Рішення № 92546538, 19.10.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/5384/17

2/465/132/20

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2020 року Франківський районний суд м. Львова, у складі:

головуючої – судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача Гаражно – будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» Франківського району м. Львова - Маєвської М.

представника третьої особи ОСОБА_3 - Кравчука П.І.

представника третьої особи Львівської міської ради - Партики Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражно – будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» Франківського району м. Львова, третьої особи ОСОБА_3 , Львівської міської ради про визнання права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 з об`єднаним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Гаражно – будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» Франківського району м. Львова про демонтаж самочинно збудованого гаражу,-

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 15.09.2017 року звернувся з позовом до Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка» про визнання права власності на гараж. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є членом Гаражно-будівельного кооперативу №1 «Ластівка» Франківського району м. Львова з 1989 року на підставі розпорядження Радянської районної Ради народних депутатів № І ІЗ від 12 квітня 1989р. Після цього, ним власними силами та за власні кошти, протягом 1989- 1996 роки було збудовано гаражний бокс у гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на виділеному правлінням кооперативу місці. З 1989 року по 1999 рік внаслідок внутрішньої зміни гаражним кооперативом нумерації гаражних боксів порядковий номер гаражного боксу змінювався. Зокрема, його гаражний бокс мав порядковий номер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 . З 1999 року, гаражу позивача було присвоєно №48 у ряді №18. Протягом всього періоду перебування членом гаражного кооперативу, ним справно вносилась оплата за гаражний бокс. Дана оплата приймалась та зараховувалась бухгалтерією гаражно-будівельного кооперативу, про що свідчить довідка Гаражно - будівельного кооперативу №1 «Ластівка» Франківського району м. Львова №377 від 11.07.2017р. У 2004 році позивач вирішив належним чином оформити право власності на гаражний бокс, що був ним збудований протягом 1989-1996 роках. Для цього 22.04.2004р. позивачем було отримано технічний паспорт у ЛОКП ЛОР «БТІ та ЕО». Гаражним кооперативом була видана довідка №129 від 11.03.2004р. для оформлення права власності гаража. Проте у зв`язку з хворобою позивач не зміг належним чином закінчити оформляти право власності на збудований ним гараж. У кінці липня 2017 року позивач довідався про існування позовної заяви громадянина ОСОБА_3 до нього та Гаражно-будівельного кооперативу №1 «Ластівка» Франківського району м. Львова про зобов`язання демонтувати гаражний бокс № НОМЕР_1 у ряді №18. що розташований в гаражно-будівельному кооперативі.

На звернення до керівництва гаражного кооперативу щодо даної обставини, ним було отримано відповідь, що громадянин ОСОБА_3 є також членом кооперативу з 1990 року, а інших відомостей про те чи збудував він гараж в кооперативі вони відмовились надавати. Після цього, позивачем було прийнято рішення про завершення процедури приватизації гаражного боксу № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 .

Проте реалізувати своє право на приватизацію позивач не може, оскільки керівництво Гаражно-будівельного кооперативу №1 «Ластівка» Франківського району м. Львова, відмовляється видавати йому довідку встановленої форми для приватизації та взагалі не визнає право власності ОСОБА_1 на збудований ним гараж. Його аргументи про те, що громадянин ОСОБА_3 став членом гаражного кооперативу лише через рік після нього у 1990 році, коли він вже почав будівництво свого гаражу на виділеному колишнім керівництвом кооперативу місці та справно платив членські внески не беруться до уваги. У зв`язку з викладеним, він змушений звернутись за захистом порушеного права до суду. Просить позов задовольнити.

Позивач 26.09.2017 року подав клопотання про пояснення щодо ціни позову. Зазначає, що ціну позову про визнання права власності ОСОБА_1 на гаражний бокс № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 в Гаражно – будівельному кооперативі №1 «Ластівка» Франківського району м.Львова вважати 29 718 грн.

Представник Гаражного кооперативу №1 «Ластівка», 23.10.2017 року подав заперечення на позовну заяву про визнання права власності на гараж. В запереченнях зазначає, що факт членства у кооперативі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не заперечується. Щодо будови власними силами та за власні кошти протягом 1989-1996 років гаражного боксу ОСОБА_1 у гаражному кооперативі на виділеному правлінням кооперативу місці інформація у відповідача відсутня.

Зміни, про які вказано у тексті позовної заяви позивача, відносно нумерації гаражних боксів, тобто порядкового номеру гаражного боксу ОСОБА_1 з номера 38 на 46, НОМЕР_3 у ряді № НОМЕР_2 з НОМЕР_4 по 1999 рік такі записи є наявні в архівних книгах. Однак, інформація коли, ким та при яких змінювалась номери гаражного боксу, діюче керівництво не володіє. Також не володіє інформацією за яких обставин та у який спосіб присвоїв ОСОБА_1 з 1999 року номер боксу НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 . Відносно технічного паспорта на вказаний гаражний бокс ряді № НОМЕР_2 і про наявність такого, інформація у відповідача була відсутня. Так як копія технічного паспорту не знаходилась в наявній технічній документації, а лише було надано у 2017 році копію технічного паспорта керівництву кооперативу на прохання надати такий. Відтак знати про наявність та оформлення технічного паспорту відповідач не міг. Про відсутність можливості закінчити оформлення права власності на збудований позивачем гараж через хворобу, то у матеріалах позовної заяви відсутні письмові та підтверджуючі докази, які могли б слугувати підставою для підтвердження факту хвороби позивача. Крім того, аргументи на які посилається позивач, що ОСОБА_3 є членом кооперативу у 1990 році лише через рік як позивач розпочав будувати свій гараж на виділеному місці колишнім керівництвом кооперативу, не має документального підтвердження.

Крім того, ОСОБА_3 12.07.2017 року звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 та Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка» про демонтаж самочинно збудованого гаражного боксу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є дійсним членом кооперативу № 1 по будівництву та експлуатації гаражів «Ластівка» Франківського району м,Львова з 1990 року на підставі розпорядження Радянської районної Ради депутатів від 23.03.1990 р. та за ним у книзі обліку закріплених боксів за членами кооперативу закріплено гараж № НОМЕР_1 у ряді АДРЕСА_2 . Коли, у 2006 році він вирішив розпочати будівництво гаражу, виявилось, що на відведеній йому земельній ділянці за АДРЕСА_3 у ряді 18 вже побудований гараж. Просить позов задоволити.

Позивач ОСОБА_1 04.01.2018 року подав до суду відповідь на заперечення відповідача – Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка». Вказує, що в запереченні на позовну заяву, відповідач визнав свою бездіяльність та фактичну вину стосовно нумерації гаражів і їх зміну. Як зазначено у вказаних запереченнях дослівно «Зміни про які вказано у тексті позовної заяви позивача відносно нумерації гаражних боксів тобто порядкового номеру гаражного боксу ОСОБА_1 з номера 38 на 46,51 у ряді 18 з 1989 року по 1999 рік такі записи є наявні в архівних книгах, однак коли, ким та при яких обставинах теперішнє діюче керівництво не володіє інформацією, так як і не володіє інформацією, хто та при яких обставинах і в який спосіб з 1999 року присвоював ОСОБА_1 номер боксу НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 ». Таким чином, вважає, що відповідач визнав, що з 1989 року по 1999 рік змінював нумерацію гаражних боксів, а тому розміщення гаражного боксу № НОМЕР_1 позивача станом на 2017 рік не є тотожним місцем виділення гаражного боксу громадянину ОСОБА_3 у 1990 роках. Зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка №129 від 11.03.2004р., яка видавалася позивачу відповідачем саме для певної мети – оформлення права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 в ряді НОМЕР_2 в Гаражно-будівельному кооперативі №1 «Ластівка» Франківського району м. Львова м. Львові, по вул. Княгині Ольги, 74а. Зі змісту вказаної довідки випливає, що гаражний бокс № НОМЕР_1 в ряді 18 належить позивачу станом на день її видання, а не перебуває в його користуванні. Також в даній довідці відповідач вказав, що заборгованості кооперативу немає. Вказаний доказ підтверджує ту обставину, що саме позивачу належить гаражний бокс № НОМЕР_1 в ряді 18 в Гаражно-будівельному кооперативі №1 «Ластівка» Франківського району м. Львова м. Львові, по вул. Кн. Ольги, 74а, що позивачем перед кооперативом сплачені всі необхідні платежі, в тому числі вступний та пайовий внесок.

Відповідач вказав, що в нього відсутня інформація щодо будови ОСОБА_1 гаражу власними силами, за власні кошти, на виділеному

кооперативом місці, що за рік до того, як ОСОБА_3 прийнято до членів кооперативу, ОСОБА_1 вже розпочав будівництво обумовленого гаражного боксу. Однак, видаючи довідку №129 від 11.03.2004р. відповідного змісту, кооператив засвідчив, що гаражний бокс збудований позивачем саме на тому місці, яке за ним було закріплено, що гаражний бокс належить позивачу. На підтвердження того, що позивачем було збудовано гаражний бокс самостійно за власні кошти є деякі квитанції та накладні, які збереглися в позивача, а також його особисті записи, зроблені протягом часу будівництва відповідного гаражу.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка №18/46 від 15.06.1990 року, видана відповідачем для пред`явлення в будівельну організацію. Вказаний доказ підтверджує те, що на момент прийняття ОСОБА_3 до членів кооперативу, ОСОБА_1 вже вчинялися дії щодо будівництва свого гаражу.

Крім цього, відповідач в своїх запереченнях зазначає, що для становлення ціни позову потрібно клопотати про призначення будівельно – технічної експертизи та земельно – технічної експертизи для визначення вартості гаражного боксу. Проте, призначення експертизи з метою встановлення дійсної вартості гаражного боксу, є порушенням самої суті права. Оскільки, невизнання права власності на гаражний бокс, а не набути його на підставі рішення суду, спонукало його на звернення до суду.

Стосовно посилання відповідача про не зазначення доказів , які підтверджують те, що внаслідок хвороби він не зміг у 2004 році оформити право власності на збудований гараж – ця обставина лише пояснює, чому він лише зараз звернувся до кооперативу про нову довідку, і аж ніяк не впливає на виникнення чи припинення права власності на збудований ним гараж. Таким чином, враховуючи те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 в ряді № НОМЕР_2 в Гаражно – будівельному кооперативі №1 «Ластівка» Франківського району м.Львова по вул. Княгині Ольги, 74а збудований ним – ОСОБА_1 самостійно за власні кошти, а не кооперативом, виникнення права власності позивача на гаражний бокс не залежить від сплати ним пайових внесків.

Крім цього, ОСОБА_1 04.01.2018 року подав відзив на позов ОСОБА_3 . Зазначає, що за ОСОБА_3 у книзі обліку закріплених боксів за членами кооперативу (Дело 13) закріплено гараж № НОМЕР_1 у ряді НОМЕР_2 в гаражному кооперативі № НОМЕР_5 «Ластівка» Франківського району м. Львова, що знаходиться в за адресою м. Львів, вул. Кн. Ольги,74. За ОСОБА_3 закріплено місце № НОМЕР_1 у ряді НОМЕР_2 в гаражному кооперативі № НОМЕР_5 «Ластівка» Франківського району м. Львова для будівництва гаражу. ОСОБА_3 відводилася земельна ділянка для будівництва гаражу за АДРЕСА_3 у ряді НОМЕР_2 гаражному кооперативі № НОМЕР_5 « АДРЕСА_4 . Проте, посилання позивача ОСОБА_3 на те, що у книзі обліку закріплених боксів за членами кооперативу закріплено гараж № НОМЕР_1 у ряді НОМЕР_2 в гаражному кооперативі № НОМЕР_5 «Ластівка» Франківського району м.Львова є безпідставними. Однак, книги обліку закріплених боксів за членами кооперативу (Дело 13) не існує, натомість має місце інша – «Дело 13» Книга обліку членів кооперативу «Ластівка» Радянського району м.Львова». Відповідно в даній книзі вівся облік саме членів гаражного кооперативу, а не облік гаражних боксів. Тому інформація, що в ній міститься несе зовсім інше змістовне навантаження. Також, гаражно – будівельний кооператив №1 «Ластівка» Франківського району м.Львова в листі №393 від 14.08.2017 року, зазначив, що помилився, видаючи таку довідку. Вказав, що в «книге учета зарепления боксов за членами кооператива в рядах (Дело 17)» нумерація гаражних боксів у ряді НОМЕР_2 з 1 по 15 і з 52 по 59 гаражних боксів, серед яких відсутня інформація по боксу № НОМЕР_1 у ряді №18. Натомість на сторінці №82 під №67 у «книзі учета членов кооператива «Ласточка», начато: 1.4.1978г., окончено:___ на 109 листах (Дело 16) значиться прізвище ОСОБА_3 , далі вказано номер рішення виконавчого комітету, номер боксу НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 , номер транспортного засобу і марки автомобіля, домашня адреса, місце праці. Також ОСОБА_4 у відповіді на адвокатський запит №403 від 21.08.2017 року вказав, що «згідно наявних книг у кооперативі в таких міститься інформація щодо гаражного боксу № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 , під яким значиться прізвище ОСОБА_3 . Щодо інформації про виділення гаражу і ряду з 1990 року ОСОБА_3 така інформація у архівних документах кооперативу відсутня. Ордер ОСОБА_3 не видавався. Крім того, кооператив у відповіді на адвокатський запит №403 від 21.08.2017 року послався на те, що в архівних документах кооперативу відсутні всі документи, які б підтверджували закріплення гаражних боксів за членами кооперативу. Будь – яких інших підтверджуючих документів про те, що за ОСОБА_3 закріплювався (виділявся) гаражний бокс № НОМЕР_1 в ряді НОМЕР_2 в Кооперативі за адресою м.Львів, вул. Княгині Ольги, 74а позивач – ОСОБА_3 до суду не надав. Натомість, відносно ОСОБА_1 згідно книг обліку членів кооперативу «Ластівка» (Дело 16, Дело 13, Алфавітна книга обліку членів кооперативу «Ластівка №1 та №11) Книги обліку оплати внесків членів кооперативу з 1989 р. по 1999р, Книги обліку оплати внесків членів кооперативу з 1999 р. по 2012 р., також міститься інформація, що з 1989 року по 1999 рік внаслідок внутрішньої зміни гаражним кооперативом нумерації гаражних боксів порядковий номер гаражного боксу ОСОБА_1 змінювався декілька разів. Зокрема, його гаражний бокс мав порядковий номер НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 . З 1999 року, гаражу ОСОБА_1 було присвоєно № НОМЕР_1 у ряді №18. Дана інформація міститься під №1027 Дело 13, під №57 Алфавітної книги обліку членів кооперативу «Ластівка №ІІ, на ст.54 під №78, Дело 16 на ст. 123, 193 Книги обліку оплати внесків членів кооперативу з 1989 р. по 1999р., на ст. 58 та сторінці, де міститься облік оплати внесків членів кооперативу 18 ряду за 2006р.- 2012р. Книги обліку оплати внесків членів кооперативу з 1999 р. по 2012 р.

Також в матеріалах справи містяться копії документів, які підтверджують, що на гаражні бокси № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_3 вже оформлена власность членів гаражного кооперативу. Зокрема Гаражний бокс № НОМЕР_6 зареєстровано за ОСОБА_5 , гаражний бокс під № НОМЕР_7 зареєстровано за ОСОБА_6 , гаражний бокс № НОМЕР_3 зареєстровано за ОСОБА_7 право власності на всі три гаражні бокси були зареєстровані на підставі виданих Кооперативом встановленої форми для оформлення права власності на гаражні бокси, з відповідним зазначенням, що заборгованості по сплаті внесків перед кооперативом немає. Якщо проаналізувати під яким номером за вказаними особами були закріплені гаражні бокси згідно книг, наданих Кооперативом суду, то результат буде такий: щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_5 вказані книги інформації не мітять; щодо ОСОБА_7 , за ним закріплювався гаражний бокс 18/55 (Дело 16 на ст. 75 під №148, Дело 13, Алфавітна книга обліку членів кооперативу «Ластівка» №1. При чому і напроти прізвища ОСОБА_7 і напроти прізвища ОСОБА_1 відсутній підпис про отримання ордера, на який покликається Кооператив у відповіді на адвокатський запит.

Позивачем в обґрунтування обставин, які є підставою його позовних вимог додано копію «Списку членів авто гаражного кооперативу №1 «ластівка» Радянського району м.Львова, прийнятий загальними зборами 26 лютого 1991 року». Однак, у вказаному Списку міститься інформація про прізвище особи, які прийняті до членів кооперативу, їх місце проживання, марка автомобіля особи, яку прийнято до членів кооперативу, державний знак ДАІ автомобіля, гаражу, що закріплено за особою, яку прийнято до членів кооперативу, виконавчого комітету, на підставі якого особу прийнято до членів кооперативу.

В стовпці №6 «№ гаража» та в стовпці № НОМЕР_8 «рішення РВК» Списку в графі навпроти прізвища ОСОБА_3 стоять позначки, які вказують що інформація, яка записана вище в даних стовпцях стосується і ОСОБА_3 . Це зокрема чітко прослідковується в стовпці №7 «рішення РВК», де вище зазначено номер та дату розпорядження виконавчого комітету Радянської районної Ради народних депутатів, яким ОСОБА_3 прийнято до гаражного кооперативу. Відповідно в стовпці № НОМЕР_9 «№ гаража» вище зазначено номер ряду, в якому виділяється гаражний бокс - НОМЕР_10 .

Таким чином, з наведеного випливає, що Загальними зборами кооперативу прийнято рішення про включення ОСОБА_3 до Кооперативу та відразу визначено ряд, в якому йому виділяється місце для будівництва гаражного боксу, а саме ряд № НОМЕР_10 гаражного кооперативу №1 «Ластівка» Радянського району м. Львова.

Натомість щодо ОСОБА_1 , то в «Списку членів автогаражного кооперативу №1 «Ластівка» Радянського району м. Львова прийнятих загальними зборами 19.10.1989р. » навпроти його прізвища в стовпці №6 « № закріпленого гаража замість ....» не відзначено нічого, а в стовпці №7 «примітка» Списку, в графі навпроти прізвища ОСОБА_3 стоять позначки, які вказують, що інформація, яка записана вище в даних стовпцях стосується і ОСОБА_1 . Однак на попередній сторінці зазначеного Списку зазначено номер ряду – 18. Також, ОСОБА_3 не зазначив, якими доказами підтверджується те, що за збігом сімейних обставин він не мав можливості розпочати будівництво гаражу у виділеній йому земельній ділянці. Просить в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

ОСОБА_3 05.01.2018 року надав до суду пояснення. Зазначає, що він є членом кооперативу №1 «Ластівка» Франківського району м.Львова з березня 1990 року на підставі розпорядження Радянської районної Ради народних депутатів від 23.03.1990 року та за ним у книзі обліку закріплених боксів за членами кооперативу (Дело 13) під номером НОМЕР_11 , закріплено гараж № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 . Не міг за таких обставин ОСОБА_1 у 1989 році розпочати будівництво гаражу. Крім цього, між ним та власником гаражного боксу № НОМЕР_12 , що на першому поверсі, ОСОБА_9 , укладено договір №1, яким він зобов`язувався компенсувати затрати на усилення фундаменту гаражного боксу № НОМЕР_12 , побудувати підвальне приміщення для гаражів, забезпечити вентиляційні канали в гаражних боксах, посилити пілястри авто гаражу. Цей договір підписано ним – Бурдейним В.С., ОСОБА_9 та головою правління авто гаражного кооперативу «Ластівка» ОСОБА_10 та завірено печаткою кооперативу. Відтак, не міг на той час будувати свій гараж ОСОБА_1 на місці №48 у ряді 18. За збігом сімейних обставин розпочати будівництво не міг. А у 2006 році виявив, що на місці де мав будувати гараж, вже стояв збудований гараж. Голова кооперативу обіцяв допомогти у вирішення цього питання. Також, твердження позивача про зміну нумерації гаражних боксів з 1989 р. по 1999 р. нічим не обґрунтовані. Згідно протоколів загальних зборів авто гаражного кооперативу «Ластівка», такі зміни в гаражному кооперативі не відбувалися, бо були б відображені у відповідних протоколах. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж.

ОСОБА_1 18.04.2018 року подав відповідь на пояснення третьої особи – ОСОБА_3 . Вказує, що третя особа ОСОБА_3 долучив копію так званого Договору №1 (надалі договір №1), відповідно до якого виникли договірні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Долучаючи копію вказаного договору третя особа вказує на те, що він свідчить про відсутність можливості позивача будувати гаражний бокс № НОМЕР_1 в ряді № НОМЕР_2 протягом 1989- 1996 роки. Оскільки відповідно до змісту договору ОСОБА_3 зобов`язувався компенсувати ОСОБА_9 , власниці гаражного боксу № НОМЕР_12 , що на першому поверсі, затрати на усилення фундаменту гаражного боксу № НОМЕР_12 , побудувати гаражне приміщення для гаражів(тобто для гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_12 , забезпечити вентиляційні канали в гаражних боксах, посилити пелястри автогаражу. Однак зі змісту вказаного договору №1 не вбачається момент його укладення, відповідно вказаний так званий договір №1 не підтверджує ту обставину, що протягом 1989-1996 роки ОСОБА_3 належало те саме місцем №48 в ряді НОМЕР_2 в ГБК №1 «Ластівка», па якому будував свій гараж позивач, а також не спростовує ту обставину, що позивач будував свій гараж протягом 1989-1996 роки. Таким чином, договір №1, що долучений до пояснень третьою особою ОСОБА_3 , не містить інформації про момент його укладення, а тому не може бути доказом в розумінні норм ст. 76,77,79 ЦПК України на спростування факту будівництва позивачем гаражу № НОМЕР_1 в НОМЕР_2 ряді ГБК №1 «Ластівка» протягом 1989-1996роки, та на підтвердження факту , що те саме місце, що на поточну дату визначається під №48 в 18 ряді ГБК №1 «Ластівка», протягом 1989-1996 років належало ОСОБА_3

Гаражний кооператив №1 «Ластівка» Франківського району м.Львова в особі директора Гаєвського В.В. представника кооперативу юрисконсульта Маєвської М.В., 10.02.2020 року подав доповнення до заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на гараж. Зазначає, що посилання позивача ОСОБА_1 на довідку , наданої ГК №1 «Ластівка» Франківського району м.Львова від 11.07.2017 року №377, в якій зазначено фактичні дані, взяті із наявних бухгалтерських книг кооперативу є безпідставними. У вказаній довідці при її виписуванні була допущена помилка. Про це було надіслано на адресу суду лист від 14.08.2017 р. за вих. №393. Однак, ОСОБА_11 звернулась до Франківського ВП ГУ НП у Львівській області із заявою про кримінальне правопорушення за ст. ст. 189, 358 КК України. В такий спосіб звинувачується керівник кооперативу та юрисконсульт у підробці документів та вимагання продати гаражний бокс, в той же час подавши вже до суду заяву про визнання права власності, намагаючись довести, що даний гаражний бокс збудований за власні кошти і не приватизований через хворобу позивача. Вказаний гаражний бокс мав бути збудований на місці під номером НОМЕР_7 у ряді № НОМЕР_2 відповідно до справки від 15 червня 1990 року, про підтвердження про членство позивача, виданої для будівельної організації, яка мала була б збудувати йому гараж. Посилання позивача на технічну документацію, виготовлено у 2004 році теж є безпідставними. Такі документи також були виготовлені на підставі довідки №129 від 11.03.2004 року, яка видана в період коли Радянський район м.Львова з 1999 року вже був перейменований на Франківський район м.Львова, а статут кооперативу містив назву Радянського району м.Львова, що є не відповідністю у правовстановлюючих документах, так як печатка кооперативу містила назву Франківського району м.Львова, а ГК №1 «Ластівка» Радянського району м.Львова. В той же час, ГК №1 «Ластівка» змушений був подати заяву про злочин на ОСОБА_11 за надання завідомо неправдивих відомостей суду. Крім цього у підтвердження не відповідності у правовстановлюючих документах кооперативу свідчать листи Франківської РА ЛМР № 4-35-1589 від 20.08.2012 р. та Департаменту економічної політики управління комунальної власності ЛМР №2302-2483 від 22.08.2012 року. Таким чином вимоги ОСОБА_12 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. У задоволенні об`єднаного позову ОСОБА_3 просить відмовити. Пояснення надала аналогічні викладеним в позовній заяві, наданих суду додаткових поясненнях.

Представник Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка» просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 у зв`язку з їх безпідставністю. Зазначає, що ГБК № 1 « Ластівка» не є дозвільною організацією, не надавав права на забудову гаражного боксу ОСОБА_1 , не має права власності зареєстрованого на земельну ділянку, а лише у постійному користуванні, власником є територіальна громада в особі Львівської міської ради. Крім цього, зазначає, що ряд № 18 розташований над рядом № НОМЕР_5 та частина над рядом № НОМЕР_13 , дозвіл на забудову гаражного боксу надано власником гаражного боксу № НОМЕР_12 на 1 поверсі ОСОБА_9 - ОСОБА_3 , який оформлено договором № 1 від 11 лютого у м.Львові за підписом ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , скріплено та завірено гербовою печаткою голови правління авто гаражного кооперативу «Ластівка» ОСОБА_10 , який на той час мав назву авто гаражний кооператив « Ластівка» і на думку сторони відповідача вказаний договір є цивільно-правовою угодою, який є належним і допустимим доказом про те, що ОСОБА_3 в такий спосіб отримав згоду від власника нижнього гаражного боксу № НОМЕР_14 ОСОБА_9 на будівництво гаражного боксу в ряді № НОМЕР_2 . Чому впродовж тривалого часу ОСОБА_3 не збудував гаражного боксу стороні відповідача невідомо і не може бути відомо, так як на час укладення зазначеного договору було інше керівництво. Відомості на гаражний бокс ОСОБА_1 змінювались, про що відображено в бухгалтерських книгах та книгах обліку членів кооперативу. Що внесення вступного та пайового внесків ОСОБА_1 такі відомості в бухгалтерських книгах відсутні з не відомих стороні відповідача причин. Твердження сторони позивача щодо побудови гаражного боксу власними силами протягом 1989-1996 років на виділеному правлінням місця на думку сторони відповідача не підтверджені жодними документальними та письмовими доказами, так як у матеріалах справи відсутнє рішення правління кооперативу, затверджене загальними зборами як передбачено ЗУ «Про кооперацію « та Статутом, яким як стверджує ОСОБА_1 , що отримав виділене місце для побудови гаража, а також документи, що підтверджують про здачу в експлуатацію збудованого гаража.

В той же час наявність технічного паспорта та технічної документації не є на думку сторони відповідача підтвердженням того, що вказаний гаражний бокс побудований власними силами ОСОБА_1 на належно відведеному та дозволеному для побудови місці і водночас не може бути спростуванням тих обставин, на які покликається ОСОБА_1 та його представник, що не міг приватизувати через те, що хворів. Стосовно заявлених позовних вимог ОСОБА_3 щодо зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати за власні кошти гаражний бокс N9 НОМЕР_1 у ряді N9 18 це право останнього на звернення до суду, однак посилання в тексті позовної заяви щодо обіцянок голови кооперативу допомогти у вирішенні цієї проблеми та не дотримання слова є на думку сторони відповідача голослівними та такими, що не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що не підтверджені жодними документальними чи письмовими доказами. У 2006 році був інший голова кооперативу і доводити про те, що обіцяв чи не обіцяв такий ОСОБА_3 сторона Відповідача не може, так як такої інформації не має в наявності. Беручи до уваги Договір № 1 від 11 лютого , укладений у м. Львові як зазначено вище, сторона відповідача вважає, що у ОСОБА_3 є підстави для заявлених позовних вимог, однак зважаючи на всі наявні матеріали, що містяться у даній справі сторона відповідача посилається на думку суду при ухваленні судового рішення за заявленими позовними вимогами як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 , зважаючи на те, що суд буде оцінювати докази за власним переконанням, брати до уваги надані сторонами матеріали, оцінювати їх в сукупності та ухвалить законне і обґрунтоване судове рішення на підставі поданих сторонами письмових доказів. Підводячи підсумок наведеному сторона Відповідача по заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посилається при вирішенні даних спорів на розсуд суду.

Представник третьої особи Львівської міської ради в судовому засіданні щодо задоволення позову ОСОБА_1 заперечила, оскільки даний гараж збудований на земельній ділянці, яка є комунальною власністю. Зазначила, що при вирішенні позову ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив в повному обсязі, просить у їх задоволені відмовити. Просить задоволити об`єднаний позову ОСОБА_3 , пояснення надала аналогічні викладеним в об`єднаному позові, наданих суду додаткових поясненнях.

Суд, взявши до уваги подані сторонами та учасниками процесу заяви по суті справи, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом зазначені в ч.2 цієї статті.

В силу вимогст.41 Конституції України, право приватної власності є непорушним. Конституційний принцип непорушності права власності означає неможливість втручання інших осіб у здійснення власником своїх повноважень, неможливість прояву свавілля відносно власника та відносно його прав, недопустимість будь-яких порушень його влади над своїм майном, а також недопустимість дій інших осіб всупереч інтересам власника та його волі.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка» Франківського району м.Львова з 1989 року на підставі розпорядження Радянської районної Ради народних депутатів № І ІЗ від 12 квітня 1989р.

Довідкою Гаражно – будівельного кооперативу №377 від 11.07.2017 року стверджується,що ОСОБА_1 вносив оплату за гаражний бокс № НОМЕР_3 у ряді № НОМЕР_2 в період з 1989 по 1999 роки. З 1999 року по 2017 рік згідно бухгалтерських книг ОСОБА_1 вносив оплату за гаражний бокс № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 , на час видання довідки заборгованості не має. На гаражний бокс № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 було виготовлено та видано технічний паспорт ЛОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 22.04.2004 року.

Також, ОСОБА_1 11.03.2004 року було видано Гаражно – будівельним кооперативом №1 «Ластівка» довідку №129 про те, що він є членом гаражного кооперативу, який затверджений рішенням правління Франківського райвиконкому і зареєстрований в реєстрі за №215 від 25.07.1990 року. В цьому кооперативі йому належить капітальний гараж боксового типу №48 в ряді № НОМЕР_2 , що знаходиться по АДРЕСА_5 . Повністю внесено експлуатаційний внесок за вказаний гараж у 2004 році, заборгованості кооперативу немає.

Третя особа у позові - ОСОБА_3 , 23.01.2017 року звернувся до Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка» із заявою про надання належним чином завірених копій документів, які б підтверджували володіння, розпорядження та право власності гаражного місця АДРЕСА_3 у кооперативі.

Із відповіді Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка» від 21.08.2017 року №403 вбачається, що в архівних документах кооперативу нумерація гаражного боксу, за який ОСОБА_1 сплачував членські внески є такою: у книзі ДЕЛО 16, гаражний бокс містить номер НОМЕР_7 , який закреслено олівцем і написано 51, який значиться під порядковим номером 78 у даній книзі. Інформація щодо зміни нумерації виділеного місця для будівництва гаражу члену кооперативу ОСОБА_1 з 1989 року і чи така змінювалась і на підставі яких документів, відсутня, так як і відсутня інформація щодо виділення місця взагалі. В свою чергу, згідно наявних книг в кооперативі, в таких міститься інформація щодо гаражного боксу № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 , під якими значиться прізвище ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 12.07.2017 року звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 та Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка» про демонтаж самочинно збудованого гаражного боксу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є дійсним членом кооперативу № 1 по будівництву та експлуатації гаражів «Ластівка» Франківського району м,Львова з 1990 року на підставі розпорядження Радянської районної Ради депутатів від 23. 03.90 р. та за ним у книзі обліку закріплених боксів за членами кооперативу 14.11.2017 року закріплено гараж № НОМЕР_1 у ряді НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . Коли, у 2006 році він вирішив розпочати будівництво гаражу, виявилось, що на відведеній йому земельній ділянці за АДРЕСА_3 у ряді 18 вже побудований гараж.

Відтак суд приходить до переконання, що строк звернення ОСОБА_3 з вказаним позовом в контексті статтей 256, 257, 261 ЦПК України не пропущений.

Суд приймає до уваги твердження представника ОСОБА_3 , який посилається на копію витягу з книги обліку членів кооперативу «Ластівка», копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, копію розпорядження №94, копію списку членів авто гаражного кооперативу №1, копію довідки від 19.05.2017 року.

Зокрема, довідкою від 19.05.2017 р. №367 стверджується, що у відповідності до внутрішні документів кооперативу, ОСОБА_3 у книзі обліку закріплення боксів за членами кооперативу у рядах (Дело 17) виділявся гараж № НОМЕР_1 у ряді НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Суд бере до уваги довідку, яка видана Гаражно – будівельним кооперативом від 14.08.2017 року №393, про те, що у довідці виданій на прізвище ОСОБА_3 за вих. №367 від 19.05.2017 року допущено технічну помилку, а саме: у виданій довідці помилково вказано «Дело 17», замість вірного «Дело 16».

Як вбачається з копії Алфавітної книги учета членов кооператива «Ласточка», Дело 16напроти прізвища ОСОБА_3 , зазначено номер боксу 48 у ряді 18. У рядку 78 Алфавітного указателя членов кооператива «Ласточка», напроти прізвища ОСОБА_1 вказано номер боксу 46, який закреслено та олівцем вказано 51.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що Гаражно – будівельний кооператив №1 «Ластівка» у довідці №393 від 14.08.2017 помилився в нумерації гаражних боксів, суд вважає необґрунтованими. Адже, мала місце технічна описка лише щодо зазначення «Дело 17», замість вірного «Дело 16».

Що стосується тверджень позивача ОСОБА_1 про внутрішню зміну гаражним кооперативом нумерації гаражних боксів з 1989 по 1999 роки, то такі судом до уваги не беруться. Адже позивачем не надано належних та обґрунтованих доказів такої зміни нумерації.

В судовому засіданні свідок свідка ОСОБА_14 ствердив, що є користувачем гаражного боксу по сусідству з ОСОБА_1 , за яким закріплено гараж № НОМЕР_1 у ряді НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . Суд критично оцінює такі покази, адже дані покази не підтверджують правомірність користування ОСОБА_1 даним гаражем.

Водночас, як вбачається з Договору №1, укладеного між власником гаражного боксу № НОМЕР_12 ОСОБА_9 та власником авто гаражу № НОМЕР_1 ОСОБА_3 , останній зобов`язується компенсувати затрати на усилення фундаменту гаражного боксу № НОМЕР_12 , побудувати підвальне приміщення для гаражів, забезпечити вентиляційні канали в гаражних боксах, посилити пілястри авто гаражу.

Крім того, з долучених матеріалів представниками Гаражно – будівельного кооперативу №1 «Ластівка», ОСОБА_15 подала до Франківського ВП ГУ НП у Львівській області заяву про кримінальне правопорушення, передбачене статтями 189, 358 КК України.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

За змістом вищенаведеної частини 1 статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

З контексту вищенаведених частин 3 та 4 статті 376 ЦК України випливає, що частина 3 цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Книги учета членов кооператива «ласточка» радянського району м.Львова, Дело 13, ОСОБА_1 відведено гаражний бокс у ряді 18 №38. Проте, № НОМЕР_6 закреслено та олівцем виправлено на 46.

Даний факт підтверджують і представники Гаражно – будівельного кооперативу 31 «Ластівка» Франківського району м.Львова у своїх доповненнях до заперечень на позовну заяву ОСОБА_1 . Зазначають, що при виписуванні довідки від 11.07.2017 року №377, була допущена помилка.

Підтверджується невідповідність і у правовстановлюючих документах кооперативу листами Франківської РА ЛМР №4-35-1589 від 20.08.2012 року та Департаменту економічної політики управління комунальної власності ЛМР №2302-2483 від 22.08.2012 року.

Так, у листі Франківської РА ЛМР №4-35-1589 від 20.08.2012 року вказується, що існують невідповідності у найменуванні гаражного кооперативу – найменування кооперативу суперечить найменуванню кооперативу згідно з поданими документами про реєстрацію гаражного кооперативу. Не подані документи про будівництво гаражів в АГК «Ластівка» та документи, підтверджуючі введення гаражів в експлуатацію. Відсутній проект відведення земельної ділянки для вищезгаданого кооперативу.

В листі Департаменту економічної політики управління комунальної власності ЛМР №2302-2483 від 22.08.2012 року вказано, що Радянський район перейменований. Згідно печатки, даний кооператив є Франківського району. Назва кооперативу на печатці суперечить назві кооперативу згідно поданих документів про реєстрацію гаражного кооперативу.

Пункт 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначає, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК України.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

ОСОБА_1 здійснив будівництво гаражу на земельній ділянці, що йому не належить.

Зважаючи на наведені обставини, ураховуючи те, що самочинно споруджений позивачем ОСОБА_1 гараж створює відповідачу ОСОБА_3 перешкоди у використанні за цільовим призначенням гаражного боксу № НОМЕР_1 у ряді НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_5 , суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про демонтаж ОСОБА_1 незаконно побудованого об`єкта самочинного будівництва.

В свою чергу в задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 у ряді 18 відмовити, у зв`язку з безпідставністю таких вимог.

Знесення самочинного будівництва слід здійснити шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати самовільно споруджений гараж з огляду на таке.

За змістом норми ч. 4 ст. 376 ЦК України та роз`яснень, наведених в абз. 3 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», позов може бути пред`явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов`язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 141, 223, 258, 259, 263-265, 376 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гаражно – будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» Франківського району м. Львова, третьої особи ОСОБА_3 , Львівської міської ради про визнання права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 у ряді № НОМЕР_2 - відмовити у повному обсязі.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Гаражно – будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» Франківського району м. Львова про демонтаж самочинно збудованого гаражу – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 здійснити за власні кошти демонтаж гаражного боксу № НОМЕР_1 у ряді НОМЕР_2 , розташований у гаражному кооперативі № 1 «Ластівка» Франківського району м. Львова по вулиці Княгині Ольги, 74-а у м.Львові.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок гривень) грн.

Сторони в об`єднаному позові:

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_6

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 (ІПН НОМЕР_15 )

Третя особа: Гаражно – будівельний кооператив № 1 «Ластівка» Франківського району м. Львова, 79053, м.Львів, вул.Княгині Ольги, 74-а (ЄДРПОУ 20848896)

Третя особа : Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896 адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2020 року.

Суддя Мартьянова С.М.