Рішення № 92546567, 30.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Київ № 640/5005/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до1.Національної поліції України, 2. Головного управління Національної поліції у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Національної поліції України (далі - Нацполіція, відповідач 1) та Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУ Нацполіції у м. Києві, відповідач 2), в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить суд:

скасувати Висновок службового розслідування за фактом конфліктної ситуації, яка виникла між працівником управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 та працівником управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Лісачовим В.В. від 16.12.2019 року, затвердженого Головою Національної поліції України Ігорем Клименко 18.12.2019 року, яке проведено на підставі наказу Національної поліції України від 21 жовтня 2019 року № 1065.

визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу Голови Національної поліції України від 17.01.2020 року № 54 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві» Національної поліції України (вулиця Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 40108583) про застосування за порушення службової дисципліни до позивача, старшого лейтенанта поліції, оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати Наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від 03.02.2020 року №102 о/с «Щодо особового складу» Головного управління Національної поліції у м. Києві (вулиця Володимирська, 15, м. Київ, 01601. код ЄДРПОУ - 40108583) про звільнення із служби в поліції старшого лейтенанта поліції, оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 ;

поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції Україні на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві з 04.02.2020;

стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві (вулиця Володимирська, 15, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 40108583) на користь ОСОБА_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.02.2020 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за результатами дисциплінарного провадження, яке було проведено з порушеннями вимог законодавства та без достатніх обґрунтованих підстав для застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення.

Так, позивач зазначає, що на підставі доповідної записки начальника Департаменту протидії наркозлочиності від 20.12.2019 року № 33983, відповідно до наказу Національної поліції України від 21.10.2019 року № 1065 проведено службове розслідування за фактом конфліктної ситуації, яка виникла 18.10.2019 року між працівником управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві Коренюком В.К. та працівником управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Лісачовим В.В., водночас зазначене дисциплінарне провадження є необґрунтованим, з огляду на неврахування комісією всіх обставин справи, висновок за результатами складений з порушення принципу рівності та розсудливості, а також строків, тому такий висновок не може бути законною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, позивач стверджує, що під час здійснення службового розслідування не було враховано протиправність дій патрульних на місці події щодо безпідставного оформлення правопорушення, яке начебто було вчинено ОСОБА_2 , водієм машини в якій знаходився і позивач, а також безпідставного застосування до позивача заходів поліцейського примусу, сльозогінного газу та кайданок, що і спровокували агресивні дії позивача під час інциденту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2020 року вказану справу прийнято до провадження суддею Погрібніченко І.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

10 квітня 2020 року позивач подав до суду пояснення по суті обставин справи, які стали підставою для притягнення його до відповідальності. Так, позивач зазначив, що інцидент почався з протиправних дій працівників патрульної поліції, які безпідставно в присутності позивача почали вимагати документи та проведення тесту на алкогольне сп`яніння у ОСОБА_2 , який не порушував правил дорожнього руху та знаходився в запаркованому автомобілі, через що позивач був змушений представитись, пред`явити службове посвідчення задля зупинення очевидно протиправних дій патрульних, що викликало у останніх обурення та неадекватну поведінку, що проявлялась у перешкоджанні позивачу у доступі до ОСОБА_2 та в подальшому у застосуванні засобів поліцейського примусу. Також, позивач зазначає, що його та ОСОБА_2 було протиправно позбавлено волі та можливості пересування, після чого лише на ранок працівниками ДБР відносно позивача було складено протокол, за даними обставинами були відкриті кримінальні провадження відносно незаконних дій працівників патрульної служби. За таких обставин, позивач стверджує, що є потерпілим у зазначеному інциденті та не мав бути звільненим з зазначених підстав.

15 квітня 2020 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем 1 надано відзив на адміністративний позов у якому просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Відзив обґрунтовано тим, що дисциплінарне провадження щодо позивача було проведено в межах та у спосіб передбачений вимогами Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Відповідач 1 зазначає, що під час проведення дисциплінарного провадження було встановлено факти порушення позивачем службової дисципліни, що виразились у недотриманні пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону «Про Національну поліцію», пунктів 6 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179, що виявилась у агресивній поведінці позивача до працівників поліції, носінні незареєстрованого пристрою для відстрілу гумових куль.

16 квітня 2020 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем 2 надано відзив на адміністративний позов у якому останній просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Відзив обґрунтовано тим, що дисциплінарне провадження відносно позивача проведено в межах та у строк передбачений чинним законодавством, обставини порушення позивачем пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону «Про Національну поліцію», пунктів 6 та 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 підтверджуються матеріалами службового розслідування на підставі якого винесено оскаржувані накази від 17.01.2020 року № 54 та 03.02.2020 року № 102 о/с.

12 травня 2020 року позивач подав відповідь на відзив відповідача 2, а якому зазначає про необґрунтованість доводів останнього, адже відповідачем 2 не надано заперечень на обставини та правові підстави позову зазначені позивачем, а лише перелічено норми законодавства та доводи що містяться в матеріалах службового розслідування. Крім того, позивачу не було надіслано належним чином засвідчені докази на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення. За таких умов, відзив не має аргументів та підтверджуваних доказів на обґрунтування позиції відповідача 2.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2019 року позивач призначений на посаду оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві зі званням старшого лейтенанта поліції.

На підставі доповідної записки начальника Департаменту протидії наркозлочиності від 20.12.2019 року № 33983, відповідно до наказу Національної поліції України від 21.10.2019 року № 1065 проведено службове розслідування за фактом конфліктної ситуації, яка виникла 18.10.2019 року між працівником управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві Коренюком В.К. та працівником управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 .

У ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 18 жовтня 2019 року екіпажем патрульної поліції «Рубін-0904» УПП в м. Києві у складі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на автомобілі «Toyota Prius» по проспекту Відрадному, 12 у м. Києві, був зупинений транспортний засіб марки «Range Rover» чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , за порушення правил дорожнього руху. На момент зупинки в автомобілі в салоні знаходились двоє чоловіків, які після зупинки автомобіля вийшли з нього. Під час перевірки документів було встановлено особу водія, а саме ОСОБА_2 .

В цей же час пасажир авто, ОСОБА_1 , оперуповноважений 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві, пред`явив патрульному ОСОБА_4 своє службове посвідчення поліцейського супроводжуючи дії фразою «вопросы еще есть?».

В цей же час патрульним помічено в сумці ОСОБА_1 предмет, схожий на пістолет. На запитання патрульного про наявність дозволу на зброю позивач відмовився надавати документи, погрожував зв`язками та пропонував домовитися.

Водій, ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_1 мали явні ознаки алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу та поведінку, яка не відповідала обстановці.

Після того, як ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, погрожувати екіпажу патрульної поліції та вихопив з рук ОСОБА_4 посвідчення водія ОСОБА_2 , відштовхнув патрульного в сторону від себе та сказав ОСОБА_2 , щоб той йшов з місця події. Розуміючи, що ситуація може ускладнитись та наявну агресивну поведінку вищевказаних осіб ОСОБА_6 по радіозв`язку викликав підмогу.

Через деякий час на допомогу прибули екіпажі «Рубін-0951» та «Рутан- 10952», які відвели громадянина ОСОБА_1 в бік та попередили про необхідність дати можливість поліцейським виконувати свої посадові обов`язки, припинити поводити себе агресивно та погрожувати.

Зокрема інспектор роти № 6 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_3 неодноразово повторював ОСОБА_1 про необхідність припинення протиправних дій та погроз в бік поліцейських і визначив для нього відстань, на якій він має триматися. Однак, ОСОБА_1 продовжував обурюватися, виражатися нецензурною лайкою, погрожувати розправою інспекторам поліції та на прохання ОСОБА_3 не реагував. Після чого, ОСОБА_1 скоротив визначену ОСОБА_3 дистанцію та почав хапати останнього за формені одяг, наніс удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_3 , в цей же час, останній застосував до ОСОБА_1 спеціальний засіб, а саме: сльозогінний газ дратівливої дії.

Після цього, до ОСОБА_1 було застосовано фізичну силу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 для застосування кайданок та складено відносно нього адміністративний протокол про адміністративне правопорушення за статтею 185 КУпАП.

Водію ОСОБА_2 в присутності свідків було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, у визначеному законом порядку, на що останній відмовився, в результаті чого на останнього було складено адміністративний протокол за положеннями частини 1 статті 130 КУпАП.

Весь цей час, ОСОБА_1 поводив себе агресивно, висловлював в сторону патрульних різного роду погрози, висловлювався нецензурною лексикою, плювався, тобто поводив себе неадекватно.

В подальшому на місце події прибула слідчо-оперативна група Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, працівники управління кадрового забезпечення ГУНП в м. Києві та Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, які почали збирати матеріали та проводити перевірку за фактом неналежної поведінку та незаконних дій ОСОБА_1 , а також лікарі швидкої допомоги, які доставили ОСОБА_3 до лікарні, де йому була надана медична допомога.

Згодом на місце події прибув слідчий Другого слідчого відділу (відділ розслідування злочинів вчинений працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві Максимович A.M., який затримав ОСОБА_1 в порядку статті 208 КПК України, повідомив про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 242 КК України та вилучив з його сумки пістолет для відстрілу гумових куль.

16 грудня 2019 року за результатами службового розслідування, складений висновок службового розслідування за фактом конфліктної ситуації, яка виникла між працівником управління протидії наркозлочинност Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 та працівником управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 , яким встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179 та ІІ Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 року № 622.

17 січня 2020 року Національною поліцією України прийнято наказ № 54 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві, відповідно до якого до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії злочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення службової дисципліни, що виразилась в недотриманні вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 6, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIIІ, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, а також вимог пункту 124 глави 121 розділу ІІ Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженого наказом МВС від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077.

Зокрема, як вбачається із зазначеного наказу його видано у зв`язку із вчиненням позивачем дій, що полягали в умисному втручанні в діяльність інспекторів патрульної поліції та провокуванні конфлікту, який закінчився застосуванням з його боку фізичної сили до ОСОБА_3 , а також наявності у позивача пристрою для відстрілу гумових куль, не зареєстрований в установленому законом порядку в органах поліції та без відповідного дозволу на її зберігання та носіння.

03 лютого 2020 року на підставі наказу Національної поліції України від 17.01.2020 року № 54 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві» наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві № 102 о/с позивача звільнено із посади оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідачів, вважаючи дисциплінарне провадження необґрунтованим та вчиненим з порушення вимог чинного законодавства, а накази прийнятті за його результатами протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 17 Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Так, частинами 1 та 2 статті 19 Закону № 580 встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

При цьому, згідно пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України № 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Положеннями частини 1 та 3 статті 1 Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ (далі- Закон № 2337) передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Також, згідно частини 3 статті 1 Закону № 2337 службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Так, відповідно до положень статті 11 Закону № 2337 за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

При цьому, згідно статті 12 Закону № 2337 дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Так, в розумінні положень статті 13 Закону № 2337 дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

При цьому, відповідно до частини 3 зазначеної вище статті до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до положень частини 2 статті 14 Закону № 2337 з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 Закону № 2337 службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Відносини, що виникають під час проведення розслідування регулюються Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28.11.2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893)

Так, відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 4 Розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно пункту 1 Розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

У відповідності частин 1 та 2 статті 19 Закону № 2337 у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

При цьому, згідно частин 3-6 статті 19 Закону № 2337 під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Відповідно до частин 7 та 8 статті 19 Закону № 2337 у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Положеннями частин 1 та 2 статті 21 Закону № 2337 передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Частинами 3-5 статті 22 Закону № 2337 встановлено, що дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

Так з матеріалів справи вбачається, що Наказом Голови Національної поліції України від 21.10.2019 року №1065 призначено службове розслідування щодо конфліктної ситуації, яка виникла між працівником управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та працівником управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 .

16 грудня 2019 року за результатами службового розслідування, складений висновок службового розслідування за фактом конфліктної ситуації, яка виникла між працівником управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 та працівником управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Лісачовим В.В.

17 січня 2020 року Національною поліцією України прийнято наказ № 54 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м.Києві, відповідно до якого до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії злочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

03 лютого 2020 року на підставі наказу Національної поліції України від 17.01.2020 року № 54 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві» наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві № 102 о/с позивача звільнено із посади оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку що відповідачами додержано строки проведення дисциплінарного провадження, а також винесення рішень за його результатами.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, що полягала в умисному втручанні в діяльність інспекторів патрульної поліції та провокуванні конфлікту, який закінчився застосуванням з його боку фізичної сили до ОСОБА_3 , а також наявності у позивача пристрою для відстрілу гумових куль, не зареєстрований в установленому законом порядку в органах поліції та без відповідного дозволу на її зберігання та носіння.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону № 580 поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно статті 62 Закону № 580 законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Ніхто, крім безпосереднього і прямого керівника (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може надавати будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення поліцейському або іншим способом втручатися в законну діяльність поліцейського, у тому числі діяльність, пов`язану з кримінальним провадженням або провадженням у справах про адміністративні правопорушення.

Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

Частиною 3 статті 1 Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції.

Відповідно до пункту першого та другого розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Згідно присяги працівника поліції, складеної ОСОБА_1 07.11.2015 року, останній присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Водночас, як вбачається з матеріалів службового розслідування з метою перешкоджання притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху водія автомобіля «Range Rover», пред`явив своє службове посвідчення поліцейського супроводжуючи дії фразою «вопросы еще есть?».

В подальшому, не реагуючи на зауваження інспекторів патрульної поліції щодо неприпустимості перешкоджання ним їх службовій діяльності, ОСОБА_1 поводив себе агресивно, нецензурно висловлювався в сторону патрульних, чим провокував конфлікт та підбурював водія автомобіля «Range Rover» не виконувати законних вимог інспекторів.

З огляду на це, інспектор патрульної поліції вчергове запропонував ОСОБА_1 не перешкоджати оформленню матеріалів щодо водія автомобіля «Range Rover» за порушення правил дорожнього руху, що ОСОБА_1 було проігноровано, натомість останній почав чіплятися до ОСОБА_3 , погрожуючи йому та принижуючи, тим самим провокуючи конфлікт між поліцейськими.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Таким чином, на думку суду, вказані факти свідчать про те, що позивач, в порушення вимог статті 62 Закону № 580 умисно втручався в діяльність інспекторів патрульної поліції та спровокував конфлікт, який закінчився застосуванням з його боку фізичної сили до ОСОБА_3 .

Відповідно до 12.1. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 № 622, (далі - Інструкція) правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - 25-річного віку, холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - 18-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність.

Пунктом 12.3. Інструкції визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, а також особи рядового і начальницького складу органів поліції України дозволи на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, основних частин зброї, пневматичної зброї, холодної зброї одержують після подання рапорту, довідки з місця служби, платіжного документа (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги, копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України та заповненої картки-заяви.

Згідно до пункту 12.4. Інструкції придбана мисливська вогнепальна нарізна, гладкоствольна зброя, основні частини зброї, охолощена, пневматична зброя, холодна зброя, пристрої протягом десяти днів з дня придбання мають бути зареєстровані в органах поліції за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання та носіння.

Згідно статті 15 КУпАП поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

Відповідно до частини 2 статті 11 Дисциплінарного статуту за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.

Як встановлено судом в ході подій, що відбулися 18.10.2019 у ОСОБА_1 було виявлено та, в подальшому, вилучено слідчим ДБР пристрій для відстрілу гумових куль, не зареєстрований в установленому законом порядку в органах поліції та без відповідного дозволу на її зберігання та носіння.

Факт наявності у ОСОБА_1 на місці події пристрою для відстрілу гумових куль підтверджується поясненнями інспекторів патрульної поліції, поясненням оперуповноваженого Київського міського управління ДВБ НПУ, а також не заперечувався і самим позивачем, який у своєму поясненні від 29.10.2019 року вказав про те, що не встиг переоформити пристрій для відстрілу гумових куль, який був придбаний ним у ОСОБА_8 .

Крім того, вилучення пристрою для відстрілу гумових куль відбувалось в присутності адвоката позивача та його безпосереднього керівника начальника Управління протидії наркозлочинності ГУ Національної поліції у м. Києві полковника ОСОБА_9 , що підтверджується поясненнями останнього, долученими до матеріалів службового розслідування.

Відтак, факт порушення ОСОБА_1 пункту 12.4. глави 12 розділу II Інструкції є доведеним.

При вирішенні справи, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.03.2020 у справі № 808/330/17, де суд вказав, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

З огляду на встановлені під час розгляду даної адміністративної справи факти, суд погоджується з доводами відповідачів щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та обґрунтованості відповідного висновку службового розслідування.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями позивача про незаконність складеної відносно нього постанови про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, оскільки вона була скасована Солом`янським районним судом міста Києва, адже, як вбачається із постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 25.11.2019 року № 760/29406/19, підставою скасування зазначеної постанови стало те, що 19.10.2019 року слідчим Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 342 КК України, а тому судом, із врахуванням пункту 8 статті 247 КУпАП, закрито провадження у справі.

Водночас, у своєму позові ОСОБА_1 вказує на неправомірні, на його думку, дії патрульних під час подій, що мали місце 18.10.2019 року, а також вказує на недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення, а саме нанесення ударів ОСОБА_3 .

Проте, суд звертає увагу позивача, що оцінка дій патрульних під, час що мали місце 18.10.2019 року, не є предметом дослідження дисциплінарного провадження, адже його висновки стосуються фактів втручання у діяльність патрульних, а також наявності у позивача незареєстрованої зброї, що не пов`язано із діями патрульних.

Крім того, факти перевищення працівниками патрульної поліції повноважень не є об`єктом розгляду даної справи, аналіз законності їх дій має здійснюватися у кримінальних провадженнях, які були відкритті за заявами позивача.

Також, суд погоджується з позицією відповідача, що дисциплінарна комісія Національної поліції України не вирішувала питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевірила зібрані в ході проведення службового розслідування матеріали на предмет дотримання вимог, що ставляться до поліцейських та наявності в його діях складу дисциплінарного проступку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «Є. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Більше того, гарантована пункту 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пункту 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла при розгляді справ № 800/547/17 (постанова від 25 квітня 2018 року), № 9901/454/18 (постанова від 02 жовтня 2018 року) та № 9901/544/18 (постанова від 26.03.2019 року).

Водночас, враховуючи доведеність фактів порушення позивачем вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 6, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIIІ, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, а також вимог пункту 124 глави 121 розділу ІІ Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077, суд дійшов висновку про обґрунтованість Висновку службового розслідування проведеного на підставі наказу Національної поліції України від 21 жовтня 2019 року № 1065.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас, висновок дисциплінарного провадження не є окремим рішенням, а є підставою для прийняття рішення про застосування до особи дисциплінарного стягнення, за таких умов висновок не порушує права позивача, а таким чином не підлягає скасуванню.

Таким чином, з огляду на зазначене, враховуючи, що підчас реалізації дисциплінарного стягнення відповідачем не було допущено порушення чинного законодавства, суд дійшов до переконання про правомірність п. 1 Наказу Голови Національної поліції України від 17.01.2020 року № 54 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві» та наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 03.02.2020 року №102 о/с «Щодо особового складу».

Також, за вказаних обставин, не підлягають задоволенню вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві з 04.02.2020 року та стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.02.2020 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції у м. Києві, оскільки вони є похідними від попередніх.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно частин 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати та витрати на правову допомогу позивачу не повертаються.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко