Ухвала суду № 92545516, 28.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 жовтня 2020 року м. Київ № 640/7219/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А0880,

Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Військової частини А0880 (далі по тексту - відповідач-1) та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі по тексту - відповідач-2) про визнання протиправними бездіяльність військової частини А0880 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (Код юридичної особи в ЄДРПОУ: 22990368) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 70 календарних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з його грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26 червня 2019 року та зобов`язання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (Код юридичної особи в ЄДРПОУ: 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26 червня 2019 року.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

16 квітня 2020 року відповідачем - 2 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до вимог абзацу третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 (зі змінами), особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Отже, станом на момент видання наказу у 2019 році про виключення із списків особового складу (наказу начальника Військової службі правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (по стройовій частині №146 від 26.06.2019) по момент звернення до відповідача 2 - 07.09.2019, позивач погодився проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та розрахунків по всім видам забезпечення.

Надсилаючи відповідачу 2 заяву від 07.09.2020 року позивач фактично звертається з вимогою та посилається на всі документи які були йому відомі ще з 26.06.2019 року, що як наслідок свідчить про повну обізнаність позивача ще з 26.06.2019 року про порушення (на його думку) права. Тобто, позов до суду подано більше ніж через 1 (один) місяць, що є підставою вважати пропущення позивачем процесуальних строків звернення до суду.

21 квітня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечує повністю.

Розглянувши подане клопотання та матеріали справи, викладені позиції учасників справи, суд зазначає наступне.

В силу приписів частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів не з моментом, коли права особи були порушені, а з моментом, коли особи дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з тим, спір у цій справі стосується виплати грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, а отже, звернення до суду з такими вимогами не обмежене будь-яким строком позовної давності у відповідності до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України.

Водночас, матеріали справи не містять жодного доказу того, що позивач в момент звільнення з військової служби був обізнаний про порушення свого права на виплату грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку.

При цьому судом враховується рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 зі змісту якого слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Крім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.08.2019 у зразковій справі №620/4218/18 спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Фінансовому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Амельохін