Рішення № 92546264, 29.10.2020, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/499/19

№ провадження 2/453/13/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 жовтня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б.,

з участю представниці позивача – адвокатеси Грищук Т.Р.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

її представниці – адвокатеси Походжай О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи – державної реєстраторки Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич Ірини Володимирівни, про визнання незаконними та скасування рішень, скасування державної реєстрації прав власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 02.05.2019 року звернувся у Сколівський районний суд Львівської області з позовною заявою до відповідачів – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , із залученням третьої особи на стороні відповідача – Славської селищної ради Сколівського району Львівської області,в якій він просив визнати незаконними та скасувати рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 05.02.2015 року за № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та від 12.04.2016 року за № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , на території Славської селищної ради». Також просить скасувати рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29452566 від 28.04.2016 року та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 14355247, вчинений 25.04.2016 року державним реєстратором Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В..

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 14.05.2019 року (том 1, а. с. 38) вказану позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення її недоліків.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 27.05.2019 року (том 1, а. с. 42-43), після усунення недоліків, а також після отримання судом у встановленому порядку інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які не є підприємцями, вказану позовну заяву прийнято до розгляду тавідкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено дату підготовчого судового засідання у справі – 25.07.2019 року, 14.30 год..

09.07.2019 року під вх. № 3080 від відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 через їх уповноважену представницю – адвокатесу Вуйцік О.Б. (ордер про надання правової допомоги серії ЛВ № 159057 від 09.07.2019 року, оригінал міститься у справі, том 1, а. с. 56) надійшов відзив на позовну заяву (том 1, а. с. 54-55).

22.07.2019 року під вх. № 3271 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (том 1, а. с. 59-62).

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 25.07.2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання у справі відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання позивача про відкладення підготовчого судового засідання в силу перебування його уповноваженої представниці – адвокатеси Грищук Т.Р. (ордер про надання правової допомоги серії ЛВ № 012871 від 19.07.2019 року, оригінал міститься у справі, том 1, а. с. 73) у щорічній основній відпустці. Визначено нову дату підготовчого судового засідання у справі – 30.09.2019 року, 09.30 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 30.09.2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому судовому засіданні у справі оголошено перерву до 11.11.2019 року, 11.30 год., у зв`язку із задоволенням клопотання уповноваженої представниці позивача – адвокатеси Грищук Т.Р. про оголошення перерви в силу необхідності визначитися із колом відповідачів й третіх осіб по справі та підготовки відповідних клопотань у порядку ст. ст. 51, 52 ЦПК України, а також пред`явлення позовних вимог до належних відповідачів.

22.10.2019 року під вх. № 4785 від позивача надійшло клопотання про заміну одного з неналежних відповідачів на належного, залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідачів (том 1, а. с. 130), а також подано позовну заяву (том 1, а. с. 131-137) до належних відповідачів – ОСОБА_1 та Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, із залученням третьої особи на стороні відповідачів – державної реєстраторки Сколівського районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В.,в якій він надалі просив визнати незаконним та скасувати рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 05.02.2015 року за № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та від 12.04.2016 року за № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , на території Славської селищної ради». Також просив скасувати рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29452566 від 28.04.2016 року та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності за № 14355247 від 25.04.2016 року, вчинений державною реєстраторкою Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В..

Підготовче судове засідання у справі, котре після оголошеної у ньому перерви, було призначене на 11.11.2019 року о 11.30 год., не відбулося у зв`язку із відсутністю у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області у зазначений період електроенергії та неможливості здійснення технічної фіксації підготовчого судового засідання. Визначено нову дату продовження підготовчого судового засідання у справі – 12.12.2019 року, 14.30 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 12.12.2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання позивача про заміну одного з неналежних відповідачів – ОСОБА_3 на належного – Славську селищну раду Сколівського району Львівської області та залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідачів – державну реєстраторку Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В., підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи – державної реєстраторки Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В., про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації прав власності на земельну ділянку, закрито та призначено її судовий розгляд (том 1, а. с. 196). Визначено дату судового засідання щодо розгляду справи по суті – 04.02.2020 року, 10.00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 04.02.2020 року (том 1, а. с. 213), судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання уповноваженої представниці відповідачки ОСОБА_1 – адвокатеси Вуйцік О.Б. про відкладення судового засідання в силу її зайнятості в іншому судовому процесі. Визначено нову дату судового засідання щодо розгляду справи по суті – 12.03.2020 року, 14.30 год..

Судове засідання у справі, котре було призначене на 12.03.2020 року о 14.30 год., не відбулося у зв`язку із перебуванням вказаного робочого дня головуючого – судді Микитина В.Я. у відрядженні у м. Львові (Львівське регіональне відділення НШС України) для участі у семінарі. Визначено нову дату судового засідання щодо розгляду справи по суті – 09.04.2020 року, 10.00 год..

Ухвалами Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 09.04.2020 року, від 24.04.2020 року, від 21.05.2020 року (головуючий – суддя Микитин В.Я., том 1, а. с. 239, том 2, а. с. 3, 20), судові засідання у справі відкладались у зв`язку із неявкою належно повідомлених учасників справи та задоволенням клопотань представниці позивача – адвокатеси Грищук Т.Р. й представниці відповідачки ОСОБА_1 – адвокатеси Вуйцік О.Б. про відкладення судового засідання щодо розгляду справи по суті в силу оголошення та продовження на території України карантинних заходів, пов`язаних із запобіганням поширення коронавірусу COVID-19. Визначено нову дату судового засідання щодо розгляду справи по суті – 17.08.2020 року, 11.00 год..

У судовому засіданні, котре було призначене на 17.08.2020 року о 11.00 год., розпочато розгляд справи по суті, присутніми учасниками справи здійснено виступ із вступним словом, надано пояснення по справі, встановлено порядок з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, здійснено огляд та дослідження письмових доказів, зібраних по справі, після чого судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про оголошення перерви до 07.09.2020 року, 14.15 год., для виклику свідків.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий – суддя Микитин В.Я.) від 07.09.2020 року (том 2, а. с. 60-61), у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті продовжено перерву до 29.10.2020 року, 14.00 год., у зв`язку із неявкою учасників справи та свідків в силу встановлених обмежень у Сколівському районному суді Львівської області через підтвердження в одного із працівників апарату захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19.

01.10.2020 року під вх. № 4772 від відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області через його уповноваженого представника – начальника юридичного відділу Обухівського О.В. (довіреність № 25 від 21.09.2020 року, належно засвідчена копія міститься у справі, том 2, а. с. 79) надійшли письмові пояснення на позовну заяву (том 2, а. с. 73-78).

У судовому засіданні, котре було призначене на 29.10.2020 року о 14.00 год., продовжено розгляд справи по суті, здійснено допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оголошено письмові пояснення відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області на позовну заяву, присутніми учасниками справи надано додаткові пояснення по справі, судом з`ясовано додаткові обставини, після чого судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закінчення з`ясування обставин справи й перевірки їх доказами, проведено судові дебати по справі, після чого суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вступної та резолютивної частин рішення по справі.

Позов ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що їх з ОСОБА_3 бабусі – ОСОБА_7 на праві користування у смт. Славське Сколівського району Львівської області належали земельні ділянки, котрі, після смерті бабусі, рішенням Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 31.01.2013 року за № 1343 «Про розгляд заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 », за винятком земельної ділянки площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку, з метою вирішення питання про їх подальшу передачу заявникам, були переведені до земель запасу селищної ради. Незважаючи на це, Славська селищна рада Сколівського району Львівської області своїм рішенням від 21.06.2013 року за № 1545 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 » відмовила позивачеві у наданні дозволу на приватизацію земельних ділянок з загального масиву, котрий перейшов до земель запасу після смерті його бабусі, площами 0,10 га та 0,23 га, біля житлового будинку по АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю вільних ділянок. У подальшому, Славська селищна рада Сколівського району Львівської області 05.02.2015 року та 12.04.2016 року прийняла оскаржувані рішення, котрими надала відповідачці ОСОБА_1 спершу дозвіл на розробку проекту землеустрою, а згодом затвердила цей проект та надала їй у власність земельну ділянку з вищевказаного масиву, площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , із земель сільськогосподарського призначення. Позивач вважає такі рішення незаконними, оскільки він є єдиним спадкоємцем усіх прав та обов`язків після смерті своєї бабусі ОСОБА_7 за заповітом, а бабуся ще за життя неодноразово зверталася до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області із заявами про вилучення з її користування земельних ділянок з метою їх подальшої передачі у власність саме позивачеві. Більше того, селищна рада не надала позивачеві у власність жодної земельної ділянки, котра перебувала колись у користуванні нині покійної ОСОБА_7 . Відтак, посилаючись на положення ст. ст. 15-16, 21 ЦК України, ст. ст. 19, 21-22, 34, 36, 92, 95 та 152 ЗК України, ОСОБА_2 був змушений звертатись до суду із даним позовом, у котрому обрав одночасно два способи захисту – визнання незаконним й скасування рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, його затвердження із передачею ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, а також скасування рішення про державну реєстрацію права власності на таку земельну ділянку із виключенням відповідного запису про це з державного реєстру.

Уповноважена представниця позивача – адвокатеса Грищук Т.Р. у судових засіданнях щодо розгляду справи по суті позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, у тому числі після заміни одного з неналежних відповідачів та залучення третьої особи на стороні відповідачів.

Відповідачка ОСОБА_1 та її уповноважена представниця – адвокатеса Походжай О.О. (ордер про надання правової допомоги серії ВС № 1036069 від 07.09.2020 року, належно засвідчена копія міститься у справі, том 2, а. с. 58) у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечили, просили у позові відмовити повністюз підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначено, що оскаржувані рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, котрі є правовими актами індивідуальної дії, вичерпали себе фактом їх виконання, а тому, не можуть бути скасовані за позовом особи, котрої вони не стосувалися. До того ж, такі рішення були прийняті Славською селищною радою Сколівського району Львівської області у межах наданих їй дискреційних повноважень, а той факт, у чиєму користуванні була надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка до цього, не має значення, так як вказана земельна ділянка надавалася із вільних земель запасу, хоча й з масиву земель, попередньо повернутих у запас внаслідок смерті ОСОБА_7 .. Тому, на переконання зазначеної представниці відповідачки ОСОБА_1 , наявність заповіту нині покійної ОСОБА_7 на користь позивача по справі не має жодного відношення до предмета спору та не може служити доказом на підтвердження порушення прав позивача прийняттям оскаржуваних рішень та реєстрацією права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 , оскільки надана останній земельна ділянка не охоплюється цим заповітом та не могла бути предметом спадкування.

Відповідач Славська селищна рада Сколівського району Львівської області, будучи кожного разу завчасно та належно повідомленою про дату, час та місце підготовчого судового засідання та судових засідань щодо розгляду справи по суті, явки уповноваженого представника у такі жодного разу не забезпечила, про причини неявки представника суд не повідомляла, жодних заяв чи клопотань процесуального характеру після зміни її процесуального статусу з третьої особи на співвідповідача не надсилала. Відзиву на позовну заяву у запропоновані судом строки та порядку зазначеним відповідачем також подано не було. Поряд з цим, у своїх письмових поясненнях цей відповідач висловив позицію щодо необхідності відмови у позові у тій частині, котрі пред`явлені саме до цього відповідача, з тих мотивів, що право на земельну ділянку, надану у власність відповідачці ОСОБА_1 , не належало покійній бабусі позивача, а тому не може охоплюватися складеним нею заповітом на користь останнього. Відповідно, позивач виключно на правах спадкоємця не вправі вимагати скасування рішень, котрі послужили підставою для оформлення за відповідачкою ОСОБА_1 права власності на надану їй земельну ділянку.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – державна реєстраторка Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В., будучи кожного разу завчасно та належно повідомленою про дату, час та місце підготовчого судового засіданнята судових засідань щодо розгляду справи по суті, у такі судові засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, письмових пояснень на позовну заяву у запропоновані судом строки та порядку не подала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судових засіданнях щодо розгляду справи по суті учасників справи, показання свідків, давши належу оцінку письмовим доказам, зібраним у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_2 цивільного характеру за пред`явленими ним до відповідачів ОСОБА_1 та Славської селищної ради Сколівського району Львівської області позовними вимогами, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.04.2016 року, індексний номер 29452566, номер запису про право власності 14355247, дата державної реєстрації 25.04.2016 року, сформованого державною реєстраторкою Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В. (інформація з Державного реєстру міститься у справі, том 1, а. с. 158-159) на праві власності належить земельна ділянка площею 0, 1500 га для ведення особистого селянського господарства, розташована у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 4624555700:01:011:0046).

Підставою виникнення у відповідачки ОСОБА_1 права власності на вищевказану земельну ділянку послужило рішення відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 12.04.2016 року за № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , на території Славської селищної ради» (копія міститься у справі, том 2, а. с. 31).

У свою чергу, цим рішенням відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачці ОСОБА_1 , котрий був виготовлений на її замовлення у 2015 році, а підставою для проведення робіт стало рішення відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 05.02.2015 року за № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» (копія міститься у справі, том 2, а. с. 32).

Надаючи оцінку вищевказаним рішенням відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, котрі оскаржуються позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. п. «а», «д» ч. 1 ст. 12 ЗК України (у редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних відносин) розпорядження землями територіальних громад, організація землеустрою належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст відповідно.

Відповідно до п. «34» ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад і такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у сфері регулювання земельних відносин детально регламентовані статтею 33 вказаного Закону.

В силу ч. ч. 1, 6 ст. 118 ЗК України (у редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних відносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, подає заяву до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. У свою чергу, норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 ЗК України (у редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних відносин), зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га.

Суд переконаний, що у даному, конкретному випадку, має місце звернення відповідачки ОСОБА_1 із відповідною заявою на підставі ст. ст. 12, 118, 121-122 ЗК України (у редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних відносин) про передачу їй у власність вільної земельної ділянки комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у визначених можливих розмірах, а відповідач Славська селищна рада Сколівського району Львівської області, розглянувши таку заяву, прийняла рішення у межах наданих їх дискреційних повноважень, на власний розсуд та на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, обидва оскаржувані рішення за своєю суттю є правовими актами індивідуальної дії, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію, а право оскаржити такі правові акти після їх реалізації мають лише особи, щодо яких їх було застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у котрих застосовано ці акти. Віднесення зазначених рішень відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області до правових актів індивідуальної дії із вичерпанням затвердженням виготовленого на замовлення відповідачки ОСОБА_1 проекту землеустрою та вичерпанням реєстрацією відповідачкою ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку своєї дії повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною з цього приводу Верховним Судом у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 826/22472/15, котру суд застосовує до спірних правовідносин.

Таким чином, підстав для визнання незаконними й скасування рішень відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 05.02.2015 року за № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та від 12.04.2016 року за № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , на території Славської селищної ради», у межах позовних вимог, пред`явлених ОСОБА_2 як особою, щодо якого такі рішення не були застосовані, у суду немає.

Щодо порушень прав позивача, про котрі він зазначає у пред`явленому позові, на земельну ділянку площею 0, 1500 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 4624555700:01:011:0046), котра була надана у власність відповідачці ОСОБА_1 , то судом таких порушень прав позивача зібраними у справі й безпосередньо дослідженими доказами не встановлено.

Так, зазначена земельна ділянка станом на дату розгляду відповідачем Славською селищною радою Сколівського району Львівської області заяв відповідачки ОСОБА_1 , як про надання їй дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, так і про затвердження виготовленого проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, перебувала у комунальній власності та була вільною.

Належних та допустимих доказів того, що саме ця земельна ділянка раніше перебувала у власності чи користуванні бабусі позивача – ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріали справи не містять, а суд не володіє спеціальними знаннями для встановлення цієї обставини без відповідної земельно-технічної експертизи. Проте, навіть у випадку підтвердження зазначеної обставини, самим же позивачем надано суду рішення відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 31.01.2013 року за № 1343 «Про розгляд заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 » (копія міститься у справі, том 2, а. с. 35), яким усі земельні ділянки, що перебували у користуванні покійної ОСОБА_7 , окрім земельної ділянки площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку, після її смерті, з метою подальшої передачі заявникам, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , переведено у землі запасу селищної ради та вирішено вжити заходів для проведення їх точних геодезичних обмірів. У свою чергу, як вбачається з довідки Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 30.07.2012 року за вих. № 1680 (том 2, а. с. 47), у користуванні ОСОБА_7 у смт. Славське перебували земельні ділянки загальною площею 0,77 га, з яких 0,07 га – для обслуговування житлового будинку, 0,20 га – ріллі, 0,50 га – сінокосу. Отже, близько 0,70 га вільної землі, після проведення її точних обмірів, могли бути надані відповідачем Славською селищною радою Сколівського району Львівської області у межах її повноважень за відповідними заявами громадян України для ведення особистого селянського господарства у визначених розмірах, оскільки обов`язок органу місцевого самоврядування надати такі земельні ділянки виключно особам, яким колись їх попередній користувач мав намір передати у користування, чинним на час виникнення спірних правовідносин ЗК України, та й на дату ухвалення даного судового рішення, не передбачено. Натомість, право користування не входить до кола тих прав, котрі можуть бути передані у порядку спадкування.

Показання допитаних за клопотанням позивача у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про перебування земельної ділянки, яка надана у власність відповідачці ОСОБА_1 , у користуванні нині покійної бабусі позивача ОСОБА_7 , котра після смерті останньої перейшла у користування позивача, а також порушення обома відповідачами прав позивача з приводу користування цією земельною ділянкою, вищенаведених встановлених судом обставин у справі не спростовують, як і не є тими доказами, котрі можуть підтверджувати протиправність дій відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області при прийнятті нею оскаржуваних позивачем рішень, або ж протиправність дій третьої особи – державної реєстраторки під час здійснення своїх повноважень щодо реєстрації за відповідачкою ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку.

Крім того, як вбачається з рішення відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 21.06.2013 року за № 1545 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 » (том 2, а. с. 33), позивачеві відмовлено у наданні дозволу на приватизацію земельних ділянок у смт. Славське Сколівського району Львівської області площами 0,10 га та 0,23 га біля житлового будинку по АДРЕСА_2 , у зв`язку із відсутністю вільних земельних ділянок. Позивачем таке рішення відповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської області не оскаржувалось, залишається чинним. Належних та допустимих доказів того, що позивач після прийняття вищевказаного рішення звертався до зазначеного відповідача із іншими заявами для отримання земельних ділянок, котрими за життя користувалася (або ж не користувалася) його бабуся, матеріали справи також не містять.

Як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain») від 09.12.1994 року, «Проніна проти України» від 18.07.2006 року та «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року), хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення.

З огляду на наведене, застосовуючи при розгляді даної справи вищевказану практику Європейського суду з прав людини, суд не надає відповідей на питання щодо того, на чию користь за життя нині покійна ОСОБА_7 мала намір надати згоду на вилучення з її користування земельних ділянок, як і того, чи вживалися відповідачкою ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 певні дії з метою перешкодити у вилученні цих земельних ділянок саме на користь позивача, розміщення на них об`єктів інфраструктури тощо, оскільки, як уже йшлося вище, відповідне рішення про вилучення земельних ділянок від ОСОБА_7 за її згодою та за її життя відповідачем Славською селищною радою Сколівського району Львівської області не приймалось, а після смерті останньої та зарахування цих земельних ділянок до земель запасу зазначеної селищної ради, відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою України, реалізувала своє право на отримання у власність із комунальних земель запасу вільної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на вказане, достатні й обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішеньвідповідача Славської селищної ради Сколівського району Львівської областівід 05.02.2015 року за № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та від 12.04.2016 року за № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , на території Славської селищної ради», як і скасування рішення третьої особи на стороні відповідачів – державної реєстраторки Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В. про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2016 року, індексний номер: 29452566, із виключенням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на земельну ділянку від 25.04.2016 року за номером 14355247, у суду відсутні, у зв`язку з чим такі позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Окремо суд звертає увагу й на ту обставину, що державна реєстраторка Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В., рішенняякої про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2016 року, індексний номер: 29452566, оскаржується позивачем, ним до участі у справі в якості співвідповідачки не залучена, хоча суд ще на стадії підготовчого провадження роз`яснював про відповідне право позивача на подання цього клопотання та про наслідки невчинення позивачем зазначеної дії. У свою чергу, ані відповідачка ОСОБА_1 , ані відповідач Славська селищна рада Сколівського району Львівської області, не можуть відповідати за пред`явленою вимогою про скасування рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2016 року, індексний номер: 29452566, із виключенням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на земельну ділянку від 25.04.2016 року за номером 14355247, оскільки таке рішення не приймали та не наділені повноваженнями здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Оскільки у задоволенні позову слід відмовити повністю, то з відповідачів на користь позивача не підлягають також до стягнення й понесені ним та документально підтвердженні судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 4-5, 10, 12-13, 76, 81-82, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи – державної реєстраторки Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич Ірини Володимирівни, про визнання незаконними та скасування рішеньвід 05.02.2015 року за № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та від 12.04.2016 року за № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , на території Славської селищної ради», скасування рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2016 року, індексний номер: 29452566, із виключенням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності на земельну ділянку від 25.04.2016 року за номером 14355247, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 ; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_1 ; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Славська селищна рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Івасюка, буд. 10; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370314.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державна реєстраторка Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич Ірина Володимирівна; місцезнаходження юридичної особи: 82600, Львівська область, м. Сколе, майдан Незалежності, буд. 1; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04056262.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 30 жовтня 2020 року.