Рішення № 92542727, 29.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Київ № 826/14945/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у Київській області (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 09.11.2017 №2046 про проведення документальної планової виїзної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 (суддя Власенкова О.О. ) відкрито провадження у справі.

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018 №928 адміністративна справа №826/14945/17 передана на повторний автоматичний розподіл справ між суддями та за результатом такого розподілу передана для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2018 справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що контролюючим органом протиправно включено Позивача до плану-графіка перевірок та, як наслідок видано наказ про призначення перевірки, який є незаконним та підлягає скасуванню. Посилався на те, що контролюючим органом порушено процедуру видання наказу, а також не оприлюднено план-графік перевірок всупереч вимог законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2020 замінено Головне управління ДФС у Київській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області.

Представником Відповідача позовні вимоги не визнано повністю та зазначено, що оскаржуваний наказ прийнято у відповідності до вимог законодавства на підставі належним чином складеного та затвердженого плану-графіка перевірок. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 11.09.2001 зареєстровано фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Київській області, основний вид економічної діяльності - виробництво духових шаф, печей і пічних пальників.

Головним управлінням ДФС у Київській області видано наказ від 09.11.2017 №2046 про проведення документальної планової виїзної перевірки, відповідно до якого призначено перевірку ФОП ОСОБА_1 з 20.11.2017 тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Вказаний наказ видано на підставі плану-графіка на IV квартал 2017 року проведення документальних перевірок фізичних осіб-підприємців.

Копію наказу від 09.11.2017 №2046 та повідомлення від 09.11.2017 №534/10-36-13-09 про проведення перевірки отримано Позивачем засобами поштового зв`язку 16.11.2017.

Посадовими особами Відповідача 20.11.2017 здійснено вихід на адресу Позивача з метою проведення перевірки, однак представником Позивача відмовлено у допуску до перевірки, зазначивши про те, що наказ від 09.11.2017 №2046 оскаржено у судовому порядку (т. І а.с. 34-35).

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 21.1.1 - 21.1.5 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Приписами пункту 16.1.9 статті 16 Податкового кодексу України визначено обов`язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений у статті 77 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Позивачем зазначено про те, що Відповідачем на порушення пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України не оприлюднено план-графік документальних планових перевірок із зазначенням відомостей про перевірку ФОП ОСОБА_1 .

Суд вважає наведені доводи Позивача необґрунтованими, оскільки норма пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, яка передбачає обов`язок оприлюднення плану-графіка перевірок на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, набрала чинності 01.01.2017. Тобто відповідно до цієї норми, оприлюдненню підлягає план-графік документальних планових перевірок, призначених з 2018 року.

Стосовно посилання Позивача на безпідставне включення ФОП ОСОБА_1 до плану-графіка перевірок на IV квартал 2017 року, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196 (далі - Порядок №524).

Пунктом 4 розділу V «Порядок відбору до плану-графіка самозайнятих осіб» зазначеного Порядку передбачено критерії відбору самозайнятих осіб:

1) високого ступеня ризику: перевищення сумою доходів, отриманих платником податків за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 127 (інші доходи) та/або 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), суми доходу від провадження господарської діяльності на 10 та більше відсотків; перевищення обсягів експортних операцій над задекларованою сумою доходу на 10 та більше відсотків; заниження податкового зобов`язання в обсязі, що становить 10 та більше відсотків суми задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить 5 та більше відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість; декларування сум доходу на рівні або менше рівня витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; розмір інших витрат, у тому числі вартість виконаних робіт, наданих послуг, становить 30 або більше відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю платника податків; наявність розбіжностей між сумою чистого оподатковуваного доходу, відображеною в декларації про майновий стан і доходи, та сумою доходу, зазначеною у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, на 5 та більше відсотків; нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів; невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованому доходу або обсягам постачання на 20 та більше відсотків; наявність інформації, що свідчить про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом; загальна сума витрат, відображених у декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального доходу, задекларованого у такій декларації;

2) середнього ступеня ризику: кількість найманих працівників менша за кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю); декларування від`ємного значення з податку на додану вартість при здійсненні імпортних, експортних операцій або міжнародних перевезень; декларування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на рівні податкового кредиту; наявність розбіжностей між задекларованою сумою загального оподатковуваного доходу або податкових зобов`язань з податку на додану вартість та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), у обсязі, що перевищує 10 відсотків; загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) особі, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців, перевищує обсяг, визначений статтею 181 розділу V Кодексу, більш як на 2 відсотки; наявність відносин із контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій перевищує 10 відсотків загального обсягу постачання; ввезення на митну територію України підакцизних товарів в обсягах понад 50 відсотків задекларованої суми доходу за рік; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску менше ніж на 365 днів;

3) незначного ступеня ризику: заниження податкового зобов`язання в обсязі, що становить менше 10 відсотків суми задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить менше 5 відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість; обсяг операцій із пов`язаними особами перевищує 20 відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету.

Аналіз норм статті 77 Податкового кодексу України, Порядку №524, свідчить про те, що план-графік проведення перевірок на відповідний квартал має формуватися у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до вищевказаного Порядку, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

Судом витребувано від Відповідача план-графік перевірки, до якого включено Позивача, а також пояснення щодо критеріїв, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 включено до плану-графіка.

Відповідачем на виконання вимог суду надано витяг з плану-графіка проведення документальних перевірок на 4 квартал 2017 року; копію службової записки із зазначенням підстав включення Позивача до плану-графіка, копію титульного аркуша плану-графіка проведення документальних перевірок на 4 квартал 2017 року, копію листа ДФС України від 14.09.2017 №24597/7/99-99-13-04-02-17 щодо формування плану-графіка на IV квартал 2017 року; копію листа ДФС України від 11.10.2017 №27515/7/99-99-13-04-02-17 про затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2017 року (т. І а.с. 48-49, 50, 85-88).

Відповідно до наданих Відповідачем матеріалів, підставою для включення ФОП ОСОБА_1 до плану-графіка документальних перевірок платників податків на IV квартал 2017 року стала відповідність Позивача наступним критеріям ризиковості:

- заниження податкового зобов`язання в обсязі, що становить 10 та більше відсотків суми задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить 5 та більше відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;

- обсяг операцій із пов`язаними особами перевищує 20 відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування;

- результати попереднього відпрацювання автоматизованої системи «Єдиний реєстр податкових накладних» наявні факти включення до складу податкового кредиту придбання товарів, які не пов`язані із здійснення підприємницької діяльності;

- наявні ризики використання неоформленої найманої праці (при здійсненні значного об`єму виконуваних робіт та наданні послуг виробничого призначення), всього оформлено 3 найманих працівника.

Сформовані електронною базою перші два зазначені Відповідачем ризики відносяться до високого та низького ступенів ризику, решта два зазначені Відповідачем види ризиків не передбачені Порядком №524.

Разом з тим, суд зазначає, що виявлення принаймні одного ступеня ризику достатньо для призначення перевірки платника податків. При цьому, віднесення контролюючим органом платника податків до певного ступеня ризику не є свідченням допущення таким платником податків порушення вимог законодавства, а є лише підставою для призначення перевірки.

Згідно із пунктом 5 розділу І Порядку №524 план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2017 року затверджено 02.10.2017 в.о. Голови Державної фіскальної служби України Проданом М.В., відповідно до Порядку №524.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як слідує з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Відповідачем надіслано копію наказу на повідомлення про призначення перевірки 10.11.2017, тобто за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Отже, суд зазначає, що документальна виїзна планова перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу оформленого наказом рішення про проведення такої перевірки.

Оскаржуваний наказ містить найменування органу державної фіскальної служби, який прийняв рішення, дату рішення, найменування та реквізитів суб`єкта (об`єкта), перевірка якого проводиться, мету, виду перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки. Оскаржуваний наказ підписано заступником начальника Головного управління ДФС у Київській області та скріплено гербовою печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу від 09.11.2017 №2046, оскільки даний наказ видано у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А).

Суддя Н.М. Клименчук