Рішення № 92543264, 27.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/25727/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжна Либідь», про скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (далі - позивач) з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому просило скасувати висновок про результати моніторингу щодо закупівлі «Реконструкція очисних споруд «Харківські» по вулиці Ревуцького, 40 в Дарницькому районі м. Києва» (ДК 021:2015-45454000-4 Реконструкція)» (ID моніторингу: UA-М-2019-11-14-000027).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено моніторинг щодо закупівлі, за результатами якого встановлено порушення вимог частини 1 статті 23 та абзацу 3 частини 3 статті 17 «Про публічні закупівлі».

Позивач з таким висновком відповідача не погоджується, оскільки за його твердженнями ним не порушено строків надання роз`яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї та не допущено порушення вимог законодавства під час складання тендерної документації.

Вказане стало підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, послався на те, що порушення, виявлені під час моніторингу, дійсно мали місце бути, оскільки позивачем оприлюднено відповідь на вимоги ПрАТ «Укратоменергобуд» 15.10.2019, замість встановлених у статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» строків, а саме, до 11 та до 12 жовтня 2019 року.

Також у відзиві на позовну заяву зазначено, що тендерна документація позивача, як замовника, містить вимогу щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у пунктах 1 і 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

У зв`язку з чим, за твердженнями відповідача, позивачем порушено вимоги частини 1 статті 23 та абзацу 3 частини 3 статті 17 «Про публічні закупівлі», про що зазначено у висновку про результати моніторингу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, витребувано від відповідача додаткові докази.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2020 задоволено клопотання Державної аудиторської служби України про залучення третьої особи до участі у справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжна Либідь» та запропоновано останньому подати суду письмові пояснення на позовну заяву.

Третя особа письмових пояснень на позовну заяву не надала з невідомих суду причин.

У відзиві на позовну заяву відповідач одночасно заявив клопотання про розгляд справи за участі представника відповідача.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Вирішуючи питання за правилами якого провадження розглядати дану адміністративну справу суд врахував як її значення для сторони, обраний спосіб захисту, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді.

…оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

За таких підстав, а також враховуючи, що відповідачем не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 14.11.2019 №328 «Про початок моніторингу закупівель» Держаудитслужбою розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, до якого у тому числі включено закупівлю за №UA-2019-10-04-001916-b, замовником якої є позивач у даній справі, предметом закупівлі було «Реконструкція очисних споруд «Харківські» по вул. Ревуцького, 40 в Дарницькому районі м. Києва» (ДК 021:2015 - 45454000-4 Реконструкція), очікуваною вартістю закупівлі - 123 426 000,00 грн.

Вказане рішення було оприлюднено на веб-сайті Prozorro 14.11.2019 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-10-04-001916-b).

За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі Держаудитслужбою складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 09.12.2019 № 569, який затверджено заступником Голови Держаудитслужби Шкуропатом О.Г. та оприлюднено в електронній системі закупівель 09.12.2019.

Підставою для проведення моніторингу стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

У пункті 1 констатуючої частини Висновку зазначено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, надання роз`яснень до тендерної документації та внесення до неї змін, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» (далі - Замовник) на 2019 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника від 18.10.2019 № 317/19, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» (далі - ТОВ «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ») та товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖНА ЛИБІДЬ» (далі - ТОВ «КНЯЖНА ЛИБІДЬ»), протоколи засідання тендерного комітету від 01.11.2019 № 342/19 та від 25.11.2019 № 369/19. Під час здійснення моніторингу установлено, що Замовник на звернення за роз`ясненням щодо тендерної документації та на вимоги щодо усунення порушень, які оприлюднені в електронній системі закупівель 09.10.2019 та 10.10.2019, оприлюднив роз`яснення на звернення 15.10.2019, чим порушив вимоги частини першої статті 23 Закону в частині несвоєчасного надання роз`яснення щодо тендерної документації та внесення змін до неї. За результатами проведеного моніторингу установлено, що тендерна документація Замовника містить вимогу щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у пунктах 1 і 7 частини першої статті 17 Закону чим порушено норми абзацу третього частини третьої статті 17 Закону.

Пункт 2 констатуючої частини Висновку «Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства» викладений у такій редакції: за результатами аналізу питання щодо надання роз`яснень до тендерної документації та внесення до неї змін установлено порушення норм частини першої статті 23 Закону. За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог абзацу третього частини третьої статті 17 Закону. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, розгляду тендерної пропозиції ТОВ «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» та ТОВ «КНЯЖНА ЛИБІДЬ», - порушень не установлено.

За резкультатами проведеного моніторингу, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема недопущення їх в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (пункт 3 констатуючої частини Висновку).

Не погодившись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі по тексту - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, Державна аудиторська служба України у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі по тексту - Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

У відповідності до частини 2 статті 5 Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина 3 статті 5 Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ).

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині 2 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі по тексту - Закон України від 25.12.2015 №922-VIII), зокрема, у пункті 4 зазначено, що рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Відповідно до частин 6, 7 статті 7-1 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пункту 3 та пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII визначено, що веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється у тому числі за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до модуля електронного аукціону та бази даних. Порядок надання доступу та розмір плати встановлюються Кабінетом Міністрів України, а електронною системою закупівель є інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» затверджено Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, згідно з яким адміністратором електронної системи закупівель є юридична особа, визначена Мінекономрозвитку відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель.

З метою забезпечення належного функціонування електронної системи закупівель Мінекономрозвитку своїм наказом від 18.03.2016 № 473 «Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування» відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено державне підприємство «ПРОЗОРРО» (далі по тексту - ДП «ПРОЗОРРО»), яке належить до сфери управління Мінекономрозвитку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

Згідно положень частини 1 статті 22 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз`ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз`яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Судом встановлено, що 09.10.2019 та 10.10.2019 до позивача, як до замовника закупівлі, звернулось Приватне акціонерне товариство «Укратоменергобуд» з вимогами про усунення порушень у тендерній документації (вимоги №UA-2019-10-04-001916-b.a1 та №UA-2019-10-04-001916-b.a2).

Суд звертає увагу, що 09.10.2019 був четвер, а 10.10.2019, відповідно, п`ятниця, положення частини 1 статті 23 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII визначають обов`язок замовника надати відповідь на вимогу впродовж трьох робочих днів, а не календарних, з дня їх оприлюднення, таким чином, позивач мав оприлюднити відповідь на вимогу №UA-2019-10-04-001916-b.a1 - не пізніше 11.10.2019, а на вимогу №UA-2019-10-04-001916-b.a2 - не пізніше 14.10.2019.

Натомість, позивачем такі відповіді оприлюднено лише 15.10.2019 о 12:49 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-10-04-001916-b).

Таким чином, судом встановлено та не спростовано позивачем, що оприлюднення відповідей на вимоги відбулось з порушенням вимог частини 1 статті 23 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII.

Стосовно ж посилань позивача на приписи статті 253 Цивільного кодексу України суд вважає їх безпідставними, оскільки Цивільним кодексом України визначені загальні правила обчислення строків, які слід застосовувати у разі відсутності обчислення строків у спеціальному законодавстві, що регулює спірні правовідносини.

В даному випадку спеціальним Законом, який підлягає застосуванню при обчисленні строків є Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII, відповідно до частини 1 статті 23 якого, як вже було зазначено судом, встановлено строк оприлюднення відповіді на вимогу у три робочих дні саме з дня оприлюднення вимоги.

Вказана норма є чіткою та імперативною, а тому додаткового тлумачення чи роз`яснення не потребує.

За таких підстав, суд погоджується з висновком відповідача щодо порушення позивачем вимог частини 1 статті 23 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII та не вбачає правових підстав для скасування висновку про результати моніторингу в цій частині.

Щодо порушення позивачем вимог абзацу 3 частини 3 статті 17 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII, суд зазначає таке.

Згідно абзацу 3 частини 3 статті 17 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.

У пунктах 1 та 7 частини 1 цієї статті зазначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

- він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

- тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.

Як вбачається з Тендерної документації позивача, у розділі «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статті 17 Закону» зазначено:

«Учасник у складі тендерної пропозиції подає інформацію у довільній формі про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, а саме:

1) учасник не пропонує, не дає або не погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років не притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

5) фізична особа, яка є учасником, не була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який не є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;

8) учасник не визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього не відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

10) учасник не має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

11) юридична особа, яка є учасником, має антикорупційну програму чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.»

Тобто, Тендерна документація позивача містить вимогу для учасників закупівлі щодо надання документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті, що є порушенням абзацу 3 частини 3 статті 17 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII.

Наведене в сукупності свідчить про те, що відповідач правомірно встановив під час проведення моніторингу закупівлі друкарських послуг порушення позивачем вимог частини 1 статті 23 та абзацу 3 частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922VIII.

Доказів на спростування вищенаведеного під час розгляду справи позивачем до суду надано не було.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, контролюючий орган дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, який також викладено в оскаржуваному позивачем висновку № 569 від 09.12.2019 про результати моніторингу закупівлі, про порушення позивачем вимог законодавства, що регулює публічні закупівлі.

З урахуванням вищевикладеного та наданих доказів у їх сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 243, 248, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (ідентифікаційний код: 23505151, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7) до Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код: 40165856, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Княжна Либідь», про скасування висновку - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась