Ухвала суду № 92543555, 22.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/13938/20

№ 1-кп/755/1420/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040000302 від 15.01.2020 року, за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, із середньо-спеціальною освітою, працюючого неофіційно на будівництві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Верхнє Біле Амурської області Російської Федерації, українця, громадянина України, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні дитину 2020 р.н., із середньою освітою, працюючого неофіційно на автомийці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Смоліної К.В.,

потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100040000302 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповіла про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Зокрема, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останні, будучи обізнаними з мірою покарання за вчинений ними злочин, можуть переховуватись від суду, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни їх показів, можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, раніше неодноразово судимі та мають не зняту та не погашену судимість в установлену законом порядку, офіційно не працюють та не мають стабільного джерела доходу і свої матеріальні потреби намагаються задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ними даного кримінального правопорушення, а тому, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Зокрема, прохала визначати обвинуваченим заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали думку прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували проти обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 прохав визначити йому заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Кім того, згідно зі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі визнання їх винуватими у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, їх особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, що стосується питання доцільності обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким. Обвинувачені є особами раніше неодноразово судимими, зокрема, за злочини проти власності, офіційно ніде не працюють, що може свідчити про їх схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень, можуть ухилятися від органу слідства та суду, впливати на потерпілих та свідків.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Зокрема, з Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100040000603 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який призначено до судового розгляду (номер у суді 755/2049/20 № 1-кп/755/748/20).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 клопотав про об`єднання вказаних вище кримінальних проваджень відносно нього в одне.

Учасники кримінального провадження не заперечували об`єднати вказані вище кримінальні провадження в одне.

Відповідно до ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що з метою забезпечення всебічності, повноти і об`єктивності дослідження та вирішення кримінальних проваджень відносно ОСОБА_2 , його клопотання про об`єднання вказаних вище кримінальних проваджень підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316, 334 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040000302 від 15.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду на 30 жовтня 2020 року на 12 годину 40 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілих та обвинувачених.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 20 грудня 2020 року включно.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 20 грудня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , кожному окремо, заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 грн., яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачених, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі порушення ними обов`язків, покладених на них у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Об`єднати в одне провадження кримінальне провадження № 12020100040000302 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (номер в суді 755/13938/20 № 1-кп/755/1420/20), з кримінальним провадженням № 12020100040000603 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (номер у суді 755/2049/20 № 1-кп/755/748/20) присвоївши йому номер в суді 755/13938/20 № 1-кп/755/1420/20.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя