Ухвала суду № 92542712, 27.10.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 705/5846/16-к

Провадження по справі № 1-кп/752/1027/20

У Х В А Л А

"27" жовтня 2020 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Єсауленко М.В.,

при секретарі - Царанковій Д.В.,

під час судового розгляду кримінального провадження № 12015250000000390, дані про яке 14.09.2015р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цілиноград, Казахстан, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, -

за участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора - Дидич В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Коваля О.В.,

представника потерпілих - Кузьмич Я.В.,

потерпілих - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

встановив:

Триває судовий розгляд вищезазначеного кримінального провадження, під час якого відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 існуючої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на тяжкість можливого покарання, а також існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на недопитаних свідків та потерпілих, знищення, спотворення або переховування речових доказів.

Сторона захисту проти клопотання прокурора заперечувала. Вважає визначені прокурором ризики необґрунтованими, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, родину, а його неявка у попередні судові засідання не носила регулярний характер, він не мав наміру ухилятися або переховуватися від суду. Вважає, що суд двічі покарав обвинуваченого за неявку до суду, оскільки на ОСОБА_1 було накладено грошове стягнення, а також обраний найтяжчий запобіжний захід, між тим, як його навіть не оголошували у розшук. Просив допитати в судовому засіданні цивільну дружину обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу їх сімейних відносин та місця постійного проживання та змінити запобіжний захід на домашній арешт, який визначити у садовому будинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належить дружині обвинуваченого та в якому вони постійно проживають.

Обвинувачений клопотання захисника підтримав. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, зобов`язавшись з`являтися у наступні в судові засідання. Також зазначив, що до обрання йому запобіжного заходу постійно проживав у садовому будинку АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 та її донькою. Доводи представника потерпілого з приводу відсутності умов для постійного проживання у вищезазначеному будинку, вважає безпідставними, враховуючи вкрай незадовільні умови його утримання в умовах СІ.

Представник потерпілих клопотання прокурора підтримала. Вважає, що зазначене стороною захисту місце проживання обвинуваченого у будинку садового товариства не відповідає за своїми технічними умовами для постійного проживання, і є сезонним житлом. Наявність сімейних відносин обвинуваченого та свідка також ставить під сумнів, вважаючи, що окрім показань зацікавленої особи, вони повинні бути підтверджені іншими доказами. Між тим, як у договорі купівлі-продажу будинку у садовому товаристві, який надала сторона захисту, свідок, яка власником будинку заперечує, що перебуває будь з ким у цивільних (шлюбних) відносинах. Також просила врахувати довготривалість судового розгляду, яка, на її думку, пов`язана з позицією сторони захисту та неодноразовими відкладеннями судових засідань, які найчастіше відбувалися з причини неявки обвинуваченого та захисника. Зазначила про те, що обраний запобіжний захід сприяє швидкому розгляду провадження. Просила у задоволені клопотання стороні захисту відмовити. Таку позицію також підтримали потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала показання про те, що вона останні 10 років проживає разом із ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах. На початку 2020 року придбала будинок у садовому товаристві, який є постійним місцем проживання для неї та ОСОБА_1 . З ними також проживає її повнолітня донька. Вона зазначила, що у разі звільнення ОСОБА_1 з-під варти він і у подальшому буде проживати за зазначеною адресою. Вана як власниця будинку не заперечувала проти того, щоб ОСОБА_1 , проживав із нею, навіть перебуваючи під домашнім арештом.

Суд, вислухавши доводи сторін та учасників щодо заявлених клопотань, дійшов до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, обрати або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу суд зобов`язаний відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) і підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику чи ризикам, на які вказує прокурор.

Так ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2020р. ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, якій продовжений строком до 15.11.2020р. Закінчити судовий розгляд в період граничного строку дії існуючої міри запобіжного заходу не вбачається можливим, оскільки триває стадія дослідження письмових доказів, допиту експертів тощо.

Суд, дослідивши аргументи, викладені у клопотаннях прокурора і сторони захисту, враховуючи принцип рівності сторін і змагальності процесу, виконуючи вимоги щодо забезпечення дотримання прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст.132, ч.2 ст.177, ст. 178, 194 КПК України, вважає, що ризик переховування ОСОБА_1 від суду зменшився, але не перестав існувати, що дає підстави для продовження забезпечення дійсного кримінально провадження таким видом заходу як: запобіжний захід відносно обвинуваченого. Інші ризики, на які вказує прокурор, як то незаконний вплив на недопитаних свідків та потерпілих, знищення, спотворення або переховування речових доказів, суд вважає недоведеними.

Оскільки виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, ураховуючи тривалість часу перебування ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятору під час дії існуючого запобіжного заходу, суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності у обвинуваченого сімейних зв`язків, їх міцності, постійного місця проживання, що було встановлено на підставі наданих стороною захисту правоустановчих документів, довідки голови садово-виноградарського товариства про місце проживання і склад сім`ї, у сукупності із показаннями свідка ОСОБА_4 , суд вважає, що діючий вид запобіжного заходу є занадто суворим. Суд, враховуючи майновий стан обвинуваченого, якій не має постійного місця роботи та регулярного заробітку, вважає за доцільне змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби з одночасним покладенням на нього обов`язків, встановлених п. п. 1, 2, 3, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.

Доводи сторони обвинувачення висновків суду не спростовують. Аргументи представник потерпілого зокрема щодо впливу запобіжного заходу на прискорення судового розгляду суд також відхиляє, оскільки тільки наявність певних обставин дає суду підстави для продовження дії такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Керуючись ст.176-178, 181, 194, 201, 331, 350 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання сторони захисту задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Заборонити ОСОБА_1 залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 у певний період доби, а саме: з 22 години до 6 години.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити до 25 грудня 2020р. (включно).

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не змінювати місця проживання без дозволу суду;

- утримуватись від спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- у разі наявності, здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії обов`язків визначити до 25 грудня 2020р. (включно).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом у якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжних захід і накладено грошове стягнення.

Згідно ч.3 ст.181 КПК України направити копію ухвали для виконання до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, яке зобов`язати негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_1 , про що письмово повідомити Голосіївський районний суд міста Києва.

Контроль за виконанням ухвали в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт покласти на прокурора, який підтримує державне обвинувачення в суді.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» і Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Стороні обвинувачення у задоволені клопотання про продовження дії запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 30.10.2020р.

Суддя М.В. Єсауленко