Ухвала суду № 92544969, 28.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

28 жовтня 2020 року м. Київ № 640/23076/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвідо Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)третя особа:ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амбровського A.B. неправомірними щодо накладання штрафу на Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в виконавчому провадженні №62667355;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського A.B. від 19.08.2020 ВП №62667355 про накладання штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 5100 грн в повному обсязі.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2020 позовна заява, як така, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, була залишена без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн; пояснень про те, коли позивачу стало відомо про порушення своїх прав (свобод чи інтересів) та доказів на підтвердження такої інформації, а також, у разі необхідності заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; засвідчених відповідно до ч.5 ст.94 КАС України копій письмових доказів.

Копія даної ухвали була направлена за адресою позивача, наявною в матеріалах справи, та отримана позивачем 12.10.2020 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відповідь на ухвалу суду від 02.10.2020 через канцелярію суду 27.10.2020 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

При вирішенні цього клопотання суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

Даний позов містить одну вимогу майнового характеру.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за вимогу майнового характеру.

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано, натомість в позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з скрутним фінансовим становищем.

У ч.5 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) зазначено, крім іншого, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказані положення кореспондуються з ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI), зі змінами внесеними законом від 03.10.2017, у якій зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (ч.1 ст.8 Закону №3674-VI). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674-VI).

З вказаного вбачається, що юридичні особи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Дослідивши заявлені позивачем вимоги, а також врахувавши те, що позивачем не надано належних обґрунтувань щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, а також доказів на підтвердження своєї позиції, суд прийшов до висновку, що клопотання позивача щодо звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Отже, позивачем не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору.

Також, судом звернуто увагу на те, що позивчем не надано пояснень про те, коли йому стало відомо про порушення своїх прав (свобод чи інтересів) та доказів на підтвердження такої інформації, а також, у разі необхідності заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; засвідчених відповідно до ч.5 ст.94 КАС України копій письмових доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що станом на день постановлення даного судового рішення вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані належним чином.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що позивачем не були виконані належним чином вимоги ухвали від 02.10.2020, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.3, 5-11, п.1 ч.4 ст.169, ст.241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська