Ухвала суду № 92543692, 27.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2020 року м. Київ № 320/7383/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5а)

про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року адміністративну справу № 320/7383/20 за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - ГУ ДПС у Київській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги, передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва за підсудністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 320/7383/20 була розподілена на суддю Вовка П.В.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

За правилами статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, відповідно до ч. 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Між тим, в прохальній частині позову ОСОБА_1 просить суд:

визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №Ф-107544-56-У від 14 лютого 2020 року;

зупинити стягнення на підставі вимоги №Ф-107544-56-У від 14 лютого 2020 року, яке здійснює Ірпінський міський відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) в рамках виконавчого провадження № СПВ 62371635.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, позовна заява не може містити вимоги про зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Водночас, за правилами ч. 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В такому випадку позивачем має бути подана заява про забезпечення позову за змістом і формою, визначеними статтею 152 КАС України, чого ОСОБА_1 вчинено не було.

Таким чином, позивачу необхідно привести прохальну частину позовної заяви у відповідність вимогам ч. 1 статті 5 та ч. 2 статті 245 КАС України.

Вказана обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статями 160, 161 КАС України.

Відповідно до чч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищезазначеного недоліку шляхом приведення позовної заяви у відповідність ч. 1 статті 5 та ч. 2 статті 245 КАС України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Вовк