Рішення № 92543289, 27.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/843/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2016 до 01.12.2019 суму недоотриманої пенсії з урахуванням індексації у розмірі 107 169,02 грн. однією сумою.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На переконання позивача, у зв`язку з набранням чинності 25.12.2015 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» він отримав право та підстави для перерахунку раніше призначеної пенсії.

Відповідачем здійснено такий перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, проте, позивач вважає, що оскільки розмір пенсії, призначеної за вислугу років, є незмінним щомісяця, а інфляція в Україні носить постійний щомісячний характер, що знецінює отриману пенсію, 03.12.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій у тому числі просив здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 01.01.2016 з урахуванням індексу інфляції та виплатити суму заборгованості однією сумою.

Листом від 17.12.2019 позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку пенсії, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, послався на те, що перерахунок пенсії позивачу здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, діючого на той час, а оскільки на суми виплат індексації грошового забезпечення та вихідної допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу єдиний внесок не нараховується, дані суми не можуть бути включені до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Також, у відзиві на позовну заяву зазначено, що пенсії військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та членам їх сімей підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Стосовно виплати перерахованих сум однією сумою відповідач зазначив, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яка була чинною на момент здійснення такого перерахунку пенсії.

У зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано від відповідача додаткові докази, необхідні для вирішення справи по суті.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 30 грудня 2014 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 65% від сум грошового забезпечення (вислуга років 25), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу за пенсійною справою - 2603026918 (МВС) від 30 грудня 2014 року.

Згідно наданої суду копії грошового атестату № 116 Національної академії внутрішніх справ, грошове забезпечення позивача за посадою, з якої його було звільнено, складалось з наступних складових: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; відсоткова надбавка за вислугу років 40%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавка за науковий ступінь 15%; надбавка за вчене звання 25%; премія 49,418%.

Також матеріалами справи підтверджується, що позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року та від 11 листопада 2015 року №988 з 01 січня 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського від 22 березня 2018 року №45821 та відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 08 листопада 2017 року у справі №757/14765/17.

03 грудня 2019 року, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, в якій, посилаючись на положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», просив:

- здійснити перерахунок раніше призначеної йому пенсії з 01 січня 2016 року з врахуванням індексу інфляції та надіслати інформацію про розмір заборгованості по дату звернення;

- здійснити виплату перерахованої суми заборгованості одноразово в добровільному порядку без звернення до суду;

- внести зміни в автоматизовану систему виплат пенсій та виплачувати йому щомісячну пенсію з врахуванням щомісячного збільшення пенсії з врахуванням інфляції.

Листом від 17 грудня 2019 року №304418/02/К-14778 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Також зазначено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач є працюючим пенсіонером та з заявою щодо звільнення з роботи і проведення індексації пенсії до управління не звертався.

Більш того, зі змісту вказаного листа вбачається, що позивача у тому числі повідомлено й про те, що у 2018 році розпочалося поетапне підвищення пенсій військовим. При перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції враховується грошове забезпечення для посад поліцейських за січень 2016. Перерахунок пенсій для них розпочався 01 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року виплачуватиметься в такому порядку: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром пенсії до підвищення; з 01 січня 2020 року - 100% різниці, у зв`язку з чим, як зазначено у листі, підстав для проведення індексації пенсії у 2018 році та 2019 році немає.

Вказане стало підставою для звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року

№ 2262-XII (далі по тексту - Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Положеннями частини 2 статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно зі статтею 64 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до положень статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі по тексту - Закон України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Стаття 3 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

У відповідності до частини 4 статті 5 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі по тексту - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. У разі коли особа працює та отримує інший грошовий дохід, насамперед індексується оплата праці.

Згідно пункту 5 Порядку № 1078 проведення індексації грошових доходів населення, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з пунктом 9 Порядку №1078, в редакції, чинній до 15.03.2018, працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, проводиться після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації.

У відповідності до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню.

Так, з матеріалів наданої суду копії пенсійної справи вбачається, що позивач є працюючим пенсіонером, відповідно, окрім такого виду доходу, як пенсія, отримує ще й заробітну плату, що свідчить про те, що в першу чергу індексується заробітна плата, а вже потім проводиться індексація пенсії.

Більш того, суд зауважує, що позивачем не спростовано, а судом не встановлено іншого аніж те, що з 01 січня 2018 року відбулось поетапне підвищення пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року, яка була чинною на момент здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема, той факт, що позивач є працюючим пенсіонером, матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо того, що загальний дохід позивача не перевищує прожитковий мінімум, встановлений для працездатної особи, йому виплачується підвищення до пенсії, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась