Рішення № 92548163, 08.09.2020, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2788/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Домненко Н.І., представника позивача Петрищева О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, треті особи – ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САД - 2014» про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, скасування свідоцтва про право власності на складські приміщення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, треті особи – ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САД - 2014», зазначаючи, що вона являється власником квартири АДРЕСА_1 . Доступ до підвального приміщення є закритим. У 2019 році вона дізналась, що підвал у будинку знаходиться у приватній власності і належить ОСОБА_2 , вказане рішення прийнято Садівською сільською радою Сумського району. На її звернення їй було надіслано вказане рішення, з якого вбачається, що підвальні приміщення сільською радою визначені як складські і право власності на них оформлено на ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ», на що співвласники будинку свою згоду не надавали, тому право позивача у володінні та користуванні підвалом, яке їй належить, як співвласнику будинку, порушені. Посилаючись на вказані обставини, просила визнати незаконним та скасувати пункти 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13 Рішення Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 15 серпня 2008 року «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 »; скасувати свідоцтво про право власності на складські приміщення даного будинку, видане ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ» на підставі оспорюваного Рішення виконкому сільської ради.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду була повідомлена належним чином. В попередніх судових засіданнях позов підтримала повністю.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши, що позивач приймала участь у фінансування будівництва будинку в цілому, а не лише квартири. В будинку були підвальні приміщення, ніяких складських приміщень там не було, але вони на даний час передані третім особам. Сільська рада в своєму Рішенні зазначила, що це не підвальні приміщення, а складські, тому воно підлягає скасуванню в цій частині. Власники квартир мають право користуватися підвальними приміщеннями оспорювань рішення порушує права власників квартир і зокрема, позивачки по справі, тому просив скасувати пункти 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13 Рішення Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 15 серпня 2008 року «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 »; скасувати свідоцтво про право власності на складські приміщення даного будинку, видане ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ» на підставі оспорюваного Рішення виконкому сільської ради.

Представник відповідача Садівської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просив слухати справу без його участі, при винесенні рішення покладались на розсуд суду. 22 січня 2020 року до суду направили відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради від 15.08.2008 року «Про оформлення права власності на житлові та не житлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 » було прийнято відповідно до діючих на час його прийняття норм Цивільного кодексу України, законодавчих та нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Просили відмовити в задоволенні позову. Аналогічну позицію висловив в попередніх судових засіданнях і представник Садівської сільської ради Антонов В.С. (а.с.59,60).

Представник третьої особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САД-2014» - в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві просив слухати справу без його участі. В попередньому судовому засіданні ОСОБА_4 , який представляв інтереси третьої особи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що забудовником являється ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ», будинок побудований у 2008 році. На сьогоднішній день підвали будинку перебувають у приватній власності. Він повідомив ОСОБА_1 про порушенні її прав, у неї немає можливості користуватись підвальними приміщеннями, а також неможливо користуватись та обслуговувати інше обладнання - каналізацію, лінію електроенергії та водопостачання будинку. Просив позов задовольнити.

Представник третьої особи ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ», яке було залучено судом до участі у справі в якості третьої особи, для розгляду справи до суду не з`явився, дійсне місце його знаходження виявити не вдалося.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши правові позиції сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступних висновків.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивачу по справі ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 29.10.2008 року, виданого виконавчим комітетом Садівської сільської ради (а.с.11), Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.11.2008 року № 20788713 (а.с.12), та технічним паспортом на квартиру, який виготовлено КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» 29.08.2008 року (а.с.13-15).

Зазначена вище квартира була придбана позивачем шляхом прийняття участі у фінансуванні будівництва ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ», що підтверджується договором ДУ 01.0201010/08 від 13.02.2008 року про участь у фонді фінансування будівництва (а.с.16-20) та договором про уступку майнових прав № ВП 01.0201010/08 від 14.02.2008 року (а.с.23,24).

Будинок в якому знаходиться квартира позивача, є багатоквартирним (усього 108 кв.), має 10 поверхів, підвал загальною площею 742,5 м2 та суміщений дах, що підтверджується технічним паспортом на будинок, виготовленим КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 11.07.2008 року (а.с.31-37).

Доступ до підвалу будинку закрито.

В зв`язку з цим 07.06.2019 року позивач звернулася до ОСББ «САД-2014» із запитом, щодо підстав обмеження її у користуванні підвальним приміщенням, як співвласника будинку.

Листом ОСББ «САД-2014» від 12.06.2019 року № 4 позивачу було повідомлено, що за інформацією, яка відома об`єднанню, підвал будинку АДРЕСА_3 , знаходиться у приватній власності і належить ОСОБА_2 , а рішенням виконавчого комітету Садівської сільської ради № 130 2008 році ці приміщення були з невідомих їм обставин передані у приватну власність (а.с.39).

На запит позивача до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, листом від 19.06.19 р. з Сумської РДА, куди було переадресовано запит, їй було надіслано копію рішення Садівської сільської ради Сумського району Сумської області від 15.08.2008 року «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 .

Згідно п. 2.8 - 2.13 зазначеного вище рішення Садівської сільської ради Сумського району Сумської області оформлено право власності на підвальні приміщення, які сільрадою, визначені як складські, на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ» (а.с.44-53).

Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього."

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Аналогічні приписи містить частина 2 статті 382 ЦК України, згідно з якою власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.32. Отже, нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №552/7636/14-ц).33. При вирішенні спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, а саме встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Аналогічні позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх правових позиціях у постановах від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, від 08.04.2020 № 915/1096/18.

При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості. Так, нежиле приміщення – це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. У результаті приватизації квартир їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних та нежилих приміщень слід виходити як з місця їх розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання.

Як вбачається з відомостей про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , наданих Садівською сільською радою Сумського району Сумської області, складські приміщення знаходяться у приватній власності і рахуються за ОСОБА_2 (на той час засновника ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ» (а.с.147-153).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28.07.2020 № 218031291, інформація про ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ» відсутня (а.с.133-144).

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності з ст.ст. 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У відповідності з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Всупереч положенням ст.ст. 12,81 ЦПК України позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема, на підтвердження того, що спірні приміщення відносяться до допоміжних приміщень, а відтак кожен з власників квартир в багатоквартирному житловому будинку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку.

Позивачка не надала суду доказів на підтвердження того, що спірні підвальні приміщення загальною площею 742,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , є спільною сумісною власністю мешканців будинку, які придбали в ньому квартири, зокрема, і позивачки по справі.

Належна позивачціквартира АДРЕСА_4 була придбана позивачем шляхом прийняття участі у фінансуванні будівництва ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ», що підтверджується договором ДУ 01.0201010/08 від 13.02.2008 року про участь у фонді фінансування будівництва (а.с.16-20) та договором про уступку майнових прав № ВП 01.0201010/08 від 14.02.2008 року (а.с.23,24).

У зазначених договорах, а також у Додатковій угоді № 1 до договору ДУ 01.0201010/08 від 13.02.2008 року (ар. с. 21), у Додатковій угоді № 2 до договору ДУ 01.0201010/08 від 13.02.2008 року( ар. с. 22), у Договорі про внесення змін №1 до Договору про уступку майнових прав №ВП01.0201010/08 від 14 лютого 2008 року (ар.с.25), у Додатковій угоді № 3 до договору ДУ 01.0201010/08 від 13.02.2008 року (ар.с. 26) зазначено, що об`єктом інвестування є 2-кімнатна квартира АДРЕСА_4 , адреса знаходження об`єкту інвестування: АДРЕСА_5 , загальна площа об`єкту інвестування 67,5 кв. м. Жодних посилань у договорах на допоміжні приміщення немає, тобто ці приміщення не були об`єктами інвестування.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з того, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, доказів на підтвердження того, що складські приміщення за адресою АДРЕСА_2 , є допоміжним не надано і підстав стверджувати про належність складських приміщень до допоміжних, немає.

Оспорювані свідоцтва, які посвідчують право власності на спірні приміщення за ОСОБА_2 (на той час засновника ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ») свідчать про те, що складські приміщення з моменту будівництва будинку були запроектовані як нежитлові приміщення, а не як допоміжні приміщення багатоквартирного будинку. У даній справі відсутні докази того, що спірні приміщення будувалися саме як допоміжні приміщення, а не як інші приміщення в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення.

Відповідно до п.п. 10 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: облік та реєстрація відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, оспорюване рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради Сумського району Сумської області № 130 від 15 серпня 2008 року «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 » прийнято у відповідності з положеннями закону і підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, скасування свідоцтва про право власності на складські приміщення, є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 15, 16 ЦПК України, ст. ст. 4,5,13 ЦПК України, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. ст. 331,382 ЦК України, п. п. 10 п. «б» ст. 30, ч.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, треті особи – ТОВ «ДОБРО-БУД ІНВЕСТ», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «САД - 2014» про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради Сумського району Сумської області №130 від 15 серпня 2008 року «Про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 », скасування свідоцтва про право власності на складські приміщення – за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко