Рішення № 92542784, 29.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Київ № 640/13909/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» (надалі - Відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Третя особа) про:

- визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не включення інформації про рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язання Відповідача внести зміни та/або доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення інформації щодо рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на суму 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 відкрито провадження у справі.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що у Відповідача були відсутні правові підстави для визнання нікчемним договору банківського рахунку, а отже, Відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок ФГВФО.

Представником Відповідача подано до суду відзив на позов, у якому Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилався на те, що кошти, повернуті на рахунок Позивача, не є банківським вкладом у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку з чим відсутні підстави для прирівняння до вкладу коштів, які залучені від Позивача як позика до небанківської фінансової установи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», по якому ПАТ «Банк Михайлівський» не виступав поручителем. Вважає, що гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюються на ситуацію з Позивачем. Крім того, Відповідачем зазначено про нікчемність правочинів між банком і ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Третьою особою подано письмові пояснення, у яких ФГВФО просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Третьою особою зазначено, що оскільки кошти на рахунок Позивача надійшли від фінансової компанії, як позика з подальшим поверненням на рахунок позикодавця, то Позивач не є вкладником проблемного банку, відповідно до норм законодавств та, відповідно, відсутні підстави для виплати йому гарантованої суми відшкодування.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» 06.01.2016 укладено договір №980-033-000003446 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», згідно умов якого Банк відкриває поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей і здійснює розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів.

Позивачем внесено на зазначений рахунок кошти в сумі 5500 грн., що підтверджується квитанцією №527100 від 06.01.2016, копія якої наявна в матеріалах справи.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 06.01.2016 укладено договір №980-033-000172711, згідно умов якого Позивач передає у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» кошти у сумі 5500,00 грн.

Після закінчення дії даного Договору, 06.04.2016 Позивачу повернуто кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки №1864721 від 08.04.2016.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 08.04.2016 укладено договір №980-033-000218718 тип договору: «Суперкапітал» (новий) (з виплатою процентів в кінці строку), згідно умов якого Позивачем передано у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» кошти у сумі 5500,00 грн.

Вказані кошти 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано на рахунок Позивача № НОМЕР_1 , що відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» суму коштів у розмірі 5500,00 грн.

Згідно з випискою про стан рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», копія якої наявна в матеріалах справи, станом на 19.05.2016 кошти в сумі 5500,00 гривень повернуто ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зі свого рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок Позивача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський».

Судом встановлено, що Правлінням Національного банку України 22.12.2015 винесено постанову за №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку (зі змінами).

Згідно з п. 4 зазначеної постанови з дня її прийняття та до закінчення строку, встановленого пунктом 3 постанови, для ПАТ «Банк Михайлівський» встановлюється ряд обмежень його діяльності, зокрема, забороняється здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов`язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14 «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 13.06.2016 №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» 18.05.2016 укладено договір відступлення права вимоги №1805.

ПАТ «Банк Михайлівський» 18.05.2016 та 19.05.2016 перераховано на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 870 000 000 гривень за договором відступлення права вимоги №1805 від 18.05.2016.

Між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» 19.05.2016 укладено договір відступлення права вимоги №1.

ПАТ «Банк Михайлівський» 19.05.2016 перераховано на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 561 957 997, 25 гривень за договором відступлення права вимоги №1 від 19.05.2016.

Зазначені договори від 18.05.2016 та 19.05.2016 укладено в період дії постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Наказом Уповноваженої особи від 24.05.2016 №27/1 створено комісію з перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.

Наказом тимчасової адміністрації 01.06.2016 №42/1 Уповноваженою особою затверджено висновки Комісії, викладені у Акті № 2 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності, яким встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-рохрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у загальному розмірі 1298015973,74 гривень, оскільки зазначені правочини (трансакції) підпадають під критерії, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно з вимогами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів до таких правочинів (трансакцій).

До переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку № НОМЕР_3 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» входить і ОСОБА_1 , що підтверджується витягом від 09.09.2019 з Додатку 2 до акт №2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів.

Вважаючи бездіяльність Відповідача щодо не включення рахунку Позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 звернулась до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення №14), Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою правління НБУ від 01.06.2011 №174 (далі - Інструкція №174) та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 №492 (далі - Інструкція №492).

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом №4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону №4452-VI).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Законом України від 16.07.2015 №629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг» (далі - Закон № 1736-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI.

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ «Банк Михайлівський», та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про банки і банківську діяльність» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» для врегулювання питань:

поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;

встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Положеннями пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, (набрали чинності 19.11.2016) передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

Тобто, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом №1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Судом встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних.

Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі №826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ «Банк Михайлівський», в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», як Довірителя, на умовах строковості та платності.

У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - Договір позики).

Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ «Банк Михайлівський» виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі від 08.04.2016 №980-033-000218718 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять відомостей про те, що Позивача повідомлено банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти, повернуті на рахунок Позивача за договором з небанківською фінансовою установою.

Отже, суд дійшов висновку, що кошти позивача у сумі 5500,00 грн., перераховані на виконання вищезазначеного договору, відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону №4452-VI Законом №1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а Позивач, відповідно - до вкладника.

Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.12.2019 №823/1674/18, від 28.01.2020 №808/3159/17, від 29.01.2020 №826/15459/16, від 30.01.2020 №826/7992/17.

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідачем, попри законодавче врегулювання спірних правовідносин, допущено протиправну бездіяльність щодо не включення рахунку № НОМЕР_1 , що належить Позивачу до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Відповідача подати до ФГВФО зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо не включення рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (адреса: 01001, м. Київ, пров. Рильський, 10-12/3, код ЄДРПОУ 38619024).

Третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Суддя Н.М. Клименчук