Рішення № 92542818, 29.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/1038

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Київ № 640/11635/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

Національного банку України

до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Національний банк України (надалі - позивач), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9, до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» (надалі - відповідач), адреса: 01032, місто Київ, бульвар Шевченка, 35, в якій позивач просить:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника (код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») штраф у сумі 17 000,00 грн, (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок не сплати боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчиненні на ринках фінансових послуг від 16 вересня 2019 року № 867/16-5/14-П якою до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 17 000,00 грн. Однак документів, які б підтверджували її виконання на адресу позивача не надходило, що відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», є підставою для стягнення штрафних санкцій в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрити провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу засобами поштового зв`язку (код відправлення 01051 0522543 8), за адресою місцезнаходження цієї юридичної особи відповідача згідно відомостей ЄДРПОУ.

Конверт повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання", тобто не був вручений відповідачу з незалежних від суду причин.

Надалі, відповідачу повторно було направлено копію ухвалу про відкриття провадження засобами поштового зв`язку (код відправлення 0105 10527292 4), за адресою місцезнаходження цієї юридичної особи відповідача згідно відомостей ЄДРПОУ.

Конверт повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання", тобто не був вручений відповідачу з незалежних від суду причин.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяви про визнання позову також до суду не надходило.

Згідно частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно частини 6 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України та застосування аналогії закону вищевказаної норми, вважається таким, що повідомлений про розгляд цієї справи належним чином. Крім цього, суд обмежений строком розгляду для цієї категорії справ, а підстави направляти один і той самий процесуальний документ відповідачу невизначену кількість разів, в разі ухилення особи від отримання кореспонденції, у суду відсутні. У визначений судом строк до суду не надано відзиву на адміністративний позов.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

За змістом норм статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил гл. 10 розд. ІІ цього Кодексу.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, 28 серпня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг було складено акт № 1509/16-5/14 відносно товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» про правопорушення вчинені товариством на ринку фінансових послуг.

Суть порушення полягала у тому, що до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг застосовано захід впливу у вигляді Розпорядження № 1459, яким товариство зобов`язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 15 серпня 2019 року включно.

Зокрема, з акту перевірки вбачається, що товариством було порушено:

- частину 2 статті 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка встановлює, що фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності;

- пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», який встановлює, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання зобов`язань за договором.

Акт про правопорушення вчинені Товариством на ринку фінансових послуг із запрошенням керівника товариства або іншої уповноваженої особи надати пояснення про невиконання вимог законодавства був направлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг рекомендованим листом від 28 серпня 2019 року № 7002/16-8 на адресу товариства зазначену в ЄДР і Державному реєстрі фінансових установ.

Листами від 05 серпня 2019 року № 356 та від 10 вересня 2019 року № 406 товариством було надано інформацію та документи, на виконання вимоги Розпорядження № 1459.

Однак, за результатами розгляду інформації та документів, наданих товариством позивач прийшов до висновку, що відповідачем вимоги Розпорядження № 1459, яким зобов`язано Товариство усунути порушення законодавства про фінансові послуги, не виконано.

Враховуючи вищевикладене, позивач прийшов до висновку що товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме пункту 5.9 розділу V Положення № 2319, яким визначено, що рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

Розпорядження № 1459 в судовому порядку товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» оскаржено не було.

16 вересня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за результатами розгляду Акту про правопорушення вчинені товариством на ринку фінансових послуг, керуючись пунктом 10 частини 1 статті 28, статтею 39, пункту 3 частини 1 статті 40, пункту 2 частини 1 статті 41, частини 1 статті 42 Закону № 2664, пункту 1.5 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1, пункту 2.4 розділу II, пункту 3.2 розділу III, пункту 4.21 розділу IV Положення № 2319 Нацкомфінпослуг, в межах компетенції, та на виконання завдань, визначених законодавством, було застосовано до відповідача штрафну санкцію (штраф) згідно до постанови від 16 вересня 2019 року № 867/16-5/14-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, яка була направлена Товариству рекомендованим листом від 16 вересня 2019 року № 7551/16-8.

Відповідно до Постанови, на товариство накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень і надано строк до 16 жовтня 2019 року повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про добровільну сплату.

24 вересня 2019 року до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшло заперечення від товариства на Постанову, яким повідомлено позивача про відмову від добровільного виконання постанови.

На момент пред`явлення цього позову, документів, які б підтверджували виконання зазначеної постанови, до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг не надходило, та, відповідно, сума штрафу у розмірі 17 000,00 грн. не була перерахована до Державного бюджету України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Як вже було зазначено вище, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у відношення відповідача склала акт про правопорушення, вчинені відповідачем на ринку фінансових послуг від 28 серпня 2019 року № 1509/16-5/14.

Вказаний акт було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом від 28 серпня 2019 року № 7002/16-8, з пропозицією особисто з`явитись керівнику товариства або уповноваженому представнику для надання пояснень та документів стосовно невиконання вимог законодавства.

За результатами розгляду інформації та документів, наданих товариством листами від 05 серпня 2019 року № 356 та від 10 вересня 2019 року № 406 встановлено, що відповідач вимоги Розпорядження № 1459, яким зобов`язано товариство усунути порушення законодавства про фінансові послуги, товариством не виконано.

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», враховуючи порушення товариства, уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішила застосувати захід впливу, шляхом винесення постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 16 вересня 2019 року № 867/16-5/14-П у розмірі 17 000,00 грн.

Зазначена вище постанова відправлена на адресу відповідача рекомендованим листом від 16 вересня 2019 року № 7551/16-8, що підтверджується матеріалами справи.

На момент прийняття рішення у справі, відповідач не надав доказів сплати штрафу у розмірі 17 000,00грн.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Положеннями частини 1 статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Відповідач доказів оскарження вказаної постанови та/або доказів сплати визначеного постановою штрафу не надав.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Національного банку України до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» про стягнення заборгованості задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ КРЕДИТ» (01032, місто Київ, бульвар Шевченка, будинок 35, ЄДРПОУ 38266014) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника, код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») штраф у сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова