Рішення № 92542073, 22.10.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2357/17

2/707/17/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2020 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Федорової Л.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Черкаське регіональне управління водних ресурсів про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача:

Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовами до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Черкаське регіональне управління водних ресурсів про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора.

Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23.12.2014 «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам», в частині: відведення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту.

Визнати недійсними: свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0543 га серії САК № 317080 від 30.12.2014, видане ОСОБА_5 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1851 га серії СТА № 004232 від 30.12.2014, видане ОСОБА_7 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га серія СТА № 004230 від 30.12.2014 видане ОСОБА_6 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га серія СТА № 004231 від 30.12.2014 видане ОСОБА_6 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0951 га серії САК № 317081 від 30.12.2014, видане ОСОБА_4 ; свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,1042 га серії СТА № 004229 від 30.12.2014, видане ОСОБА_3 .

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18492384 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0093, загальною площею 0,0543 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18479216 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0094, загальною площею 0,1851 га;

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18477821 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0092, загальною площею 0,0543 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18476697 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0091, загальною площею 0,0205 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18493005 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0089, загальною площею 0,0951 га.

Скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції № 18475219 від 30.12.2014 про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:007:0088, загальною площею 0,1042 га.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішення сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23.12.2014, в частині відведення у власність відповідачам земельних ділянок підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного земельного законодавства.

Так, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 58 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно, дВБН 33-4759129-03-05-92 «Проектування, упорядкування та експлуатація водоохоронних зон водосховищ» надають визначення прибережних смуг, як природотехнічного елементу водоохоронної зони, що включає: пляжі, відмілини, берегові уступи, мілководдя і прибережні острови, зсувні ділянки, осипи, непридатні для використання землі.

При цьому, п.2.5 норм визначає, що внутрішньою межею прибережної смуги є акваторіальний рубіж мілководної зони. В свою чергу, мілководною зоною відповідно до ВБН є акваторія водоймища, що обмежена лінією нормального підпірного рівня (НПР) і глибиною до 2 м.

Нормальний підпірний рівень Кременчуцького водосховища, відповідно до його водогосподарського паспорту, встановлений на позначці 81,00 мБс.

Для встановлення обставин перебування спірних земельних ділянок в межах прибережної-захисної смуги Кременчуцького водосховища ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» здійснено всі необхідні обміри та визначено фактичну відстань земельних ділянок від урізу води та визначено розміри та межі прибережної захисної смуги.

Згідно проведених ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» геодезичних обмірів, спірні земельні ділянки у повному обсязі входять до нормативно визначеної законодавством 100-метрової зони прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

З огляду на викладене, земельна ділянка, що відведена у приватну власність на підставі спірного розпорядження має у своєму складі землі водного фонду – прибережено захисну смугу Кременчуцького водосховища.

Затвердження проекту та передача у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 порушує вимоги Земельного та Водного кодексів України в частині неможливості перебування таких земель у приватній власності. Вказане твердження має самостійне значення з точки зору визнання незаконним та скасування акта органу державної влади в порядку ст. 21 Цивільного кодексу України.

Крім того, при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність за рахунок земель, які знаходяться в межах прибережної захисної смуги, необхідна наявність висновку Департаменту екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації.

Водночас, рішення Свидівоцькою сільською радою Черкаського району щодо затвердження будь-якої проектної документації із встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, в межах спірної земельної ділянки не приймалось. Вказане підтверджується листом Свидівоцької сільської ради № 525/02-75 від 25.07.2017.

А враховуючи незаконність рішення позивач просить також визнати недійсними свідоцтва на право власності та скасувати рішення про їх державну реєстрацію.

Стислий виклад відзиву на позовну заяву:

09.01.2018 року від представника відповідачів – ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідачі просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, прокурором не зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні контролюючі функції щодо земель саме водного фонду, чи його відсутність, чи відсутність у нього повноважень на звернення до суду із даним позовом. Крім того, прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу встановлення прибережної захисної смуги на спірній земельній ділянці та державної реєстрації Державою права державної власності на гідротехнічну споруду – Будище-Свидівську захисну дамбу, та прибережну захисну смугу. Свидівоцькою сільською радою не здійснювалось формування ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 нової земельної ділянки, яке б вимагало погоджень. ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 спеціалістами ЧРФ ДП «Укрспецзем» було лише здійснено відновлення меж. Оскільки спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності, сільська рада правомірно здійснила своє розпорядче право власника і передала ділянку у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , які є власниками нерухомого майна розміщеного на вказаних земельних ділянках.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14.12.2017 року позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_4 прийнято до розгляду з відкриттям провадження (№707/2357/17) суддею Черкаського районного суду Черкаської області – Морозовим В.В.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14.12.2017 року позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_7 прийнято до розгляду з відкриттям провадження (№707/2354/17) суддею Черкаського районного суду Черкаської області – Морозовим В.В.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14.12.2017 року позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_3 прийнято до розгляду з відкриттям провадження (№707/2358/17) суддею Черкаського районного суду Черкаської області – Морозовим В.В.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14.12.2017 року позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_4 прийнято до розгляду з відкриттям провадження (№707/2357/17) суддею Черкаського районного суду Черкаської області – Морозовим В.В.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 18.12.2017 року позовну заяву заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_6 прийнято до розгляду з відкриттям провадження (№707/2359/17) суддею Черкаського районного суду Черкаської області – Соколишиною Л.Б.

23.01.2018 року ухвалою судді ОСОБА_8 цивільна справ №707/2359/17 об`єднана з цивільної справою 707/2357/17 та передана судді Морозову В.В.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області – Тептюка Є.П. від 30.01.2018 року справи №707/2350/17, №707/2357/17 обєднано в одне провадження.

Ухвалами судді Черкаського районного суду Черкаської області – Морозова В.В. від 13.02.2018 року та 14.02.2018 року, об`єднано в одне провадження цивільні справи за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області - Тептюка Є.П. від 05.07.2018 року прийнято до свого провадження цивільну справу за об`єднаними позовами заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Черкаське регіональне управління водних ресурсів про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора, і залишено без руху. Ухвалою від 20.07.2018 року продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті.

23.10.2018 року від Черкаського регіонального управління водних ресурсів надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

14.03.2019 року від представника позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

14.03.2019 року ухвалою суду зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.06.2020 року поновлено провадження у справі.

16.09.2020 року від Черкаського управління захисних масивів Дніпровських сховищ надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, підтримання позовних вимог та вирішення справи на розсуд суду.

Пояснення сторін у судових засіданнях:

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив їх задоволити. Прокурор не заперечував факт розташування нежитлових комплексів на спірних земельних ділянках, і визначив їх як такі, що історично там перебували.

Представник відповідачів заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так в судовому засіданні було встановлено, що рішенням виконкому Черкаської районної ради народних депутатів від 10.06.1969 року вирішено затвердити акт на право користування землею Черкаській рибартилі ім. Шевченка. Вважати, що землекористування рибартилі ім. Шевченка розміщується на 8-ми окремих земельних ділянках (Т.1, а.с. 28).

Відповідно до довідки Земельних ресурсів Черкаського району №76а/2, в постійному користуванні рибколгоспу ім. Шевченка, згідно земельно-облікових документів, станом на 1.01.1995 року, знаходиться 623,0 га земель, з них: на території Свидівоцької сільської ради народних депутатів – 0,6 га (Т.1, а.с. 30).

Згідно акту погодження на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки рибколгоспу ім. Шевченка від серпня 1995 року, фактична загальна площа земельної ділянки розташованої у с. Дахнівка становить 0,61 га. Суміжним землекористувачем є Черкаське РУВР (Т.1, а.с.31).

Висновками контролюючих органів погоджено місце розташування, розмір і цільове використання земельних ділянок рибколгоспу ім. Шевченка. З них на території Свидівоцької сільської ради народних депутатів розташовано – 0,61 га (Т.1, а.с. 32-34).

Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 18.07.1996 року №320 затверджено матеріали справи про встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка, загальною площею 710,21 га, в тому числі: в адмінмежах Свидівоцької сільської ради народних депутатів – 0,61 га (Т1, а.с.35).5 серпня 1996 року Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка с. Червона Слобода у постійне користування надано 710,21 га земельних ділянок, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею, Серії ЧР 17-79 (Т.1, а.с.36).

Відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19.09.2007 року, комплекс з будинками відпочинку по АДРЕСА_1 належить акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу ім. Шевченка (Т.1, а.с. 40).

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2007 року, акціонерне сільськогосподарське риболовецько-промислове товариство закритого типу ім. Шевченка продало ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 комплекс, який розташований на земельній ділянці Свидівоцької сільської ради, яка надана продавцю в постійне користування, згідно державного акта на право постійного користування, серії ЧР №17-79 (Т.1, а.с. 42-44).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.12.2007 року, комплекс по АДРЕСА_1 на праві приватної власності, в частках по 1/5 належав: ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (Т.1, а.с. 45).

28.10.2013 року ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 провели виділення в натурі часток з об`єкта нерухомого майна відповідно до висновку КП ЧООБТІ . Та зареєстрували вказане майно за окремими адресами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

Станом на 23.12.2014 року (дата прийняття оспорюваного рішення) нерухоме майно за адресами: АДРЕСА_4 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (Т.1, а.с. 57-59, 62; Т.2, а.с. 59-60; Т.3, а.с. 55-56; Т.5, а.с. 56).

04.04.2014 року ПАТ ім. Шевченка, яке є правонаступником акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типа ім. Шевченка, в особі директора склало заяву, посвідчену нотаріусом, про те, що директор ознайомлений з рішенням Свидівоцьої сільської ради за №31-12 від 30.08.2013 року та не заперечує щодо оформлення Свидівоцькою сільською радою земельної ділянки №ІІ загальною площею 0,61 га (Т.1, а.с. 55).

20.06.2014 року Свидівоцька сільська рада зареєструвала за собою на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням» 233-VІІ від 14.05.2013 року, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.06.2014 року 13914243, право комунальної власності на земельну ділянку 712498600:04:007:0086, площею 0,61 га, з цільовим призначенням – для сільськогосподарського використання, що розташована на території Свидівоцької сільської ради, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2014 року (Т.1, а.с. 59-60).

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 29.08.2014 року №42-4 надано дозвіл ОСОБА_7 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,1851 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5 ; надано дозвіл ОСОБА_4 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0951 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6 ; надано дозвіл ОСОБА_6 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0748 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 ; надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,1042 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ; надано дозвіл ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0543 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 . 8 даного рішення вирішено рішення сесії сільської ради від 24.122013 року №34-9 «Про надання дозволу громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування обєктів нерухомості» вважати таким, що втратило чинність (Т.1, а.с. 50, Т.2, а.с. 50, Т.3, а.с. 48, Т.4, а.с. 51, Т.5, а.с. 49).

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем» виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_5 , згідно якого земельна ділянка відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_7 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджено 24.12.2014 року (Т.1, а.с. 48-49).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0543 га, що розташована у АДРЕСА_7 , у власність ОСОБА_5 (Т.1, а.с. 54).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 , площею 0,0543 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 (Т.1, а.с. 55-54).

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем» виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_7 , згідно якого земельна ділянка, площею 0,1851 га відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_5 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджено 24.12.2014 року (Т.2, а.с. 48-49).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,1851 га, що розташована у АДРЕСА_5 , у власність ОСОБА_7 (Т.2, а.с. 56).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 , площею 0,1851 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_5 (Т.2, а.с. 56-57).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,1042 га, що розташована у АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_3 (Т.3, а.с. 57).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , площею 0,1042 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 , а.с. 57-58).

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем» виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_6 , згідно якого земельні ділянки, площею 0,0543 га та 0,0205 га відводяться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_7 . Земельні ділянки обліковуються як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджено 24.12.2014 року (Т.4, а.с. 49).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0543 га та 0,0205 га, що розташована у АДРЕСА_7 , у власність ОСОБА_6 (Т.4, а.с. 58).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 , площею 0,0543 га та 0,0205 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_7 (Т.4, а.с. 59).

Державним агентством України із земельних ресурсів Черкаська регіональна філія ДП «Укрспецзем» виготовлено проект із землеустрою ОСОБА_4 , згідно якого земельна ділянка, площею 0,0951 га, відводиться для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_6 . Земельна ділянка обліковується як сільськогосподарські землі під громадськими будівлями і дворами. Проект затверджено 24.12.2014 року (Т.5, а.с. 47).

15.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення земельної ділянки площею 0,0951, що розташована у АДРЕСА_6 , у власність ОСОБА_4 (Т.5, а.с. 57).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 , площею 0,0951 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_6 (Т.5, а.с. 58).

Вказані факти сторонами не оспорюються.

Відповідно до листа з Свидівоцької сільської ради від 25.07.2017 року №525/02-75 проект землеустрою по встановленню прибережно-захисної смуги на території Свидівоцької сільської ради не розроблявся, межі в натуру не виносилися (Т.1, а.с. 68-69).

Рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 47-5 від 23.12.2014 «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам», було затверджено проект та надано у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту.

30.12.2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області проведено державну реєстрацію права приватної власності відповідачів на спірні земельні ділянки (Т.1 а.с. 85,. 86; Т.2 а.с. 81-83; Т.3 а.с. 79, 80; Т.4 а.с. 81-86; Т.5 а.с. 79-80).

Проте, прокурор вважає, що рішення № 47-5 від 23.12.2014 року в частині затвердження проектів та надання у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельних ділянок прийнято з порушенням законодавства та підлягає скасуванню.

З цього приводу суд зважає на наступне.

У відповідності до положень статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільські, селищні, міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин.

Статтею 12 ЗК України надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до статті 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до положень статей 122, 123 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого, зокрема, органом місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки з земель комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Відповідний орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає клопотання і надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, з огляду на вище наведені положення законодавства, відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів перевіряється органом місцевого самоврядування ще при розгляді клопотання особи, зацікавленої у переданні в користування земельної ділянки, про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 29.08.2014 року №42-4 надано дозвіл відповідачам на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Як вбачається з позовної заяви та пояснень прокурора у судовому засіданні, вказане рішення прокурор не вважає прийнятим з порушенням норм законодавства, не вказує на його незаконність і не вважає таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог частини 4 статті 123 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 6 статті 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу та затверджуються, у даному випадку, органами місцевого самоврядування. згідно ч. 17 статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до вимог ч. 18 статті 186 ЗК України, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати додаткові матеріали і документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України «Про землеустрій», надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею, проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Відповідно до ч. 20 статті 186 ЗК України, погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок).

У відповідності до вимог ч. 1 та 2 статті 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а щодо земельної ділянки у межах населеного пункту подається на погодження до структурних підрозділів районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Проект землеустрою, у відповідності до вимог статті 50 Закону України «Про землеустрій», зокрема, включає акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності(уразі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою у частині 6 статті186-1 ЗК України також зазначено виключно невідповідність його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

ч. 7 статті 186-1 ЗК України, передбачено, що кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, у визначений законом строк.

Відповідно до висновків від1 5.12.2014 року відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації погоджено відведення відповідачам спірних земельних ділянок (Т.1 а.с. 54; Т.2 а.с. 56; Т.3 а.с. 57; Т.4 а.с. 58; Т.5 а.с. 57).

23.12.2014 року Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погодило проект із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок відповідачам (Т.1 а.с. 55; Т.2 а.с. 57; Т.3 а.с. 58; Т.4 а.с. 59; Т.5 а.с. 58).

Відповідно до даних наявних в проектах землеустрою, щодо відведення спірних земельних ділянок, дані земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , перебувають у комунальній власності, відноситься до категорії земель для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, з огляду на положення статті 50 Закону України «Про землеустрій», обов`язковою складовою проекту землеустрою є акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон та зон особливого режиму використання земель за їх наявності, перелік обмежень у використанні земельних ділянок, а також викопіювання з кадастрової карти або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Також у документації із землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок та містобудівній документації, згідно до вимог ч. 3 статті 60 ЗК України, зазначаються межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон.

Таким чином, з вказаних документів вбачається, що жодних даних про знаходження спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги в ході погодження проекту землеустрою контролюючими органами встановлено не було.

Проте, прокурор, посилаючись на положення статті і 88 ВК України, вказує, що ця земельна ділянка знаходиться на відстані менш, ніж 100 від урізу води Кременчуцького водосховища, тому відноситься до категорії земель водного фонду і належить до прибережної зони.

Посилаючись при цьому на наступні докази:

- лист ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 17.01.2017 року №3036, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 0,0543 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0092; земельна ділянка площею 0,0205 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0091; земельна ділянка площею 0,1851 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0094; земельна ділянка площею 0,0965 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0090; земельна ділянка площею 0,0543 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0093; земельна ділянка площею 0,1042 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0088; земельна ділянка площею 0,0951 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0089, розташовані по АДРЕСА_1 , за геодезичними обмірами в натурі (на місцевості) по визначенню геодезичних координат точок зовнішньої межі, розташована на відстані меншій ніж 100 м. від лінії нормального підпірного рівня (відмітка 81,00 мБС) Кременчуцького водосховища (Т.1, а.с. 65).

- лист Управління екології та природних ресурсів від 30.06.2017 року №02-45/1939, документація із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межа Свидівоцької сільської ради за кадастровими номерами 7124986000:04:007:0092; 7124986000:04:007:0091; 7124986000:04:007:0094; 7124986000:04:007:0090; 7124986000:04:007:0093; 7124986000:04:007:0088; 7124986000:04:007:0089, станом на 30.06.2017 року не надходила (Т.1, а.с. 70).

- лист з Державного агентства водних ресурсів від 31.08.2017 року №4982/9/11-17, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, Держводагентством не погоджувалися (Т.1, а.с. 74).

- лист Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 28.07.2017 року №563/11, що з наданої копії кадастрової карти земельні ділянки знаходяться в межах пікетів 62-64 Будище-Свидівської захисної дамби, тобто на відстані 1,1-1,3 км. від Будище-Свидівоцької насосної станції №2 в сторону м. Черкаси. На зазначені у листі земельні ділянки управління висновків та погоджень не надавало. Технічно-експлуатаційна зона дамби має ширину 116,0 м. від гребеня дамби в сторону Кременчуцького водосховидща, де заборонена будь-яка господарська діяльність. За достовірність інформації управління не несе відповідальність через те, що на публічній кадастровій карті Державною службою України з питань картографії та кадастру здійснюються заходи із виправлення помилок (Т.1, а.с. 77).

- лист Управління контролю з використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16.11.2017 року, про відсутність окремого проекту земелустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри визначені законом. Отже, рішення Свидівоцької сільської ради від 23.12.2014 року №47-5 про затвердження проектної документації та відведення у власність громадянам земельних ділянок в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, прийнято з порушенням вимог ст.ст. 59,60,186-1 ЗК, ст. 88 ВК та ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» (Т.1, а.с. 82-83).

- лист Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 08.12.2017 року, що станом на 2014 рік земельні ділянки обліковувалися за ЗАТ ім. Шевченка загальною площею 0,61 га, вид угіддя – під господарськими будівлями і дворами в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту. В Управлінні відсутня інформація щодо технічно-експлуатаційної зони гідротехнічних споруд Будище-Свидівоцька захисна дамба. Гідротехнічні споруди обліковуються за Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів загальною площею 21.2144 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради. В Управлінні відсутня інформація щодо розташування населеного пункту в межах технічно-експлуатаційної зони гідротехнічних споруд. За даними державного земельного кадастру земельна ділянка як гідротехнічна споруда не зареєстрована. (Т.1, а.с. 120).

- лист з Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 06.12.2017 року №891/11, що Будище-Свидівська захисна дамба, яка гідротехнічна споруда, входить до комплексу споруд, що захищають від затоплення та підтоплення 6827 га земель і 8 населених пунктів. Технічно-експлуатаційна зона гідроспоруди та ділянка території, на якій вона розташована і дає можливість балансоутримувачу виконувати будь-які дії, повязані з ремонтом чи утриманням її в належному технічному стані. Всі обєкти, які знаходяться на балансі управління є обєктом державної власності і перебувають тільки в оперативному правлінні Черкаського РУВР (Т.1, а.с. 122).

- лист Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 06.12.2017 року №892/11 та 22.12.2017 року №944/11, що Кременчуцьке водосховище відноситься до обєктів загальнодержавного значення комплексного використання. Будище-Свидівська захисна дамба є обєктом державної власності, знаходиться на балансі і в оперативному управлінні Черкаського РУВР, і захищає від затоплення і підтоплення 6827 га земель та 8 населених пунктів. Кременчуцьке водосховище побудоване на р. Дніпро, нормативні розміри водоохоронної зони і прибережно-захисної смуги передбачені ст. 88 Водного Кодексу України (Т.1, а.с. 124,127).

- висновок експерта НДЕКЦ від 06.06.2018 року №19/13-3/279-СЕ/17? відповідно до якого земельна ділянка площею 0,0543 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0093; земельна ділянка площею 0,0204 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0091; земельна ділянка площею 0,0963 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0090; земельна ділянка площею 0,1036 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0088; земельна ділянка площею 0,0945 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0089: земельна ділянка площею 0,0542 га, кадастровий номер 7124986000:04:007:0092 повністю потрапляють до меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища (Т.5, а.с. 210-225).

Вказані докази у своїй сукупності підтверджують лише розташування спірних земельних ділянок на відстані меншій ніж 100 м до урізу води Кременчуцького водосховища, але жодним чином не доводять, що спірні земельні ділянки перебувають в межах прибережної захисної смуги.

Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор посилається на правову позицію Верховного Суду України в ухвалі від 21.05.2014 року у справі 3 6-16цс14.

Однак, прокурор не бере до уваги, що у вказаній ухвалі ВС України зазначив, що через відсутність проекту землеустрою із встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них». Тобто, сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Натомість, правова позиція щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг висловлена Великою палатою Верховного суду у Постанові від 30.05.2018 року по справі №469/1393/16-ц.

Так, дійсно статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України встановлено, що уздовж великих рік встановлюється прибережна захисна смуга не менше 100 метрів від урізу води.

У статті 60 ЗК України та у ч. 7 статті 88 ВК України зазначено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Частиною 6 статті 88 ВК України, визначено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Позиція Верховного Суду у вказаній постанові, з посиланням на п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року №434 та Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року за №486, зазначає, що системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони.

Аналогічні посилання маються також у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року по справі №372/2180/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту с. Свидівок, надані сільською радою за рахунок раніше сформованої земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні юридичної особи, а проект землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги на час винесення оскаржуваного рішення не розроблений, неможна виходити з того, що беззаперечно розмір захисної смуги становить 100 метрів від урізу води, оскільки у даному разі цей розмір повинен бути встановлений з урахуванням конкретних умов забудови.

Суд зауважує, що позивачем не заперечується той факт, що на спірних земельних ділянках коли ще існувала рибартиль знаходились нежитлові комплекси, які згодом перейшли у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . У своїх вимогах прокурор не визначає статус даних об`єктів нежитлової забудови і не ставить вимогу про їх знесення. Крім того і найголовніше: нежитлові комплекси, що розташовані на спірних земельних ділянках були придбані відповідачами ще до отримання ними права власності на самі земельні ділянки.

Отже, у разі скасування рішення сільської ради від 23.12.2014 року №47-5 «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» та свідоцтв про право власності громадян на останні, земельні ділянки залишаться у фактичному користуванні відповідачів, оскільки на них розташовані нежитлові комплекси.

Так, відповідно до ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Згідно з пунктами 6, 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням, зокрема, цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони. На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

З огляду на наведене, суд бере до уваги, що, на час прийняття оскаржуваного рішення, на спірних земельних ділянках наявна забудова, право власності на яке зареєстроване за відповідачами в передбаченому законом порядку і не оспорюється позивачем, захисна прибережна смуга має бути встановлена з врахуванням даної забудови, як це передбачено ст. 88 ВК України.

Дані висновки суду повністю відповідають позиції викладеній в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № № 330/1629/18.

Також судом приймається до уваги той факт, що проект землеустрою був погоджений і у Держкомземі, і у відділу містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації. Однак, не зважаючи на посилання прокурора про виявлення вказаних у позові порушень водного та земельного законодавства, прокурором не надано відомостей щодо притягнення будь-якої службової особи зазначених органів до відповідальності.

З вище наведеного вбачається, що оскаржуване рішення Свидівоцької сільської ради № 47-5 від 23.12.2014 «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам», в частині: відведення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту, сільською радою прийнято у межах повноважень, у відповідності до вимог статей 186, 186-1 ЗК України, з урахуванням відомостей, викладених у висновках про погодження проекту землеустрою органів, на які державою покладено функції щодо здійснення контролю за використанням земель.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність у даному разі підстав для задоволення вимог прокурора про визнання недійсним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради № 47-5 від 23.12.2014 «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам», в частині: відведення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту, крім того, за таких обставин відсутні підстави і для визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішень державного реєстратора, на підставі яких зареєстровані речові права на спірні земельні ділянки за відповідачами, а тому вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати:

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Черкаське регіональне управління водних ресурсів про визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, свідоцтва про право власності, рішення державного реєстратора – відмовити повністю.

Судовий збір віднести на рахунок позивача.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Прокурор: заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури, місце знаходження органу прокуратури – вул. Б.Хмельницького, 60, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 02911119 прокуратура Черкаської області.

Відповідачі: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_11 , та АДРЕСА_12 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , мешканка АДРЕСА_12 , та АДРЕСА_11 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

ОСОБА_7 , мешканець АДРЕСА_13 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

ОСОБА_6 , мешканець АДРЕСА_14 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Свидівоцька сільська рада, АДРЕСА_15 .

Третя особа: Черкаське регіональне управління водних ресурсів, м. Черкаси, вул. Надпільна, 332.

Повний текст рішення складено 30.10.2020 року.

Суддя: Є. П. Тептюк