Рішення № 92540210, 30.10.2020, Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1406/20

30 жовтня 2020 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача - не з`явився

відповідач - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/1406/20 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Костопільська центральна районна лікарня» Костопільської районної ради (м.Костопіль Рівненської області, вул.Степанська 52а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Костопільська центральна районна лікарня» Костопільської районної ради звернулось до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

В обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що до неповнолітнього (малолітнього) сина відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, ухвалою Костопільського районного суду від 28.08.2019 у справі №564/1678/19 застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього нагляд батька ОСОБА_1 терміном на 1 рік 6 місяців. Внаслідок завданих неповнолітнім ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні комунального некомерційного підприємства «Костопільська центральна районна лікарня» Костопільської районної ради у період з 25.04.2019 по 06.05.2019, тобто 11 ліжко-днів і витрати на його лікування склали 3106,51 грн., які позивач просить стягнути із законного представника неповнолітнього - батька ОСОБА_1 .

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання. Представником позивач подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив та не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене,дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів та постановити заочне рішення.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.

Під час досудового розслідування кримінального провадження №12019180150000247 від 26.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України встановлено, що 25.04.2019, близько 22 години ОСОБА_2 , 2006 року народження, перебуваючи на подвір`ї свого господарства, що за адресою АДРЕСА_2 , підбіг до ОСОБА_3 та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, використовуючи складний ніж, умисно спричинив потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 28.08.2019 у справі №564/1678/19 до неповнолітнього (малолітнього) ОСОБА_2 застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батька ОСОБА_1 терміном на 1 рік 6 місяців. Ухвала суду набрала законної сили 30.09.2019.

Потерпілий від кримінального правопорушення ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Костопільська центральна районна лікарня» Костопільської районної ради з 25.04.2019 по 06.05.2019, що складає 11 ліжко-днів і сума витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склала 3106,51 грн.

Вказана обставина підтверджується листом Комунального некомерційного підприємства «Костопільська центральна районна лікарня» Костопільської районної ради від 16.03.2020 №650/01-14/20.

На момент звернення позивача до суду витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_3 відповідачем не відшкодовані.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.1191 Цивільного кодексу України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо кримінальне правопорушення вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до ч.1 ст.1178 Цивільного кодексу України, шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Відповідно до ч.7 ст.128 Кримінального процесуального кодексу України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до абз.2 п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545, у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводів повивача не спростував.

Відтак, суд дійшов висновку, що понесені Комунальним некомерційним підприємством «Костопільська центральна районна лікарня» Костопільської районної ради витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 , який отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок протиправних дій малолітнього ОСОБА_2 , законним представником якого є батько ОСОБА_1 , підлягають стягненню з відповідача, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1178, 1191, 1206 ЦК України, ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Костопільська центральна районна лікарня» Костопільської районної ради (м.Костопіль Рівненської області, вул.Степанська 52а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Костопільська центральна районна лікарня» (код ЄДРПОУ 01999907) на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , МФО 820172, ЗКПО 01999907, 3106 /три тисячі сто шість/ гривень 51 копійку витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) в дохід держави 2102/дві тисячі сто дві/ гривні судового збору за подання позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 /двадцяти/ днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного заочного судового рішення - 30.10.2020.

СуддяВ. В. Левчук