації колективного управління, за відсутності доказів, підтверджуючих набуття Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" статусу повіреного, зокрема договору, який дозволить встановити обсяг переданих повіреному прав, виключає можливість стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми роялті за період з 01.05.2019 по 01.06.2020. Крім того, у відзиві відповідач вказує, що приміщення, яке використовувалося відповідачем у своїй підприємницькій діяльності за договором оренди від 06.08.2015 (м. Харків, пров. Мовчановський, б.12-А), та приміщення, що є закладом, у якому користувач за договором №КБР-96/01/17 від 03.01.2017 мав здійснювати використання творів (м. Харків, пров. Мовчановський, б.12) - знаходяться за різними адресами. Відповідно до укладеного договору оренди ФОП Семенюк І.В. здійснювала свою підприємницьку діяльність (кафе) за адресою м. Харків, пров. Мовчановський, б.12. До того ж, як зазначає відповідач, відповідно до п. 4.1 договору оренди від 06.08.2015 вказаний договір припинив свою дію у 2018 році, після чого ФОП Семенюк І.В. не здійснювала підприємницьку діяльність за вказаною адресою, а отже, не використовувала і не могла використовувати об`єкти авторських та суміжних прав за договором №КБР-96/01/17 від 03.01.2017.

Разом з відзивом відповідач надав заяву про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 задоволено заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, а також про прийняття відзиву на позовну заяву до розгляду.

12.10.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання додаткових доказів.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 задоволено усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні.

12.10.2020 у судовому засіданні була оголошена перерва до 21.10.2020 о 14:00 год.

12.10.2020 ухвалою суду позивача викликано в судове засідання для участі в судовому розгляді справи на 21.10.2020 о 14:00 год.

Представник позивача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

03.01.2017 між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП), що здійснює колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" (надалі - Закон) та на підставі свідоцтва №19/2011 від 24.01.2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, та відповідачем (користувач) був укладений договір №КБР-96/01/17 (надалі договір), за яким користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та Закону.

Згідно з п. 3.3 договору користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті), має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Незважаючи на дату укладення договору, користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору.

Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору та частоти їх використання.

Пунктом 3.4 договору сторони визначили, що користувач зобов`язується не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати УЛАСП звіт про використані твори за формою, наведеною у додатку №3 до даного договору.

Відповідно до п. 3.6 договору, якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 місяці, то користувач повинен сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк у повному обсязі.

Згідно з п. 6.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань до їх повного виконання.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 6.1 дати, дія договору вважається продовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення.

В додатку №1 від 03.01.2017 до договору сторони визначили перелік закладів, в яких користувач здійснює використання творів, а саме назву та адресу закладу: кафе "Як вдома", м. Харків, пров. Мовчанівський, б. 12-А.

Додатком №2 від 03.01.2017 до договору сторони узгодили, що розмір щомісячного платежу має складати 300,00 грн за кожен заклад користувача, зазначений у відповідних додатках до договору; загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності договору становить 300,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, він вирахував загальну заборгованість відповідача станом на 27.05.2020, яка включає в себе основний борг з урахуванням інфляції, три проценти від простроченої суми, а також штрафні санкції у вигляді штрафу та розрахунок періодів, за які відповідач зобов`язаний достроково сплатити винагороду.

Також, у позові позивач вказує, що заборгованість та штрафні санкції не нараховувались за квітень та травень 2020 року, у зв`язку з введенням на всій території України карантину (постанова Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020).

Оскільки відповідач не здійснив повну та своєчасну сплату роялті за договором, не сплатив інфляційні, три проценти, штраф за порушення умов договору, це стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Так, за розрахунком позивача, сума основного боргу становить 4800,00 грн, втрати від інфляції за період з січня 2019 року по червень 2020 року - 125,89 грн, три проценти від простроченої суми за період з 27.12.2018 по 27.05.2020 - 113,10 грн, штраф у розмірі 100% від суми простроченого платежу - 4200,00 грн та сума дострокової сплати винагороди (роялті) становить 1800,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об`єкта права інтелектуальної власності та виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності.

За змістом положень ст. 433 ЦК України до об`єктів авторського права належать, зокрема, музичні твори (з текстом або без тексту).

Згідно з ч. 2 ст. 435 ЦК України суб`єктами авторського права, крім автору, є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Майновим правом інтелектуальної власності на твір відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 440 ЦК України є виключне право дозволяти використання твору.

Використанням твору згідно з п. 6 ч. 1 ст. 441 ЦК України є його публічне виконання.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №КБР-96/01/17 від 03.01.2017, за яким фізична особа-підприємець Семенюк Ірина Валеріївна здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" надає фізичній особі-підприємцю Семенюк І.В. на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів.

Згідно з умовами договору Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24.01.2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Отже, укладаючи зазначений договір, Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" діяла відповідно до положень Закону України "Про авторське право і суміжні права" та на підставі свідоцтва №19/2011 від 24.01.2011 як організація колективного управління.

Строк дії договору сторонами було погоджено до 31.12.2017.

В матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі наміри сторін щодо припинення вказаного договору.

Водночас, суд зазначає, що 22.07.2018 набрав сили Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким визначено правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні.

Положеннями вказаного Закону визначено, що організацією колективного управління є громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

З наведеного вбачається, що організаційно-правова форма позивача як приватна організація не відповідає вимогам Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

При цьому частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" встановлено, що свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління, - з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.

У рішенні Господарського суду Одеської області від 24.06.2020 у справі №916/298/20, що набрало законної сили 15.09.2020, встановлено наступні обставини: "У відповідь на запит Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було повідомлено суд, що свідоцтво Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" про облік організації колективного управління №19/2011 від 24.01.2011р. втратило чинність 22.04.2019р.

Таким чином, у зв`язку із втратою чинності свідоцтва та не внесенням Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" до реєстру організацій колективного управління, остання не є відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав" організацією колективного управління.".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підтвердження своїх позовних вимог про стягнення з ФОП Семенюк І.В. заборгованості за період з 01.01.2019 по 01.06.2020, позивач надав свідоцтво про облік організації колективного управління №19/2011 від 24.01.2011, яке втратило чинність 22.04.2019.

Крім того, згідно з п. 6.9 договору №КБР-96/01/17 від 03.01.2017 сторони визначили, що у випадку втрати УЛАСПом статусу організації колективного управління цей договір залишається чинним, а УЛАСП автоматично набуває статусу повіреного, що діє на підставі статті 46 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб`єктом авторського права і (або) суміжних прав.

Зміст наведеної норми Закону свідчить, що статус повіреного особа набуває на підставі договору-доручення, при цьому, автоматичного набуття такого статусу за певних умов Законом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не надав до господарського суду доказів, підтверджуючих набуття Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" статусу повіреного, як не надав і доказів, що спростовують втрату чинності свідоцтвом.

Згідно з п. 6.3 договору сторони визначили його як ліцензійний договір з приводу оплатного використання об`єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Частиною 5 ст. 1109 ЦК України встановлено, що предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

За таких обставин, суд вважає, що виключно наявність договору, з урахуванням втрати чинності свідоцтвом №19/2011 від 24.01.2011, що має наслідком втрату позивачем статусу організації колективного управління, за відсутності доказів, підтверджуючих набуття Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" статусу повіреного, зокрема договору, який дозволить встановити обсяг переданих повіреному прав, виключає можливість стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми роялті, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, як убачається із доданого відповідачем до відзиву на позовну заяву договору оренди від 06.08.2015, укладеним між ФОП Стогнієм Валерієм Вікторовичем (орендодавець) та відповідачем (ФОП Семенюк І.В., орендар), орендодавець передав у платне користування, а ФОП Семенюк І.В., прийняла у строкове платне користування частину нежитлових приміщень будівлі загальною площею 52 м кв, з прилеглою територією, розміщені за адресою м. Харків, пров. Мовчановський, б.12.

Натомість, адреса закладу, у якому користувач за договором №КБР-96/01/17 від 03.01.2017 мав здійснювати використання творів у додатку №1 від 03.01.2017 вказана інша, а саме: м. Харків, пров. Мовчановський, б.12-А.

Як зазначає відповідач у поданому відзиві, відповідно до укладеного договору оренди ФОП Семенюк І.В. здійснювала свою підприємницьку діяльність (кафе) за адресою м. Харків, пров. Мовчановський, б.12, що підтверджується, в тому числі ліцензією. Проте, згідно з п. 4.1 договору оренди від 06.08.2015 вказаний договір припинив свою дію у 2018 році, після чого ФОП Семенюк І.В. не здійснювала підприємницьку діяльність за вказаною адресою, а отже, не використовувала і не могла використовувати об`єкти авторських та суміжних прав за договором №КБР-96/01/17 від 03.01.2017.

Позивач не надав господарському суду доказів знаходження відповідача у приміщенні за адресою: м. Харків, пров. Мовчановський, б.12-А, що є закладом, у якому користувач за договором №КБР-96/01/17 від 03.01.2017 мав здійснювати використання творів.

Позивач не надав доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73 - 80, 123, 129, 232, 233, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "30" жовтня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua/.