Рішення № 92542699, 27.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/21974/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з 17.05.2017 року по 05.05.2018 року з урахуванням показника 113,1 % індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем дійсно виконано рішення суду, а саме, проведено перерахунок пенсії позивача за віком з 17.05.2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, а саме, за 2014, 2015 та 2016 роки, виплачено заборгованість в розмірі 27023, 84 грн., однак з затримкою, в той же час, жодна компенсація на зазначену суму не нарахована.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 19.02.2019 року через канцелярію суду подано відзив, відповідно до якого, оскільки позивачу нараховані та виплачені суми на виконання постанови Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2017 року по справі №758/9182/17, та, оскільки сума сплаченої пенсії на виконання судового рішення носить одноразовий характер, а саме, в розмірі 27 023 грн. 84 коп., то вона не підпадає під визначення доходів, передбаченого Законом України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за порушення строків виплати яких сплачується компенсація, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивачем 22.02.2019 року через канцелярію суду подано відповідь на відзив, де, посилаючись на правовий висновок колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 07.11.2012 року №6-131цс12 та постанови Верховного Суду України від 18.11.2014 року у справі №21-518а14, підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі та просить їх залдовольнити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2017 року позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії задоволено ( справа №758/9182/17). Зобов`язано Центральне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 17.05.2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, а саме за 2014, 2015, 2016 роки.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року постанову Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2017 року залишено без змін.

19.10.2018 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з питаннями щодо виконання вищевказаної постанови суду та з приводу виплати компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строки її виплати.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 22.11.2018 року №117336/03 повідомлено позивача, що рішення суду виконано 05.05.2018 року, заборгованість виплачена в червні 2018 року в розмірі 27023 гривні 84 копійки. Інформація щодо виплати компенсації втрати частини пенсії відсутня. Індексація пенсії ОСОБА_1 після виплати заборгованості не проводиться.

Позивач вважає протиправним дії відповідача щодо не виплати компенсації втрати частини пенсії з посиланням на статтю 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закон "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", у зв`язку з чим звернулась до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.

За загальним правилом частиною другою статті 46 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також - Закон № 1058-IV) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно із статтею 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).

Відповідно до пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом пунктів 2, 3 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У пункті 4 Порядку №159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Водночас, первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2017 року за зверненням позивача зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 17.05.2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, а саме за 2014, 2015 та 2016 роки.

Тобто, судовим рішенням встановлено факт протиправності дій відповідача щодо затримки у виплаті пенсії.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окремо суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України у справі №25-рп/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, прийнято 07.10.2009 року, і станом на час виплати пенсії позивачці з затримкою, не з 17.05.2017 року, як вказано у рішенні суду, а виплачена лише 05.05.2018 року, отже, відповідач очевидно знав про вказане рішення.

З врахуванням вказаного, наявність вини відповідача у порушенні термінів виплати пенсії позивачці з травня 2017 року доведено.

Суд не може погодитися з твердженням відповідача, що в даному випадку мова йде про одноразову виплату всієї суми пенсії, тому мова йде про одноразовий платіж, оскільки пенсія за визначенням є періодичним платежем незалежно від порядку виплати.

Наведене у Законі № 2050-ІІІ та Порядку №159 нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, суд зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 10 квітня 2019 року (справа № 686/13725/17).

Відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Як встановлено з матеріалів справи листом 19.07.2018 року №15.2-20/1164ПІ Державною службою статистики України на запит позивача, було надано інформацію про те, що індекс інфляції за період із травня 2017 року по травень 2018 року включно становив 113,1%.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів вийти за межі позовних вимог і визнати відповідні дії відповідача протиправними.

Щодо відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи наявна квитанція від 17.12.2018 року №6574 на суму 704, 80 грн., з огляду на що, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 73-78, 90, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка виразилася у ненарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з 17.05.2017 року по 05.05.2018 року з урахуванням показника 113,1% індексу інфляції.

3. Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 17.05.2017 року по 05.05.2018 року з урахуванням показника 113,1% індексу інфляції.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) суму сплаченого судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Повне рішення складено 27.10.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна