Рішення № 92542381, 30.10.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/4539/20

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді Падій В.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Акціонерне Товариство «Банк Форвард», в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 62937293 від 02.09.2020.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 62937629 від 02.09.2020.

3. Скасувати арешт, накладений постановами Приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62937293 на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщені на банківських рахунках № НОМЕР_1 (зарплатний) та НОМЕР_2 (пенсійний) у АТ Державний ощадний банк України.

4. Скасувати арешт, накладений постановами Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62937629 на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщені на банківських рахунках № НОМЕР_1 (зарплатний) та НОМЕР_2 (пенсійний) у АТ Державний ощадний банк України.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 16.10.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 22.10.2020 визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними, поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Ухвалою суду від 29.10.2020 стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102,00 грн, в дохід Державного бюджету України.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що дії приватного виконавця були вчинені у відповідності до норм чинного законодавства України. Відповідач вказує, що стягувачем було подано заяви про примусове виконання виконавчого напису від 22.07.2020 №2800 та №3109 та додано документальне підтвердження, що майно боржника(грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни. Виходячи з наявного документального підтвердження знаходження коштів боржника в межах виконавчого округу міста Києва, у відповідача були відсутні підстави для повернення виконавчих документів без виконання чи відмови у відкритті виконавчого провадження у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Щодо винесення постанов про арешт коштів боржника, заявляє, що саме банк має обов`язок повернути постанову, якщо рахунок боржника має спеціальний режим.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Акціонерне товариство «Банк Форвард» правом на подання пояснення щодо позову не скористалась.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав; відповідач та третя особа причини неявки суду не повідомили.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.

Так, судом встановлено, що 08.06.2019 між Акціонерне товариство «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200204737 про відкриття рахунку, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором; про надання кредиту в сумі 23528,00 грн. Згідно додатку до договору від 08.06.2019 Акціонерне товариство «Банк Форвард» надає ОСОБА_1 грошові кошти шляхом відкриття відкличної кредитної лінії з лімітом у сумі 23528,00,00 гривень, на строк 26 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитною лінією у розмірі 25.00 % річних (а.с. 52-55).

15.06.2018 між Акціонерне товариство «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200151787 про відкриття рахунку, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором; про надання кредиту в сумі 23528,00 грн. Згідно додатку до договору від 15.06.2019 Акціонерне товариство «Банк Форвард» надає ОСОБА_1 грошові кошти шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії з лімітом у сумі 23528,00 гривень, на строк 26 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитною лінією у розмірі 25.00 % річних (а.с. 79-82).

22.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Буждиганчук Євдокією Юріївною, видано виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №3109 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» суми заборгованості у розмірі 26780,23 гривень та плати у сумі 850,00 гривень за вчинення виконавчого напису, на загальну суму 27630,23 гривень та виконавчий напис від 22.06.2020 № 2800 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» суми заборгованості у розмірі 13634,89 гривень та плати у сумі 850,00 гривень за вчинення виконавчого напису, на загальну суму 14484,89 гривень (а.с. 56, 83).

Акціонерне товариство «Банк Форвард» звернулось до приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни із заявою від 10.08.2020 №17/1-500/225 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса № 2800. Заява була отримана відповідачем 02.09.2020. В той же день Акціонерне товариство «Банк Форвард» звернулось до приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни із заявою від 10.08.2020 №17/1-500/226 про примусове виконання виконавчого напису №3109 нотаріуса да доданими до заяви документами на підтвердження того, що у позивача відкриті рахунки та на них наявні кошти в АТ «Банк «Форвард», який знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 105, 01032. Заява була отримана відповідачем 02.09.2020 (а.с.48-51, 77-78).

02.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62937293 на підставі виконавчого напису від 22.07.2020 №2800, виданого приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Буждиганчук Євдокією Юріївною про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у сумі 14484,89 грн. (а.с. 88-90).

02.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватному виконавцю у сумі 1448,48 гривень у ВП №62937293 (а. с. 91-94).

02.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про розмір мінімальних витрат, які становлять 500,00 грн у ВП №62937293 (а. с. 95-97).

02.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною у ВП №62937293 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Укрсиббанк», ПАТ «Альфа - Банк», АТ КБ «Приват Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Універсал Банк» АТ «ПУМБ», АТ «Банк Форвард» (а.с. 98-100).

18.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП №62937293) згідно якої звернуто стягнення на доходи позивача, у розмірі 20 %, на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у сумі 14484,89 грн, витрат на проведення виконавчих дій у сумі 2500,00 грн та основної винагороди приватного виконавця у сумі 1448,49 грн, а всього на загальну суму, яка підлягає стягненню, 18433,38 грн. (з урахуванням постанови про виправлення помилки у процесуальному документів від 07.10.2020) (а.с.72-75).

02.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62937629 на підставі виконавчого напису від 22.07.2020 №3109, виданого приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Буждиганчук Євдокією Юріївною про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у сумі 27630,23 грн. (а.с. 57-59).

02.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватному виконавцю у сумі 2763,02 гривень у ВП №62937629 (а. с. 60-63).

02.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про розмір мінімальних витрат, які становлять 500,00 грн у ВП №62937629 (а. с. 64-66).

02.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках ПТТ «ОТП Банк», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Укрсиббанк», ПАТ «Альфа - Банк», АТ КБ «Приват Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Універсал Банк» АТ «ПУМБ», АТ «Банк Форвард» (а.с. 67-69).

18.09.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП №62937629) згідно якої звернуто стягнення на доходи позивача, у розмірі 20 %, на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у сумі 14484,89 грн, витрат на проведення виконавчих дій у сумі 2500,00 грн та основної винагороди приватного виконавця у сумі 1484,89 грн, а всього на загальну суму, яка підлягає стягненню, 18433,38 грн. (з урахуванням постанови про виправлення помилки у процесуальному документів від 07.10.2020) (а.с.72-75).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Частиною 1 статті 5 Закону України №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

У частині 4 статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до приписів частини 2 статті 25 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон №1404 визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.

Наявні в матеріалах справи відомості свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни визначено місто Київ.

Статтею 26 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, з поміж іншого: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що підставою для відкриття виконавчого провадження ВП 26937293 стала заява Акціонерного товариства «Банк Форвард» від 10.08.2020 №17/1-500/226, якою направлявся оригінал виконавчого напису №2800 для проведення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у сумі 14484,89 грн, а для відкриття виконавчого провадження ВП 62937629 - заява Акціонерного товариства «Банк Форвард» від 10.08.2020 №17/1-500/226 якою направлявся оригінал виконавчого напису №3109 для проведення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у сумі 26780,23 грн. До заяв стягувачем також надавались докази того, що у позивача відкриті рахунки та на них наявні кошти в АТ «Банк «Форвард», який знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 105, 01032.

Частиною 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ визначений виключний перелік підстав, при настанні яких виконавець повинен повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, а саме якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З матеріалів справи вбачається що жодна із вищевказаних підстав для повернення виконавчого документу не могла бути застосована приватним виконавцем при отриманні виконавчих написів до виконання.

Таким чином, у зв`язку з надходженням до приватного виконавця заяв про примусове виконання виконавчих написів від 22.07.2020 року №2800 та від 22.07.2020 № 3109, у яких зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу міста Києва, а також наявності у приватного виконавця документального підтвердження, що майно боржника знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва, у приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни, були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання чи відмови у відкритті виконавчого провадження у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчих проваджень від 02.09.2020 № 62937293 та № 62937629, що є підставою для відмови в задоволенні позову у цій частині.

Стосовно позовних вимог про скасування арешту на кошти позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною 2 статті 48 та статтею 73 Закону №1404-VIII передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Частина 1 статті 56 Закону №1404-VIII передбачає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт майна (коштів) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Отже наведеними законодавчими положеннями обмежені права виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, зокрема, накладення арешту на рахунки зі спеціальним режимом використання.

При розгляді даної справи суд також враховує, що відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Суд зазначає, що заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначені норми діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Відповідно до частини 4 статті 59 Закону №1404-VIII встановлено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Частиною 5 статті 59 Закону №1404-VIII передбачено у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі статтею 68 Закону N1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

З довідки Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 30.09.2020 №2018 випливає, що у філії - Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ім`я позивача відкрито рахунки: зарплатний НОМЕР_3 у гривнях; пенсійний НОМЕР_2 у гривнях (а.с. 5).

У відзиві на позов відповідач стверджує, що у постановах про арешт коштів боржника

накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках у банках з відміткою «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику», а тому ним не порушено вимоги законодавства.

Проте суд не погоджується з такими доводами відповідача з наступних підстав.

Судом встановлено, що у постановах про арешт коштів боржника від 02.09.2020 у ВП №6237629 та ВП№62937893, накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, зокрема, Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» з відміткою «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику».

Законом №1404-VIII визначено, що одним із видів заходів примусового виконання рішень є стягнення, зокрема, на заробітну плату та пенсію.

Як вже зазначалось више, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника.

Проте статтею 52 Закону №1404-VIII встановлено заборону для виконавця для накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Окрім того Законом №1404-VIII визначено окремий порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.

Статтею 18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавців здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому, правом виконавця є: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Отже враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом №1404-VIII, та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні та зарплатні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII.

Вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19, від 10 вересня 2020 у справі №340/3042/19.

При цьому суд зауважує, що позивачем в прохальній частині позову допущена технічна помилка в цифрі рахунку № НОМЕР_1 , в той час як з довідки Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 30.09.2020 №2018 вбачається вірне зазначення рахунку № НОМЕР_3 .

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в частині скасування арешту, накладеного постановами Приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 від 02.09.2020, у виконавчих провадженнях №62937293 та №62937629, на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщені на банківських рахунках № НОМЕР_3 (зарплатний) та НОМЕР_2 (пенсійний) у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положень Закону України «Про судовий збір» підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Банк Форвард», про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений постановою Приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 від 02.09.2020, у виконавчому провадженні №62937293, на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщені на банківських рахунках № НОМЕР_3 (зарплатний) та НОМЕР_2 (пенсійний) у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

Скасувати арешт, накладений постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 від 02.09.2020, у виконавчому провадженні №62937629, на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщені на банківських рахунках № НОМЕР_1 (зарплатний) та НОМЕР_2 (пенсійний) у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».

У решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені частиною 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 287, 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 )

Відповідач: Приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна (вул.Златоустівська, 55, оф.61, 62,м.Київ,01135)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне Товариство «Банк Форвард» (вул. Саксаганського, буд. 105, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 34186061).

Суддя В.В. Падій