Рішення № 92552042, 30.10.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7646/20

Провадження № 2/750/1766/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді Рахманкулової І.П.,

секретаря – Шилової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мстислав» до ОСОБА_1 про визнання майнової поруки за договором іпотеки припиненою,

третя особа – Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

01 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мстислав» звернулося до суду з позовом до відповідача про визнання припиненою майнової поруки ТОВ «Торговий дім «Мстислав» за договором іпотеки від 12 серпня 2010 року.

Обґрунтовано позов тим, що 12 серпня 2010 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір позики відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 510000 грн. на строк до 30 серпня 2015 року. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики 12.08.2010 між ОСОБА_3 та ТОВ «Торговий дім «Мстислав» було укладено договір іпотеки, за яким в іпотеку передано нежитлове приміщення площею 609,7 кв.м в АДРЕСА_1 (нині АДРЕСА_2 .

29.05.2017 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір переуступки права вимоги по зобов`язаннях ФОП ОСОБА_2 перед первісним кредитором за договором позики від 12.08.2010.

Позивач зазначає, що термін виконання основного зобов`язання був визначений договором до 30.08.2015, а ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Оскільки кредитор не пред`явив вимог до поручителя у встановлений законом строк, а тому позивач просить визнати припиненою майнову поруку ТОВ «Торговий дім «Мстислав» за договором іпотеки від 12.08.2010.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що заперчує проти задоволення позову через безпідставність вимог позивача. Також вказала, що на розгляді Деснянського районного суду м. Чернігова знаходиться справа № 750/9071/12 про звернення стягнення на нерухоме майно за договором іпотеки від 12.08.2020, а вимоги позивача спрямовані на затягування розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач до суду не з`явилась, у відзиві на позовну заяву заявила клопотання про розгляд справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь- якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки позивач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання у справі, причин неявки не повідомили, підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає, тим більше, що ч.2 ст.223 ЦПК України передбачає можливість відкладення розгляду справи в межах встановленого цим Кодексом строку (позов надійшов до суду 02.09.2020), а тому суд ухвалив розглянути справу без участі позивача та третьої особи та відповідача, враховуючи їх належне повідомлення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 серпня 2010 року між ОСОБА_3 та фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким позикодавець надає позичальнику гроші в сумі 510000 грн., а Позичальник бере у борг у Позикодавця вищезазначену суму терміном повернення 30 серпня 2015 року. 247978 грн. надаються після оформлення договору іпотеки, а решта коштів в сумі 262022 грн. протягом трьох місяців з дня надання першого траншу (а.с. 14).

31 серпня 2012 року сторонами були внесені зміни до договору позики, згідно із якими, пункт 4 договору позики викладений в такій редакції: «Погашення позики здійснюється Позичальником в кінці терміну цього договору - 30 серпня 2015 року." (а.с. 15).

29 травня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали Договір про відступлення права вимоги по зобов`язанням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед первісним кредитором за договором позики від 12 серпня 2010 року на загальну суму 1620989 грн. 23 коп. (а.с. 16).

Судом також встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова усправі №750/5173/17, яке змінено постановою Чернігівського апеляційного суду від 23.07.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 496254,46 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 505808,03 – заборгованості за відсотками; 187056,56 грн. – пені за прострочення сплати відсотків по кредиту; 232878,64 грн. – пені за прострочення сплати тіла кредиту; 152846,37 грн. – інфляційних втрат за прострочення сплати заборгованості за тілом кредиту та 181095,98 грн. - інфляційних втрат за прострочення сплати відсотків по кредиту, а всього 1756140 (один мільйон сімсот п`ятдесят шість тисяч сто сорок) грн. 04 коп. В іншій частині позову - відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 23.07.2020 у цій справі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2018 року змінено:- в частині визначення розміру заборгованості по пені за прострочення сплати відсотків по кредиту з 187056,56 грн. до 281017,98 грн. та пені за прострочення сплати тіла кредиту з 232878,64 грн. до 388764,38 грн; - в частині визначення розміру інфляційних втрат за прострочення сплати відсотків по позиці з 181095,98 грн. до 184496,02 грн. ; - в частині визначення загальної суми заборгованості по позиці з 1756140,04 грн. до 2009187,24 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, на час розгляду цієї справи існує не виконане судове рішення про стягнення на користь стягувача ОСОБА_1 з боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 коштів за договором позики від 12.08.2010.

Відповідач у відзиві на позов зазначила, що в провадженні Деснянського районного суду м. Чернігова перебуває справа №750/9071/18 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12.08.2010, згідно якого ТОВ «Торговий дім «Мстислав» для забезпечення виконання зобов`язання за договором позики в іпотеку передано нежитлове приміщення площею 609,7 кв.м в АДРЕСА_1 (нині АДРЕСА_2 . Також відповідач зазначила, що доказів на укладення договору поруки позивачем не надано, а на правовідносини, що виникли за договором іпотеки від 12.08.2010, де позивач виступив майновим поручителем по зобов`язаннях третьої особи, дія ч.4 ст. 559 ЦК України не поширюється, оскільки врегульовані Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Припинення зобов`язання за договором позики у зв`язку із його виконанням відбувається в момент повернення позики - зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів. Предметом доказування позичальника за вимогами про визнання договору позики припиненим є дві обставини: 1) факт існування договору позики, тобто того, що кредитор передав позичальнику грошові кошти у зазначеному розмірі та на вказаних умовах; 2) факт виконання позичальником своїх зобов`язань.

За змістом частини першої статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом також встановлено, що 30.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ТОВ «Торговий дім Мстислав» про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 12.08.2010, укладеним між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , права вимоги за яким перейшло до позивача. Справа №750/9071/18 на даний час ще не розглянута.

Суд погоджується з доводами відповідача, що питання про припинення зобов`язання за договором іпотеки врегульовані Законом України «Про іпотеку».

Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що зобов`язання за договором позики припинено з визначених законом підстав, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про визнання зобов`язання за договором іпотеки від 12 серпня 2010 року, посвідченого цього дня приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Глобою Н.М., припиненим.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мстислав» до ОСОБА_1 про визнання майнової поруки за договором іпотеки припиненою – відмовити у повному обсязі.

Судові витрати, понесені у цій справі, покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя