Рішення № 92542835, 19.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року місто Київ № 640/10278/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд

Хелс Кер Україна"

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

від 12.02.2020 №0001684403,

за участю:

представника позивача - Волько А.І.,

представника відповідача - Лазоришин Я.Т.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі-відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 12.02.2020 №0001684403.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 №0001684403 є незаконним, оскільки позивач дотримався усіх вимог передбачених пунктом 200.4 Податкового кодексу України для отримання бюджетного відшкодування ПДВ, однак не отримав бюджетного відшкодування ПДВ та йому було протиправно відмовлено у поверненні 7 млн. грн. ПДВ.

Також, на думку позивача, відповідач незаконно провів документальну податкову перевірку бюджетного відшкодування ПДВ за відсутності підстав для цього, визначеними пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/10278/20 та вирішено, що розгляд справи буде здійснюватись в порядку загального позовного провадження та запропоновано відповідачу протягом 20 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву. По справі призначено підготовче судове засідання.

Представником відповідача 16.06.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що висновки акту перевірки та прийняте податкове повідомлення - рішення відповідає нормам чинного законодавства України.

Представником позивача 29.07.2020 подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив фактично є короткою версією акта перевірки та не містить жодних спростувань аргументів та доказів, наведених позивачем у позовній заяві. Вказано, що посилання на норми законодавства у відзиві є суто номінальними, відповідач лише цитує норми, які жодним чином не підтверджують правову позицію останнього, суперечать його ж висновкам та, тим більше, не спростовують аргументи Позивача. На думку представника позивача, позиція відповідача щодо відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні є необґрунтованою та непідтвердженою жодним доказом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи №640/10278/20 по суті.

Представником відповідача 09.09.2020 подано заперечення, в яких останній не згоден з відповіддю на відзив, оскільки у відзиві почергово спростовано аргументи позивача викладені в позові.

В судовому засіданні 19.10.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 20.12.2019 №712 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" головним державним ревізором-інспекторо відділу податкового супроводження підприємств торгівлі та виробництва лікарськими засобами управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери Офісу великих платників податків Державної податкової служби Омельчуком Миколою Васильовичем та заступником начальника відділу податкового супроводження підприємств торгівлі та виробництва лікарськими засобами управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери Офісу великих платників податків Державної податкової служби Войтюк Наталією Олегівною на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, підпункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" по декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2019 року (реєстраційний номер 9276769179 від 20.11.2019 з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ) з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, за результатами якої складено акт перевірки від 17.01.2020 №92/28-1044-03/33696041.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.1, пп. «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями та вимог Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, із змінами та доповненнями встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" за жовтень 2019 року на суму 7 321 817 грн.

На підставі вказаного акта перевірки від 17.01.2020 №92/28-1044-03/33696041 Офісом великих платників податків Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 №0001684403, яким виявлено відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7321817,00 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при виконанні владних управлінських функцій по здійсненню контролю за платниками податків шляхом проведення перевірок правильності та повноти обчислення податкових зобов`язань визначений, зокрема, статтями 75-86 ПК України.

Так, пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до частини другої пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Суд зазначає, що обставини, які визначені законодавцем як підстави для прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, викладені у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до вимог пункту 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є те, що платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому, порядок узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ; строки та порядок проведення перевірок з цього питання, визначається статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (до якої фактично відсилає пункт 78.1.8. Податкового кодексу України), контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (підпункт 78.1.8 пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.

У такому разі перевірка від`ємного значення ПДВ (а не перевірка безпосередньо бюджетного відшкодування), не буде різною за своєю суттю, за умови якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №808/2911/17 (адміністративне провадження №К/9901/53518/18).

З матеріалів справи вбачається, що податковою декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2019 року позивачем до бюджетного відшкодування заявлено 7321817,00 грн. Залишок від`ємного значення попереднього періоду складає 100995836,00 грн.

Як зазначено у акті перевірки, перевірялось правомірність нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2019 року, відповідно до декларації від 20.11.2019 №9276769179.

Суд зазначає, що сума заявлена позивачем до відшкодування становить більше 100 тис. гривень, тобто у контролюючого органу були наявні підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Перевірку проведено на підставі наказу від 20.12.2019 №712, тобто згідно з приписами пункту 78.1.8 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи позивача щодо незаконного проведення документальної перевірки бюджетного відшкодування ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, сума бюджетного відшкодування, заявлена товариством з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" до відшкодування на рахунок в банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації за жовтень 2019 складає 7 321 817 грн.

Товариством в додатку Д3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 відображено, що сума бюджетного відшкодування сформована по контрагенту, із зазначенням власного ІПН; звітний (податковий), період, у якому виникло від`ємне значення - «02.2017», « 03.2017», « 04.2017».

З акту перевірки вбачається, що на запит в ході перевірки №1 від 23.12.2019 підприємством надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 28 «Товари на складі» у розрізі номенклатури, кількісних та вартісних показниках, з залишками на початок періоду оборотами та залишками на кінець періоду. Згідно даних рахунку 28 «Товари на складі» станом на 01.02.2017 у товариства з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" обліковувались залишки імпортних товарів на складі у загальній вартості 138 856 996,17 грн. (без ПДВ), протягом періоду з 01.02.2017 по 30.04.2017 підприємством імпортовано товарів загальною вартістю 399 272 689 грн. (в т.ч. за 02.2017 року 130 237 350 грн., за 03.2017 року 154 845 544 грн., за 04.2017 року 114 189 793 грн.) та реалізовано товарів за період 01.02.2017 року по 30.04.2017 року вартістю 352 947 042 грн. (в тому числі за 02.2017 року 133 102 507 грн., за 03.2017 року 136 313 499 грн., за 04.2017 року 83 531 035 грн.). Станом на 31.10.2019 у товариства з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" обліковується залишок товарів на складі вартістю 148 687 436,15 грн.

Податковий орган під час перевірки дійшов висновку, що оскільки імпортовані за період з лютого 2017 року по квітень 2017 року товари станом на 31.10.2019 реалізовані, при визначенні різниці між податковим зобов`язанням від їх реалізації та сформованого податкового кредиту при їх придбанні (імпорті) у товариства з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" не виникає від`ємного значення суми податку на додану вартість, а, отже, у періодах лютому 2017 року, березні 2017 року, квітні 2017 року по операціях з імпорту відсутня сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

За результатами аналізу рахунку 28 «Товари на складі» з урахуванням вибуття запасів за обраним підприємством методом, станом на 31.10.2019 залишків товарів, які було імпортовано в лютому, березні, квітні 2017 року не встановлено, тобто імпортовані за вказані періоди товари реалізовані у повному обсязі.

Тобто, відповідач вважає, що від`ємне значення ПДВ розраховується щодо окремого товару, за яким нараховане ПДВ, а не за звітний період.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14.1 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України, згідно з підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Матеріалами справи та актом перевірки підтверджується, що за звітний період сума податкових зобов`язань та сума податкового кредиту позивача є підтвердженою під час перевірки співробітниками контролюючого органу, а отже сума, розрахована в порядку 200.1 статті 200 Податкового кодексу України має від`ємне значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 7321817,00 грн.

Заявлене до відшкодування ПДВ було сплачене позивачем при імпорті товарів, сплату ПДВ позивач підтвердив митними деклараціями, що не заперечується відповідачем під час проведення перевірки та підтверджується доданими митними деклараціями до матеріалів справи.

Згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства, товариство з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" для оцінки вибуття запасів використовує метод середньозваженої собівартості - для запасів кожної окремої одиниці, яку регулярно (періодично) витрачаються та поповнюються.

Згідно з пунктом 18 П(С)БО 9 «Запаси» оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів та пункту 19 оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватися за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Як вже було зазначено, пунктом 200.4 та пунктом 200.1 Податкового кодексу України передбачають, що від`ємне значення ПДВ, яке може бути заявлене до бюджетного відшкодування, розраховується за звітний період, а не щодо окремого товару чи поставки. Жодною іншою нормою Податкового кодексу України не передбачено, що від`ємне значення ПДВ розраховується щодо окремого товару, а не за звітний період.

Тобто, сума від`ємного значення для бюджетного відшкодування визначається, як різниця між загальною сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за звітний період, а не в розрізі окремих операцій.

Отже, суд не може погодитись з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, оскільки вони не регулюються нормами чинного законодавства. Жодною правовою нормою не зазначено такої заборони, на яку посилається відповідач.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 12.02.2020 №0001684403.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Реккітт Бенкізер Хаусхолд енд Хелс Кер Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 28-А літера Г офіс 80, код ЄДРПОУ 33696041) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.10.2020.