Рішення № 92542435, 26.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2020 року №640/3501/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у м. Києві

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить:

-визнати протиправним та незаконним наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №37 від 23 січня 2019 року;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №37 від 23 січня 2019 року;

- визнати протиправним та незаконним наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №127о/с від 22 лютого 2019 року «Щодо особового складу»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №185 о/с від 22 лютого 2019 року «Щодо особового складу».

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №487о/с від 25 травня 2017 року його призначено на посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського районного управління поліції.

01 лютого 2019 року, як зазначає позивач, він був ознайомлений з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №37 від 23 січня 2019 року, згідно з яким його звільнено з займаної посади за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежному виконанні функціональних обов`язків підлеглого, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100060005900, яке розпочато 27 грудня 2018 року, внаслідок порушення вимог пункту 1 розділу V Положення про орган досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №570 від 06 липня 2017 року, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України від 02 серпня 2017 року, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672.

Позивач з вказаним наказом не погоджується, вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Так, підставою для винесення цього наказу стали висновки службового розслідування, з якими позивач не погоджується, оскільки, на його переконання, матеріали заяви ОСОБА_2 про вчинення злочину були внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог чинного Кримінального процесуального кодексу України, як і огляд місця події слідчим ОСОБА_3 проведений у чіткій відповідності вимогам законодавства. За твердженнями позивача, слідчим не було порушено чи обмежено будь-чиїх прав, а від учасників огляду не надійшло жодних зауважень та клопотань.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві зазначив, що 23 лютого 2019 року він був ознайомлений з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №127о/с від 22 лютого 2019 року «Щодо особового складу», відповідно до якого його призначено дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Святошинського управління поліції та звільнено з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції на підставі наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 23 січня 2019 року №37 та доповідної записки начальника управління кадрового забезпечення від 19 лютого 2019 року.

За доводами позивача, вказаний наказ також є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки як стверджує позивач, підстав для переведення його на нижчу посаду не було.

Також, позивач послався й на те, що у самому висновку службового розслідування не зазначено, за яких саме обставин ним було вчинено дисциплінарний проступок, також відсутні відомості, що характеризують позивача, дані про наявність або відсутність дисциплінарних стягнень, відомості щодо причин та умов, які призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення.

При цьому, у позовній заяві позивач наголосив й на тому, що він перебуває на службі в органах внутрішніх справ з 2010 року, в органах поліції з 07 листопада 2015 року. За час несення служби в поліції не отримував дисциплінарних стягнень, має на утриманні дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дружину, яка не працює.

Крім того, позивач послався й на те, що за період перебування в слідчому підрозділі Печерського управління поліції ним особисто здійснено досудове розслідування та направлено до суду 80 кримінальних проваджень, прийнято рішення в порядку статті 284 Кримінального процесуального кодексу України в 364 кримінальних провадженнях.

Стосовно наказу «Щодо особового складу» від 22 лютого 2019 року №185о/с позивач в уточненій позовній заяві зазначив, що примірник цього наказу було видано йому з поясненням щодо того, що у наказі №127 о/с від 22 лютого 2019 року зроблено помилку, зокрема, цей наказ мав неправильним номер, тому вірним наказом, яким позивача призначено дільничним офіцером поліції, є саме наказ за №185о/с.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №3 від 02 січня 2019 року призначено проведення службового розслідування по факту порушення службової дисципліни працівниками Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке виразилось у здійсненні виїзду без дозволу керівництва зазначеного управління поліції за межі Київського гарнізону та проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12018100060005900, яке розпочато 27 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України.

За результатами проведення якого, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок, який виразився у не вивченні належним чином документів, що стали підставою відкриття кримінального провадження №12018100060005900 за заявою ОСОБА_2 , що територіально підслідні мали бути б Бориспільському відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області, або принаймі надійти до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для здійснення досудового розслідування з прокуратури міста Києва №6, адже саме туди, як вказано у відзиві на позовну заяву, була адресована заява про злочин ОСОБА_2 .

Також у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивач надав вказівку слідчому ОСОБА_3 , який на той момент офіційно перебував у відпустці, про що знав позивач.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався у тому числі й на те, що позивач допустив дисциплінарне порушення, не дотримавшись вимог статті 39 Кримінального процесуального кодексу України та пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, що виразилось у неналежній організації досудового розслідування у кримінальному провадженні з його сторони.

Вказані порушення, як зазначає представник відповідача, полягають у тому, що позивач не є начальником слідчого відділу територіального відокремленого підрозділу Національної поліції України, а тому норми статті 39 Кримінального процесуального кодексу України та пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570 на позивача не поширюються.

Більш того, за твердженнями представника відповідача, позивачем порушено службову дисципліну, зокрема, порушено вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у недотриманні Присяги поліцейського.

Також, у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем допущено порушення вимог Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672, що виразилось у виїзді позивача та слідчого ОСОБА_3 на місце огляду за межі Київського гарнізону за відсутності наказу про відрядження.

Обґрунтовуючи вид дисциплінарного стягнення, застосований відповідачем до позивача, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідачем були враховані всі обставини вчиненого дисциплінарного проступку, встановлені причини і умови його вчинення, ступень тяжкості, розмір заподіяної шкоди та пропозиції щодо усунення причин його вчинення, у зв`язку з чим прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

При цьому, представник відповідача наголосив на тому, що позивача не було звільнено з органів поліції, тобто, до нього не застосовано крайньої міри дисциплінарного впливу, позивач працює та отримує грошове забезпечення.

Також представник відповідача зазначив про наявність у позивача дисциплінарного стягнення у 2016 році у вигляді застереження.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У письмових поясненнях представник відповідача послався на те, що 22 лютого 2019 року винесено наказ про призначення позивача дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Святошинського управління поліції, звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції.

При реєстрації вказаного наказу виникла помилка та йому було присвоєно спочатку порядковий номер в базі реєстрації наказів по основній діяльності №127, що є недоліком ведення діловодства в системі Національної поліції, в подальшому, відділом документального забезпечення недолік усунуто та наказ зареєстровано належним чином у базі реєстрації наказів з кадрових питань (по особовому складу) та присвоєно йому порядковий номер 185 о/с, у зв`язку з чим позивачу повторно видано витягу з наказу №185 о/с про призначення останнього.

Крім того, у письмових поясненнях зазначено, що наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №127 о/с не стосується прав позивача та жодним чином їх не порушує, насправді цей наказ датований 11 лютого 2019 року та свідчить про направлення на стажування до Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України окремих працівників поліції, серед яких позивач відсутній.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року заява ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі №640/3501/19 повернута.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року заява ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі №640/3501/19 задоволена.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявної в матеріалах справи копії особової справи ОСОБА_1 , останній з вересня 2010 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07 листопада 2015 року проходить службу в органах поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції №487о/с від 25 травня 2017 року прийнятий на посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2018 року Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за вх. №17751 зареєстрована заява начальника управління безпеки Акціонерного товариства «Сбербанк» ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, адресована Київській місцевій прокуратурі №6, відповідно до якої останній просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо факту вчинення службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСТЕЙТСЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Стейт», Товариства з обмеженою відповідальністю «АККО ГРУП» та ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, заволодіння шляхом обману чужим майном (грошовими коштами) в особливо великих розмірах, тобто, злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, а також визнати Акціонерне товариство «Сбербанк» потерпілою стороною у кримінальному провадженні.

27 грудня 2018 року слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 подано рапорт начальникові Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з проханням надати дозвіл на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, викладеними у вказаній вище заяві.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_1 до реєстру внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України на підставі заяви ОСОБА_2 від 27 грудня 2018 року за №12018100060005900.

Постановою про призначення слідчих від 28 грудня 2018 року за підписом заступника начальника слідчого відділення відділу поліції ОСОБА_1 призначено у кримінальному провадженні групу слідчих у складі: слідчого ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_5 , заступника начальника СВ ВП ОСОБА_1 Старшим групи призначено ОСОБА_6 .

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що слідчому слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ОСОБА_3 на підставі наказу від 28 грудня 2018 року №1321о/с надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2018 рік тривалістю всього 32 доби із 29 грудня 2018 року по 29 січня 2018 року з перебуванням у місті Запоріжжя відповідно до його рапорту від 30 листопада 2018 року.

В свою чергу, з наданої суду копії цього рапорту ОСОБА_3 вбачається, що на ньому наявна резолюція заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ОСОБА_1 стосовно відсутності заперечень з його боку щодо надання ОСОБА_3 відпустки на вказаний вище період.

Також, відповідно до копії листа за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР РЕАЛТІ», останній не заперечував та дозволив проведення слідчої дії «Огляд» у приміщеннях, які перебувають в оренді товариства на підставі укладених з Акціонерним товариством «Сбербанк» договорів оренди від 22 грудня 2018 року, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з перебуванням в провадженні слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Беженар Д.В. кримінального провадження за фактом вчинення шахрайських дій посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Стейт», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСТЕЙТСЕРВІС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акко Груп» за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

У відповідності до наявної в матеріалах справи копії протоколу огляду місця події від 29 грудня 2018 року вбачається, що слідчим слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 29 грудня 2018 року у період часу з 11 години 03 хвилини по 11 годину 15 хвилин у присутності двох понятих, за участю власників приміщення із застосування фотокамери «Sony» проведено огляд 1го поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Під час огляду, відповідно до протоколу, будь-яких предметів вилучено не було.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2019 року на ім`я Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві від Т.в.о. начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла доповідна записка, в якій зазначено про надходження доповідної записки від начальника слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо порушення службової дисципліни працівниками Печерського управління поліції, яке виразилось у здійсненні виїзду без дозволу керівництва за межі Київського гарнізону (до Київської області, Бориспільського району, села Щасливого) та проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12018100060005900, яке розпочато 27 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України, у зв`язку чим Т.в.о. начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві просив дозволу за викладеним фактом призначити службове розслідування.

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 02 січня 2019 року №3 «Про призначення та проведення службового розслідування» за інформацією про порушення службової дисципліни працівниками Печерського управління поліції, яке виразилось у здійсненні виїзду без дозволу керівництва зазначеного управління поліції за межі Київського гарнізону та проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12018100060005900, яке розпочато 27 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України призначено службове розслідування, яке доручено провести дисциплінарній комісії у відповідному складі.

Як вбачається з наданої суду копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 11 січня 2019 року, наданих останнім в ході службового розслідування, позивач пояснив, що він згідно наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25 травня 2017 року №487о/с перебуває на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції.

Його безпосереднім підлеглим є слідчий ОСОБА_3 .

Крім того, у письмових поясненнях зазначено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12018100060005900, розпочатого 27 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до слідчого відділення надійшла заява ОСОБА_2 щодо вчинення невстановленою слідством особою самоправних дій всупереч установленому законом порядку, які завдали шкоди інтересам Акціонерного товариства «Сбербанк».

28 грудня 2018 року, як вказав ОСОБА_1 , ним було винесено постанову про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні 12018100060005900 у складі: слідчих ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_5 . Старшим групи призначено ОСОБА_6

29 грудня 2018 року ОСОБА_1 , як вказано у письмових поясненнях, на мобільний телефон зателефонував начальник сектору ВКП Печерського управління поліції ОСОБА_7 та повідомив, що є клопотання (кого саме не уточнив) у кримінальному провадженні № 12018100060005900 про проведення слідчих дій, а саме: огляду місця події та виклику особи для допиту. Самого клопотання, як вказує ОСОБА_1 , він не бачив. Також, йому не відомо про те, чи надавалось у порядку статті 40 Кримінального процесуального кодексу України у зазначеному кримінальному провадженні доручення і чи являвся ОСОБА_7 виконавцем даного доручення.

Під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8 про те, що слідчих на даний час немає, але у відділенні є слідчий ОСОБА_3 , який можливо може провести слідчі дії.

У подальшому ОСОБА_1 зателефонував слідчому ОСОБА_3 та запропонував прийняти участь у слідчих діях у кримінальному провадженні № 12018100060005900, на що ОСОБА_3 погодився, тоді ОСОБА_1 повідомив йому, що більш детальніше отримати інформацію він може від начальника сектору ВКП Печерського управління поліції ОСОБА_9

29 грудня 2018 року у період часу з 11 години 03 хвилини по 11 годину 15 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 слідчим ОСОБА_3 було проведено огляд місця події за участю власників цього будинку № 14 .

Також, у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що 29 грудня 2018 року йому на мобільний телефон зателефонував слідчий ОСОБА_3 та повідомив, що коли він закінчив проведення огляду то за вищезазначеною адресою приїхали працівники Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з відповідальним. Після чого, ОСОБА_1 сказав слідчому, щоб останній пояснив їм про те, що він проводить слідчі дії у кримінальному провадженні.

Після розмови з слідчим ОСОБА_3 йому зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що необхідно приїхати за вищезазначеною адресою для уникнення можливого конфлікту. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_1 прибув за вказаною адресою до села Щасливого, Бориспільського району, Київської області. Їхав на громадському транспорті. Про те, що він їде до Київської області, він не поставив до відома свого керівника ОСОБА_10 , а коли приїхав, то побачив, що ніякого конфлікту не було. Огляд місця події слідчим ОСОБА_3 було завершено.

Більш того, у письмових поясненнях вказано, що через деякий час, коли ОСОБА_1 перебував у місті Києві, то йому на мобільний телефон зателефонував заступник начальника Печерського управління поліції - начальник слідчого відділу ОСОБА_10 та запитав, де на даний час перебуває слідчий ОСОБА_3 , на що ОСОБА_1 повідомив, що останній поїхав проводити огляд місця події та вручення повідомлення про виклик для допиту по кримінальному провадженню за межі Київського гарнізону, а саме: до Київської області.

У подальшому ОСОБА_1 стало відомо від слідчого ОСОБА_3 , що під час проведення вищезазначеного огляду орендарям будинку АДРЕСА_1 було повідомлено про те, що буде відбуватись тільки огляд місця події та ніяке майно не буде вилучено, права нікого не буде обмежено.

Наказ про відрядження до Київської області для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12018100060005900 ніхто не готував.

Про відрядження ОСОБА_3 до Київської області 29 грудня 2018 року та проведення слідчих дій ОСОБА_1 заступнику начальника Печерського управління поліції - начальнику слідчого відділу ОСОБА_10 не доповідав.

З приводу того, що слідчий ОСОБА_3 з 29 грудня 2018 року перебуває у черговій відпустці за 2018 рік ОСОБА_1 , як вказано у письмових поясненнях, було відомо.

Також, у письмових поясненнях вказано, що 29 грудня 2018 року, після того як ОСОБА_3 прибув до Печерського управління поліції після проведення слідчих дій в Київській області, то сам ОСОБА_1 виявив, що заяву про вчинення кримінального правопорушення начальника управління безпеки Акціонерного товариства «Сбербанк» ОСОБА_2 адресовано до Київської місцевої прокуратури № 6, а не до Печерського управління поліції та відсутність будь-якого супровідного документу з Київської місцевої прокуратури № 6.

Також, ОСОБА_1 пояснив, що 28 грудня 2018 року він виніс постанову про призначення слідчих у кримінальному провадженні № 12018100060005900, не вивчивши в повному обсязі матеріали зазначеного кримінального провадження.

Суд зауважує, що вказані письмові пояснення відібрані старшим слідчим ОМВ СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 та них міститься власноручний допис ОСОБА_1 «з моїх слів надруковано та мною прочитано. Заяви відсутні. (дата, підпис) ОСОБА_12 ».

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 15 січня 2019 року складено висновок службового розслідування на виконання наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 02 січня 2019 року №3, окрім іншого, було встановлено, що заступник начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ОСОБА_1 здійснив дисциплінарний проступок, який виразився у неналежному виконанні функціональних обов`язків з організації діяльності підпорядкованого слідчого підрозділу, порушенні вимог пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, частини 1 статті 39 Кримінального процесуального кодексу України, що полягає у неналежній організації досудового розслідування у кримінальному провадженні, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672.

Крім того, у висновку зазначено, що вказані порушення стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ОСОБА_1

На підставі викладеного, дисциплінарна комісія вважає, що за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежному виконанні функціональних обов`язків з організації діяльності підпорядкованого слідчого підрозділу, порушенні вимог пункту 1 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672, заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 слід звільнити з займаної посади (пункт 2 резолютивної частини висновку).

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського управління поліції» від 23 січня 2019 року №37 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежному виконанні функціональних обов`язків підлеглого, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100060005900, яке розпочато 27 грудня 2018 року, внаслідок порушення вимог пункту 1 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672, заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено з займаної посади (пункт 2 резолютивної частини наказу).

В матеріалах справи також наявна копія рапорту старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Колесникової І.О. від 23 січня 2019 року, в якому остання доповіла начальникові відділу документального забезпечення Головного управління Національної поліції у м. Києві про те, що 15 січня 2019 року за фактом порушення дисципліни співробітниками Печерського управління поліції проведено службове розслідування. 23 січня 2019 року під час візування наказу про притягнення співробітників Печерського управління поліції до дисциплінарної відповідальності начальника Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_13 відмовився ставити свій підпис, мотивуючи своє рішення тим, що він не погоджується з рішенням про звільнення співробітників зазначеного управління з займаних посад.

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 22 лютого 2019 року №127 о/с (щодо особового складу) відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0037055) призначено дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Святошинського управління поліції з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції на підставі наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 23 січня 2019 року №37 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » та доповідної записки начальника управління кадрового забезпечення полковника поліції Волобуєва А.М. від 19 лютого 2019 року (абзаци 4,5 наказу).

Більш того, в матеріалах справи наявна копія наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві «Про направлення на стажування» від 11 лютого 2019 року №127о/с, на підставі якого поліцейські, до переліку яких не входить позивач, були направлені для стажування до Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України.

В той же час, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 22 лютого 2019 року №185о/с (щодо особового складу) відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0037055) призначено дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Святошинського управління поліції з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції на підставі наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 23 січня 2019 року №37 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » та доповідної записки начальника управління кадрового забезпечення полковника поліції Волобуєва А.М. від 19 лютого 2019 року (абзаци 4,5 наказу).

З наказом від 22 лютого 2019 року №185о/с, як свідчать матеріали справи, позивач ознайомлений 23 лютого 2019 року.

Не погоджуючись з наказами Головного управління Національної поліції у м. Києві «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського управління поліції» від 23 січня 2019 року №37, від 22 лютого 2019 року №127 о/с (щодо особового складу) та від 22 лютого 2019 року №185о/с (щодо особового складу), позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон України від 02.07.2015 №580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з положеннями статті 19 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337 - VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі по тексту - Дисциплінарний статут).

Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (частина 1 статті 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина 2 статті 13 Дисциплінарного статуту).

Згідно пункту 6 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади.

Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Згідно з частиною 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок №893).

У відповідності до абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. (аналогічна норма міститься й у частині 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Розділом IV Порядку №893 визначені повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування, зокрема, у пунктах 2, 3, 5 цього розділу зазначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

У відповідності до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно пунктів 1,2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення (пункт 4 розділу VI Порядку №893).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що начальником Головного управління Національної поліції в м. Києві видано наказ про проведення службового розслідування №3 від 02 січня 2019 року, яким призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію, якою, в свою чергу, проведено таке розслідування, відібрано письмові пояснення у тому числі від позивача та складено відповідний висновок за результатами проведеного службового розслідування.

Як вже було зазначено судом та вбачається з наявної в матеріалах справи копії висновку службового розслідування, зокрема, з його описової частини, дисциплінарною комісією було встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у неналежному виконанні функціональних обов`язків з організації діяльності підпорядкованого слідчого підрозділу, порушенні вимог пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, частини 1 статті 39 Кримінального процесуального кодексу України, що полягає у неналежній організації досудового розслідування у кримінальному провадженні, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672, а також зазначено, що вказані порушення стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ОСОБА_1

Суд зауважує, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів в тій частині, що позивач дійсно у грудні 2018 року займав посаду саме начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції, що, в свою чергу, дозволяє суду дійти висновку про помилковість висновку дисциплінарної комісії щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків саме на посаді начальника слідчого відділення, оскільки позивач займав посаду заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції.

Більш того, суд звертає особливу увагу на те, що дисциплінарна комісія, встановивши порушення з боку позивача вимог пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, частини 1 статті 39 Кримінального процесуального кодексу України, що полягає у неналежній організації досудового розслідування у кримінальному провадженні, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672 в описовій частині висновку службового розслідування, дійшла все ж таки висновку у резолютивній частині щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у неналежному виконанні функціональних обов`язків з організації діяльності підпорядкованого слідчого підрозділу, порушенні вимог пункту 1 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що під час проведення службового розслідування, дисциплінарна комісія, встановивши порушення

- пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570,

- частини 1 статті 39 Кримінального процесуального кодексу України, що полягає у неналежній організації досудового розслідування у кримінальному провадженні,

- пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»,

- Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672,

вирішила, що притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади позивач підлягає за такі порушення:

- вимог пункту 1 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570,

- пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»,

- Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672.

Так, у пункті 1 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570 зазначено, що начальник ГСУ, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції України, крім повноважень і обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, є відповідальним за стан досудового розслідування в підпорядкованих органах Національної поліції України, організацію їх роботи, виконання покладених на них завдань.

Згідно з пунктом 4 цього ж розділу Положення Начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України:

1) керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими слідчими вимог законодавства України;

2) організовує та забезпечує постійний моніторинг стану оперативної обстановки на території обслуговування й реагування на її зміни, оперативне інформування начальника територіального (відокремленого) підрозділу поліції про стан правопорядку та боротьби зі злочинністю, наявні проблеми і пропозиції щодо їх розв`язання;

3) забезпечує в межах компетенції координацію діяльності слідчого відділу та підрозділів оперативно-технічних заходів та оперативної служби ГУНП щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами ГУНП та міжрегіональними територіальними органами поліції; забезпечує ефективне використання слідчими оперативної інформації при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду;

4) організовує та забезпечує взаємодію слідчих з органами, що здійснюють судово-експертну діяльність, органами прокуратури і суду;

5) заслуховує на оперативних нарадах звіти працівників слідчого відділу та інших працівників територіального (відокремленого) підрозділу поліції з питань виявлення та розслідування кримінальних правопорушень (не рідше двох разів на тиждень), уживає заходів щодо усунення недоліків на цьому напрямі діяльності;

6) установлює спеціалізацію слідчих в розслідуванні кримінальних правопорушень окремих категорій;

7) у разі встановлення в кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких розпочато слідчим відділом, ознак злочинів, передбачених підпунктом 17 пункту 3 цього розділу, негайно повідомляє про це слідче управління з метою вирішення у встановленому законодавством порядку питання про визначення підслідності кримінального правопорушення;

8) розглядає заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції, а також інші матеріали про кримінальні правопорушення, виявлені поліцією, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування; при внесенні слідчими відомостей до ЄРДР контролює правильність попередньої правової кваліфікації вчинених протиправних дій, а також об`єктивність та своєчасність внесення слідчими відомостей до ЄРДР про рух кримінальних проваджень;

9) забезпечує чергування слідчих (слідчих груп) та інспекторів-криміналістів (техніків-криміналістів) у складі слідчо-оперативних груп для виїзду на місця подій за заявами і повідомленнями про кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих органів Національної поліції; особисто виїжджає на місця вчинення вмисних убивств, інших особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликають значний суспільний резонанс; веде облік результатів оглядів місць подій та застосування при цьому науково-технічних засобів, уживає заходів щодо підвищення ефективності цієї роботи; у разі виявлення недоліків при проведенні огляду місця події організовує його повторне проведення;

10) своєчасно вирішує питання про створення слідчих груп для розслідування найбільш складних кримінальних правопорушень;

11) вивчає кримінальні провадження про тяжкі та особливо тяжкі злочини, в яких у 10-денний строк після внесення слідчим відомостей до ЄРДР не складено письмове повідомлення про підозру; за результатами надає слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора, контролює їх виконання;

12) здійснює контроль за:

своєчасністю та повнотою внесення відомостей до ЄРДР, відповідністю даних про попередню правову кваліфікацію кримінальних правопорушень матеріалам кримінального провадження;

достовірністю даних про розслідування у кримінальних провадженнях та про їх рух, об`єктивністю відображення відомостей в ЄРДР і звітах;

своєчасністю здачі до архіву підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення закритих кримінальних проваджень;

13) заслуховує слідчих, інших службових осіб, уповноважених на проведення досудового розслідування, з питань розслідування кримінальних правопорушень;

14) запобігає фактам утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень; про їх виявлення негайно доповідає начальнику слідчого управління та прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні;

15) забезпечує контроль за своєчасним повідомленням районним (міським) військовим комісаріатам про призовників і військовослужбовців, щодо яких повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в порядку і строки, визначені пунктом 61 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921;

16) щокварталу організовує перевірки зберігання вилучених з місць подій речових доказів і документів та забезпечує контроль за їх повним й ефективним використанням при встановленні особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;

17) розглядає акти прокурорського реагування, рішення слідчого судді, суду про порушення норм кримінального процесуального законодавства; за результатами вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі конкретних слідчих та слідчого відділу в цілому;

18) організовує діяльність інспекторів-криміналістів (техніків-криміналістів) щодо належного техніко-криміналістичного супроводження кримінального провадження; забезпечує впровадження в практичну діяльність слідчих передового досвіду досудового розслідування і нових форм та методів криміналістики.

Більш того, суд наголошує, що у пункті 5 розділу І цього Положення зазначено, що органи досудового розслідування очолюють: в центральному органі управління Національною поліцією - заступник Голови Національної поліції - начальник ГСУ; у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі - ГУНП) - заступники начальників ГУНП - начальники слідчих управлінь; у територіальних (відокремлених) підрозділах поліції - заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції - начальники слідчих відділів (відділень).

Як вже неодноразово зазначалось судом, позивач перебував на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції, а не на посаді начальника цього відділення.

При цьому, згідно з функціональними обов`язками заступника начальника слідчого відділення відділу поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , погоджених Т.в.о. заступника начальника Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та затверджених начальником Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 02 січня 2018 року, заступник начальника слідчого відділення виконує обов`язки начальника слідчого відділення та несе персональну відповідальність за результати роботи відділення у разі відсутності начальника слідчого відділення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у період часу з 27 грудня 2018 року по 29 грудня 2018 року посаду начальника слідчого відділу Печерського управління поліції займав майор поліції ОСОБА_10 на підставі наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 27 січня 2018 року №72о/с. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що у цей період ОСОБА_10 був відсутній на службі на законних підставах та його обов`язки виконував ОСОБА_1 , як заступник начальника слідчого відділення відділу поліції.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що на позивача, як на заступника начальника слідчого відділення у період часу з 27 грудня 2018 року по 29 грудня 2018 року не поширювались вимоги, як пункту 1, так і пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, відповідно, позивач не міг їх порушити.

При цьому, суд наголошує, що у разі встановлення дисциплінарною комісією порушення позивачем вимог пункту 1 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570 в описовій частині висновку службового розслідування та зазначення обставин вчинення такого порушення, дисциплінарна комісія позбавлена повноважень дійти висновку про порушення позивачем вимог пункту 4 цього розділу у резолютивній частині цього ж висновку без встановлення обставин такого порушення.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що сам висновок службового розслідування не містить в собі конкретного підпункту пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, який, на переконання дисциплінарної комісії, порушив позивач, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення дійсної наявності або відсутності вини останнього у порушенні будь-якого з підпунктів цього пункту.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що дисциплінарною комісією під час службового розслідування було встановлено порушення усіх підпунктів пункту 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, у період виконання останнім обов`язків начальника слідчого відділення відділу поліції, як і не містять доказів, що позивач дійсно перебував на такій посаді в оскаржуваний період.

Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 39 Кримінального процесуального кодексу України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений: 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; 2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; 5) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; 6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; 7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Під керівником органу досудового розслідування слід розуміти керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень (пункт 8 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України).

Тобто, вимоги статті 39 Кримінального процесуального кодексу України поширюються на позивача, як на заступника начальника слідчого відділення відділу поліції, але, суд звертає особливу увагу на той факт, що в описовій частині висновку службового розслідування зазначено, що дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення позивачем цих вимог, натомість вже із резолютивної частини висновку не вбачається, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, чим порушив вимоги статті 39 Кримінального процесуального кодексу України.

Наведене в сукупності свідчить про те, що дійшовши висновку про порушення позивачем вимог статті 39 Кримінального процесуального кодексу України під час проведення службового розслідування, дисциплінарна комісія не вважає, що позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності за вказане порушення.

Крім того, судом зазначалось, що дисциплінарною комісією встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672, що полягає у неналежному виконанні функціональних обов`язків з організації діяльності підпорядкованого слідчого підрозділу.

Так, частиною 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У частині 3 статті 1 Дисциплінарного статуту зазначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до функціональних обов`язків заступника начальника слідчого відділення відділу поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , погоджених Т.в.о. заступника начальника Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та затверджених начальником Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 02 січня 2018 року, заступник начальника слідчого відділення:

- здійснює процесуальний контроль за розслідуванням кримінальних проваджень відносно осіб усіх категорій злочинів, які перебувають в провадженні відділення; за дорученням начальника слідчого відділу особисто очолює слідчо-оперативні групи по найбільш складним та актуальним провадженням;

- вивчає кримінальні провадження, які перебувають у провадженні слідчих відділень, надає вказівки щодо подальшого провадження досудового слідства;

- надає практичну допомогу в розслідування кримінальних проваджень;

- вивчає кримінальні провадження, що перебувають у слідчих відділеннях та матеріали дослідчих перевірок про злочини вчинені невстановленими особами, що надходять для вирішення питання про внесення до ЄРДР;

- здійснює взаємодію зі структурними підрозділами районного управління у тому числі карного розшуку, експертно-криміналістичними з питань розслідування кримінальних справ, які перебувають у провадженні відділення;

- контролює роботу слідчо-оперативних груп у разі тимчасової відсутності керівника тощо.

Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що слідчий ОСОБА_3 був у тому числі підлеглим позивача, як заступника начальника відділу слідчого відділення, та входив в групу слідчих у кримінальному провадженні №12018100060005900, тобто, позивач був наділений повноваженнями щодо контролю здійснення слідчим ОСОБА_3 досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню, а також щодо надання практичної допомоги в його розслідуванні.

З матеріалів справи, як вже було неодноразово зазначено судом, вбачається, що слідчий ОСОБА_3, як слідчий, який входив у слідчу групу, 29 грудня 2018 року на пропозицію позивача, як заступника начальника слідчого відділення відділу поліції, яку він отримав у телефонному режимі, виїхав у АДРЕСА_1 з метою проведення огляду у межах досудового розслідування вказаного вище кримінального провадження.

Суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (частина 2 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 237 Кримінального процесуального кодексу України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Підпунктом 1 частини 1 статті 103 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі.

Наведене в сукупності свідчить про те, що здійснюючи виїзд у іншу місцевість, зокрема, з міста Києва до села Щасливе, Бориспільського району, Київської області, Бориспільського району, слідчий ОСОБА_3 проводив слідчу дію з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження №12018100060005900, за результатами якої було складено протокол огляду місця події, копія якого міститься в матеріалах даної адміністративної справи.

При цьому, у пунктах 2,3 розділу І Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672 зазначено, що службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.

Основними завданнями службових відряджень є:

- вивчення і перевірка стану службової діяльності органів (підрозділів) поліції;

- надання практичної допомоги в службовій діяльності органів (підрозділів) поліції;

- проведення оперативно-профілактичних заходів;

- участь у проведенні слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у конкретному кримінальному провадженні;

- проведення службових розслідувань;

- вирішення проблемних питань діяльності органів (підрозділів) поліції;

участь у проведенні нарад, конференцій, семінарів та інших заходів; вивчення та поширення передового досвіду, новітніх форм і методів роботи; навчання працівників органів (підрозділів) поліції.

Пунктом 1 розділу ІІ цієї ж Інструкції передбачено, що при направленні поліцейського у службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до розподілу функціональних обов`язків (посадових інструкцій).

У наказі зазначаються пункт призначення, найменування органу поліції, у тому числі його територіального (відокремленого) підрозділу (управління, відділу, відділення), куди відряджено працівника, строк та мета відрядження.

Зміна строків відрядження або пунктів призначення здійснюється шляхом видання нового наказу.

У разі направлення поліцейських для проведення оперативно-розшукових заходів у наказі можуть не зазначатися пункт призначення, найменування органу поліції, у тому числі його територіального (відокремленого) підрозділу (управління, відділу, відділення). Водночас ці відомості зазначаються у завданні, витяг з якого чи копія якого додається до звіту про використані кошти, надані на відрядження (далі - звіт про використання коштів).

Наведене дозволяє суду дійти висновку про те, що для проведення такої слідчої дії, як огляд місця події, у разі якщо пунктом призначення є інший населений пункт, ніж населений пункт несення служби, в даному випадку мав бути виданий наказ про службове відрядження слідчого ОСОБА_3, проте, матеріали справи копії такого наказу не містять, натомість з матеріалів справи вбачається, що такий наказ взагалі не виносився.

Суд зауважує, що до функціональних обов`язків позивача, як заступника начальника слідчого відділення відділу поліції, не входить видання наказів про службові відрядження, у разі якщо він не виконує обов`язки начальника слідчого відділення, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у позивача такого обов`язку.

Більш того, судом не встановлено й обов`язку позивача, як заступника начальника слідчого відділення, доповідати про виїзд слідчого у інший населений пункт для проведення слідчих дій в рамках досудового розслідування конкретного кримінального провадження, що, в свою чергу, свідчить про відсутність з боку позивача порушення вимог Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що згідно письмових пояснень слідчого ОСОБА_3 , наданих під час проведення службового розслідування, останній зазначав про те, що він доїхав до місця огляду громадським транспортом. Позивач також у своїх письмових поясненнях зазначає, що прибув на місце огляду громадським транспортом, а начальник сектору ВКП Печерського управління поліції Беженар Д.В. пояснив, що він під час виконання доручення у кримінальному провадженні разом зі слідчим виїхав на службовому автомобілі марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 до Київської області, Бориспільського району, село Щасливе для проведення огляду, проте, вказані пояснення ОСОБА_14 не містять відомостей щодо того, з яким саме слідчим він виїхав на місце огляду.

Таких відомостей щодо того, з яким саме слідчим виїхав ОСОБА_14 не містить й висновок службового розслідування.

Суд ще раз зазначає, що постановою про призначення слідчих від 28 грудня 2018 року за підписом заступника начальника слідчого відділення відділу поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12018100060005900 призначено групу слідчих у складі: слідчого ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_5 , заступника начальника СВ ВП ОСОБА_1 Старшим групи призначено ОСОБА_6 .

Зважаючи на те, що до складу слідчої групи, окрім слідчого ОСОБА_3 , входили й інші слідчі та з урахуванням того, що як позивач, так і слідчий ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях вказали, що прибули до місця огляду на громадському транспорті, суд вважає, що дисциплінарною комісією взагалі не встановлено з яким саме слідчим із слідчої групи начальник сектору ВКП Печерського управління поліції ОСОБА_14 виїхав на місце огляду, що, в свою чергу, дозволяє дійти висновку, що цим слідчим міг бути не ОСОБА_3

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що слідчому ОСОБА_3 було достеменно відомо, що він перебуває у щорічній черговій відпустці з 29 грудня 2018 року, тобто не має у цей час законних підстав на проведення слідчих дій у конкретному кримінальному провадженні у зв`язку з цим, а тому, на переконання суду, в діях позивача не вбачається порушення вимог законодавства за те, що його підлеглий, будучи обізнаним про надання йому відпустки з 29 грудня 2018 року та незважаючи на це, не повідомив про це позивача, як свого керівника, та виїхав у інший населений пункт з метою проведення огляду.

Стосовно обізнаності позивача про відпустку слідчого ОСОБА_3 , суд також зазначає, що чинним законодавством не покладено обов`язку на заступника начальника слідчого відділення відділу поліції вести облік поліцейських, у тому числі, своїх підлеглих, які перебувають, або мають з певної дати перебувати у ній, а наявність резолюції щодо відсутності заперечень проти надання відпустки підлеглому від 30 листопада 2018 року не може свідчити про порушення вимог законодавства в цій частині та неналежній організації діяльності підлеглих наприкінці грудня 2018 року.

Також, у відповідності до пунктів 7, 8, 9, 10 частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту поліцейських у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону.

При цьому, право вибору виду дисциплінарного стягнення відповідно до приписів статей 13, 14 Дисциплінарного статуту належить відповідній особі з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування від 15 січня 2019 року взагалі не містить відомостей, що характеризують позивача, а також даних про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень. Натомість матеріалами особової справи, копія якої містить в матеріалах даної адміністративної справи, підтверджується, що позивач має позитивну службову характеристику, до дисциплінарної відповідальності, починаючи з 13 квітня 2017 року не притягувався.

Посилання ж представника відповідача у відзиві на позовну заяву на наявність в позивача дисциплінарного стягнення у виді зауваження у листопаді 2016 року, суд зазначає, що вказане стягнення було знято на підставі наказу Головного управління поліції у м. Києві №334о/с від 13 квітня 2017 року, не може бути розцінено судом, як наявність у позивача дисциплінарних стягнень станом на момент притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у січні 2019 року.

Суд вважає, що відповідачем належним чином не обґрунтувано свій висновок про правомірність застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення - звільнення з посади. Стягнення було накладене без урахування тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, ставлення позивача до виконання службових обов`язків та без урахування характеристики позивача.

Більш того, дисциплінарною комісією зроблено висновок про те, що порушення, встановлені під час проведення службового розслідування, стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків саме начальника слідчого відділення відділу поліції, яким позивач не був станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 22 Дисциплінарного статуту поліцейських наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Як вже було зазначено судом, наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського управління поліції» від 23 січня 2019 року №37 позивача звільнено з займаної посади.

В той же час, суд зазначає, що у мотивувальній частині вказаного наказу зазначено, що підставою для його видання стало те, що проведенням службового розслідування встановлено, що 29 грудня 2018 року заступник начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ОСОБА_1, разом зі слідчим слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ОСОБА_3 та начальником сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції ОСОБА_14 , на службовому автомобілі марки ВАМ 2107, номерний знак НОМЕР_1 , який закріплено за начальником сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції зазначеного управління поліції ОСОБА_7, без підписаного керівником наказу, здійснили службове відрядження до села Щасливого Бориспільського району Київської області для проведення слідчих дій під час досудового розслідування кримінального провадження №12018100060005900, яке розпочато 27 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України, чим порушили пункти 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672.

Проте, таких обставин службовим розслідуванням встановлено не було, зокрема, під час проведення службового розслідування не було встановлено, що позивач разом зі слідчим ОСОБА_3 та начальником сектору розкриття злочинів, вчинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції ОСОБА_14 здійснили службове відрядження саме на службовому автомобілі до місця огляду, що дозволяє суду дійти висновку про те, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади був винесений не на підставі висновків службового розслідування, затверджених начальником головного управління Національної поліції у м. Києві від 15 січня 2019 року, який було досліджено судом при розгляді даної адміністративної справи та на який посилається представник відповідача, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову.

За цих обставин і такого правового регулювання, а також з урахуванням того, що судом встановлено необґрунтованість застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади до позивача та не встановлення, який саме дисциплінарний проступок було вчинено саме позивачем, суд дійшов висновку про неправомірність винесення оскаржуваного наказу №37 від 23 січня 2019 року, але оскільки вказаний наказ стосується не лише останнього, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що іншими поліцейськими, яких стосується цей наказ, він був оскаржений, або позивач, що уповноважений діяти в інтересах цих поліцейських, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу виключно в частині, що стосується позивача.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та незаконним наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві №127о/с від 22 лютого 2019 року «Щодо особового складу» та визнання протиправним й скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві №185 о/с від 22 лютого 2019 року «Щодо особового складу», суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 2 пункту 8 розділу Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20 травня 2016 року №414 накази з кадрових питань (особового складу) (про призначення, звільнення, присвоєння спеціальних звань) реєструють окремо від інших наказів, на них після номера проставляють «о/с».

При цьому, підпунктом 2 пункту 6 цього ж розділу передбачено, що основним принципом реєстрації документів є однократність. Кожний документ реєструють лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше першого робочого дня, якщо він надійшов у неробочий час; створювані - у день підписання або затвердження. Якщо зареєстрований документ передають з одного структурного підрозділу в інший, його повторно не реєструють.

Наведене свідчить про те, що наказ №127о/с від 22 лютого 2019 року «щодо особового складу» в частині призначення позивача дільничним інспектором поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Святошинського управління поліції та звільнення з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції мав бути зареєстрований у день його створення, тобто, 22 лютого 2019 року однократно, внесення ж змін саме до порядкового номеру при реєстрації наказу, або присвоєння одного й того самого номеру двом різним наказам не дозволяється.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази скасування наказу №127о/с від 22 лютого 2019 року, що, в свою чергу, дозволяє дійти висновку про його чинність на момент розгляду даної адміністративної справи.

З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №127о/с від 22 лютого 2019 року «Щодо особового складу» та наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №185о/с від 22 лютого 2019 року «Щодо особового складу» не є одним й тим самим наказом, хоча вони і містять абсолютно аналогічний зміст, оскільки ці накази зареєстровані за іншими номерами, а тому в частині, що стосується позивача також є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Посилання ж представника відповідача на технічну помилку при реєстрації цих наказів суд визнає необґрунтованими, оскільки чинним законодавством передбачено інший порядок виправлення технічних помилок при виданні наказів та їх реєстрації, який не передбачає наявність двох чинних наказів з різними номерами, але з однаковим змістом.

В частині позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, суд вважає їх обґрунтованими, з огляду на те, що судом встановлено протиправність звільнення останнього з займаної ним посади. В той же час, суд вважає за необхідне зазначити дату, з якої позивач має бути поновлений на посаді, якою є 24 січня 2019 року, тобто, наступний день після звільнення з посади.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення пункту 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.

Зважаючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15, код ЄДРПОУ 40108583) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Печерського управління поліції» від 23 січня 2019 року №37 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у неналежному виконанні функціональних обов`язків підлеглого, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100060005900, яке розпочато 27 грудня 2018 року, внаслідок порушення вимог пункту 1 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 серпня 2017 року №672.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №127о/с «щодо особового складу» в частині призначення ОСОБА_1 (0037055) дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Святошинського управління поліції з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції.

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві №185о/с «щодо особового складу» в частині призначення ОСОБА_1 (0037055) дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Святошинського управління поліції з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції.

5. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 24 січня 2019 року.

6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 24 січня 2019 року - допустити до негайного виконання.

7. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

8. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко