Рішення № 92542482, 29.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Київ № 640/14347/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 20.06.2019 ВП №57296820, зобов`язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що про те, що ним виконано судове рішення у повному обсязі, шляхом прийняття рішення від 16.11.2018 №115 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Однак Відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову про застосування штрафної санкції за невиконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2020 відкрито провадження у справі.

Відповідачем подано до суду відзив на позов у якому зазначено, що рішення від 16.11.2018 №115 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не може бути прийнято як виконання судового рішення, оскільки рішенням встановлено наявність у третьої особи права на отримання одноразової грошової допомоги. Крім того, Відповідачем зазначено про те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 №760/24503/17 визнано протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Третьою особою письмові пояснення щодо позовної заяви до суду не надано.

В судове засідання 23.07.2020 представники відповідача та третьої особи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Позивачем подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд керуючись положеннями частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 28.10.2018 по справі №760/24503/17 залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи (далі - ОГД), яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Солом`янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист від 13.09.2018 №760/24503/17 про зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи (далі - ОГД), яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

На підставі даного виконавчого листа відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову від 26.09.2018 ВП №57296820 про відкриття виконавчого провадження. Пунктом другим, зазначеної постанови, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Постанову скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома.

На виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28.10.2018 №760/24503/17, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 16.11.2018 розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Позивачем подано до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву від 23.11.2018 №248/8072 про закінчення виконавчого провадження, у якій зазначено про повне виконання рішення суду.

За результатом розгляду заяви Позивача про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем встановлено невиконання судового рішення, у зв`язку із чим винесено оскаржувану постанову від 20.06.2019 ВП №57296820, якою на Міністерство оборони України накладено штраф у сумі 5100,00 грн.

Вважаючи дану постанову протиправною Позивачем оскаржено її до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 4 статті 19 названого Закону сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Позивачем зазначено про те, що резолютивна частина рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28.10.2018 №760/24503/17 не містить обов`язку Міністерства оборони України прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , а лише обов`язок розглянути заяву третьої особи про виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, на думку Позивача, при прийнятті рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 може бути прийнято одне з двох рішень, а саме: про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Таким чином, прийнявши рішення від 16.11.2018 №115 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , Позивач вважав, що ним виконано рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28.10.2018 №760/24503/17, а тому у Відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду.

Суд вважає такі доводи Позивача необґрунтованими, з огляду на наступне.

В резолютивній частині рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28.10.2018 №760/24503/17 вказано про обов`язок Міністерства оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.

В тексті рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28.10.2018 №760/24503/17 зазначено про те, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності.

Крім того, судом взято до уваги те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 №760/24503/17 визнано протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 28 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.11.2018 №115 та зобов`язано Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням II (другої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії відповідно до пп. «б» п. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт невиконання Міністерством оборони України рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28.10.2018 №760/24503/17 шляхом прийняття рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 16.11.2018 №115 встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів).

Відповідно до статті 75 названого Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника -фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу -300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови від 20.06.2019 ВП №57296820, якою на Міністерство оборони України накладено штраф у сумі 5100,00 грн. за невиконання судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Міністерства оборони України - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6).

Відповідач: Департамент державної виконавчої служби міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Третя особа: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя Н.М. Клименчук