Ухвала суду № 92546254, 29.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25389/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києвіпро стягнення суддівської винагороди у розмірі 240029,16 грн., -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до:

Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДР: 26255795),

Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 02896710),

в якому просить суд стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, Державної судової адміністрації України на користь позивача у розмірі 240029,16 суддівську винагороду в частині суми обмеження, встановленого ч. 1 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за період з 18.04.2020 по 28.08.2020, з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідач 1 - Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві та (через кому) відповідача 2 - Державної судової адміністрації України на користь позивача у розмірі 240029,16 суддівську винагороду в частині суми обмеження, встановленого ч. 1 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за період з 18.04.2020 по 28.08.2020, з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Тобто, одні і ті самі вимоги заявлені і до відповідача 1 і до відповідача 2.

Разом з тим, в порушення п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить визначення конкретних (індивідуальних) вимог до кожного окремого відповідача та обґрунтування позовних вимог щодо кожного окремого відповідача.

В уточненій позовній заяві позивачу слід визначити конкретні (індивідуальні) вимоги до кожного окремого відповідача або, якщо позивач вважає, що має місце солідарний борг (солідарна відповідальність), навести обґрунтування, у т.ч. нормативне, солідарної відповідальності.

Крім того, у вступній вступній частині позову позивач визначає третіх осіб по даному спору - Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві та Шевченківський районний суд м. Києва та за змістом позовної заяви наводить перелік норм законодавства, зазначаючи надалі, що, на його думку, через зазначених осіб здійснюється виплата сум, стягнутих за рішенням суду.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, по-перше, до позову не надано клопотання чи заяви про залучення третіх осіб до участі у справі, по-друге, у позовній заяві не зазначено на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цих осіб може вплинути рішення у справі.

У такому клопотанні про залучення третіх осіб позивачу слід обгрунтувати, яким чином через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві та Шевченківський район суд м. Києва здійснюється виплата сум, стягнутих за рішенням суду.

Слід додати, що способи захисту визначені у ст. 5 КАС України.

Із змісту положень цієї статті, враховуючи особливості адміністративного судочинства, вбачається, що для цілей зобов`язати певного суб`єкта вчинити певні дії (стягнути кошти), спочатку слід встановити, що він протиправно не вчиняє певні дії (протиправна бездіяльність), або вчиняє певні протиправні дії.

Іншими словами, в кореспонденції з приписами ч. 2 ст. 245 КАС України, вимозі про зобов`язання вчинити певні дії (про стягнення коштів), які ж по суті похідними вимогами, передує вимога про визнання дій повного суб`єкта протиправними (визнання протиправної бездіяльності).

Невизначеність у цьому питанні вказує на недотримання вимог ст. 5 КАС України в кореспонденції з приписами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, що є недоліком, який слід усунути шляхом визначення у прохальній частині позову - яку бездіяльність відповідача (чи відповідачів) позивач просить визначити протиправною, чи які дії відповідача слід визначити протиправними, у чому полягає така бездіяльність, що могло б зумовлювати зобов`язання відповідача вчинити певні дії (стягнути кошти).

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої похованої заяви, із приведенням її у відповідність до вимог ч.ч. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі, зокрема:

визначити конкретні (індивідуальні) вимоги до кожного окремого відповідача або, якщо позивач вважає, що має місце солідарний борг (солідарна відповідальність), навести обґрунтування, у т.ч. нормативне, солідарної відповідальності,

визначивши (щодо прохальної частини позову), - які протиправні дії вчинені кожним окремим відповідачем чи яка допущена кожним окремим відповідачем протиправна бездіяльність, які позивач має заявити та просити визнати протиправними для цілей застосування (реалізації) похідної вимоги - зобов`язання вчинити дії чи стягнути кошти,

з обґрунтування змісту позовних вимог щодо кожного окремого з відповідачів;

2) заяви про залучення третіх осіб до участі у справі із зазначенням - на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цих осіб може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін