Ухвала суду № 92541936, 30.10.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7952/20

Провадження № 2з/712/63/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Пироженко В.Д.

при секретарі – Жук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання представника відповідача – адвоката Шимановського Артема Володимировича про зустрічне забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ»,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача – адвокат Шимановський А.В. звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок Соснівського районного суду м. Черкаси грошових коштів у розмірі 282135 грн. В обґрунтування клопотання вказує, що 21.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 стало відомо, що на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.08.2020 по справі № 712/7952/20 накладено арешт на належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 ; заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири, в тому числі, але не виключно, державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону, державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем. Постановою Черкаського апеляційного суду від 06.10.2020 ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.08.2020 про забезпечення позову змінено: скасовано в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру. Ухвалою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.10.2020 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Разом з тим, судами апеляційної та касаційної інстанції рекомендовано відповідачу ОСОБА_2 звернутися до суду, який вжив заходів забезпечення позову з клопотанням про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що на даний час є всі підстави для вжиття процесуальних заходів, оскільки при зверненні до суду з позовом позивачем ОСОБА_1 було зазначено, що він отримує пенсію по інвалідності (ІІІ групи) у розмірі 2000 грн. у місяць, а його річний сукупний дохід за 2019 рік становить 23392,17 грн., інших доходів він немає, що підтверджується довідкою ОК-5. Таким чином, позивач не має майна та коштів, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача ОСОБА_2 , а також іпотекодержателя, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, що є обов`язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення. Тобто, невжиття заходів зустрічного забезпечення може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя. Отже, представник відповідача вважає, що у даній справі наявні обставини, які, у разі застосування заходів забезпечення позову є підставою для обов`язкового одночасного із заходами забезпечення позову застосування зустрічного забезпечення. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальшому виконання рішення суду.

Сторони до судового засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зустрічного забезпечення позову у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку з забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом і не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Таким чином, зустрічне забезпечення – це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, представник відповідача просить суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 282135 грн., посилаючись на можливі збитки відповідачу у зв`язку із незабезпеченням зобов`язань за договором позики від 16.01.2020.

Проте, як вбачається із наданих матеріалів справи, заявник не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження зазначених обставин. З наданого суду договору позики вбачається, що строк дії договору до 16.04.2020 року. Ухвала суду про забезпечення позову прийнята судом 19.08.2020 року, тобто після закінчення строку виконання зобов`язання.

Представником відповідача у клопотанні не наведено будь-яких відомостей, яким чином у разі відмови судом позивачу у задоволенні позовних вимог, забезпечення позову спричинить заподіяння йому збитків у сумі 282135 грн.

Доказів щодо майнового стану позивача відповідач не надав. Викладене свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави даного позову, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача, як власника майна, та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачу збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову відносно спірної квартири, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 154 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Шимановського Артема Володимировича про зустрічне забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ» відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцятиднів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: