Рішення № 92540140, 16.10.2020, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/520/17

номер провадження 2/558/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., Хом`як О.О., з участю представників позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника третьої особи Петрук Н.П., представника відповідачів ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Новосада В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Демидівської районної державної адміністрації, до ОСОБА_4 , Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області, Демидівської селищної ради Рівненської області про визнання заповіту нікчемним, -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_7 , Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області, Демидівської селищної ради Рівненської області про визнання нікчемним заповіту, складеного 16 січня 2015 року ОСОБА_8 , що посвідчений секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О. та зареєстрований в реєстрі за № 7, відповідно до якого ОСОБА_8 все належне їй майно заповідала ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року відповідача по справі ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , замінено правонаступником ОСОБА_4 (а.с. 39 т. 2).

В обґрунтування поданої до суду заяви позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначали про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх баба ОСОБА_8 .

23 травня 2017 року в їх, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , інтересах опікун ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіна І.Ф. заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_8 . Відповідно до ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

У позовній заяві зазначається про те, що опікун позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – ОСОБА_1 в травні 2017 року дізналася про те, що ОСОБА_8 за життя проживала з ОСОБА_7 і 16 січня 2015 року в Глибокодолинській сільській раді Демидівського району Рівненської області склала заповіт, згідно якого все своє майно заповідала ОСОБА_7 .

Окрім ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на користь якого складений заповіт, інших спадкоємців немає. Чоловік ОСОБА_8 – ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а син – ОСОБА_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вважають заповіт ОСОБА_8 недійсним, оскільки будучи живою ОСОБА_8 говорила про намір все майно залишити своїм внукам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а підпис ОСОБА_8 у заповіті підроблений, оскільки остання у відомостях на отримання пенсії підписувалася не так, як підписана у заповіті.

Крім того, форма та зміст заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України. Статтею 1251 ЦК України визначено, якщо у населеному пункті де немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт складений з порушення вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Порядок посвідчення заповітів, на момент виникнення спірних правовідносин, окрім норм ЦК України, врегульовано нормами Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2006 року № 940.

Заповіт є одностороннім правочином, до нього застосовуються загальні положення про правочин та положення про його недійсність.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним, як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

З вказаних підстав, позивачі просили визнати нікчемним заповіт, складений 16 січня 2015 року ОСОБА_8 , що посвідчений секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О., зареєстрований в реєстрі за № 7, на користь ОСОБА_7 .

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на розгляд справи не з`явилися.

Законний представник позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 – ОСОБА_1 під час розгляду справи позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. ОСОБА_1 пояснила, що за життя спадкодавець ОСОБА_8 часто говорила про те, що все своє майно хотіла заповісти своєму внукові ОСОБА_6 . Однак, після смерті ОСОБА_8 стало відомо, що нею був складений заповіт відповідно до якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_7 , з яким спільно проживала. Крім того, ОСОБА_8 зловживала алкогольними напоями, а тому є сумніви щодо складення заповіту саме ОСОБА_8 .

Під час розгляду справи представник позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – адвокат Лейковський А.М. позовні вимоги позивачів підтримав та пояснив, що за життя ОСОБА_8 часто говорила про намір скласти заповіт на користь позивачів (своїх внуків). Після смерті ОСОБА_8 було встановлено, що є заповіт, складений від імені ОСОБА_8 та згідно якого все своє майно вона заповідала ОСОБА_7 . Вважає, що заповіт складений не уповноваженою особою та без дотримання порядку посвідчення заповіту, оскільки після складення такого заповіту він не був зареєстрований у встановленому порядку, а секретар сільської ради не мала права посвідчувати заповіт. Також у реєстрі вчинення нотаріальних дій Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області відсутні відомості про сплату заповідачем державного мита за посвідчення заповіту. Відомості про складення заповіту ОСОБА_8 були внесені до Спадкового реєстру вже після смерті ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_8 за життя зловживала алкогольними напоями, а тому на час складення заповіту не могла розуміти значення своїх дій. Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи неповнолітніми, мають право на обов`язкову частку спадкового майна після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки їх батько, а син спадкодавця ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . З цих підстав, заповіт складений він імені ОСОБА_8 , що посвідчений 16 січня 2015 року секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області, порушує права та законні інтереси позивачів.

Представник третьої особи – Служби у справах дітей Демидівської районної державної адміністрації на розгляд справи не з`явився, до суду надав заяви в яких просив розглянути справу без його участі та при ухваленні рішення врахувати інтереси дітей (а.с. 27, 72 т. 1, 83 т. 2).

Відповідач ОСОБА_7 під час розгляду справи позовні вимоги позивачів не визнавав, посилаючись на ту обставину, що заповіт складений з дотриманням встановлено порядку. ОСОБА_8 хворіла, оскільки вони проживали разом, то він їй в усьому допомагав. Коли померла ОСОБА_8 , то він її похоронив. Позивачі ніколи не цікавилися життям ОСОБА_8 , нічим їй не допомагали.

Правонаступник відповідача ОСОБА_7 – ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача ОСОБА_7 , а в подальшому його правонаступника ОСОБА_4 , – адвокат Новосад В.О. позовні вимоги позивачів не визнав та пояснив, що єдиними умовами для визнання заповіту нікчемним, згідно ст. 1257 ЦК України, як спеціальної норми права, є те, що заповіт складено особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Інших підстав для визнання заповіту нікчемним ЦК України не містить. На час складення заповіту ОСОБА_8 мала повну цивільну дієздатність. Текст заповіту складений у письмовій формі, містить час і місце його складення, підписаний особисто заповідачем та посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування (секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О.), що відповідає вимогам ст. 1251 ЦК України. Вважає, що покликання законного представника позивачів ОСОБА_1 на те, що складений заповіт вона вважає недійсним, оскільки він не підписаний особисто заповідачем, не підтверджено доказами по справі.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Новосад В.О. пояснив, що реєстрація заповіту, складеного ОСОБА_8 у спадковому реєстрі вже після її смерті не може бути підставою для визнання такого заповіту нікчемним.

Представник відповідача ОСОБА_11 просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів, оскільки, вважав, що позовні вимоги не доведені доказами по справі.

Представник відповідачів Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області та Демидівської селищної ради Рівненської області Гривіцька М.О. під час розгляду справи позовні вимоги позивачів не визнала та пояснила, що на час звернення ОСОБА_8 до Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області, на неї, як секретаря сільської ради та виконавчого комітету, були покладені обов`язки щодо вчинення нотаріальних дій. Дійсно до неї звернулася ОСОБА_8 та повідомила, що хоче скласти заповіт. В сільську раду в той день ОСОБА_8 та ОСОБА_7 прийшли удвох. Вона, як секретар сільської ради, встановила особу ОСОБА_8 , її дієздатність та дійсні наміри щодо складення заповіту. Коли було встановлено, що ОСОБА_8 має намір скласти заповіт та такий заповіт відповідає її дійсним намірам, нею було посвідчено заповіт. Вважає, що заповіт був складений з дотриманням чинного на той час законодавства. Відомості про заповіт ОСОБА_8 дійсно були внесені до спадкового реєстру пізніше, оскільки сільська рада самостійно не здійснювала реєстрації заповітів, а передавала інформацію про складені заповіти до Державного підприємства «Національні інформаційні системи».

Від відповідача Демидівської селищної ради Рівненської області до суду надійшла письмова заява в якій відповідач просив справу розглянути без участі його представника.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується та повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи та дослідженні доказів, приходить до наступного висновку.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Під час розгляду справи судом, ухвалою від 28 листопада 2017 року, у зв`язку з створенням об`єднаної територіальної громади було залучено до участі у справі як відповідача Демидівську селищну раду Рівненської області.

У зв`язку з смертю відповідача по справі ОСОБА_7 , відповідно до ст. 55 ЦПК України, ухвалою суду від 19 травня 2020 року до участі у справі було залучено його правонаступника ОСОБА_4 (а.с. 29-35, 39 т. 2).

В ході розгляду справи за клопотанням сторін (їх представників) судом витребувалися пенсійна справа ОСОБА_8 ; відомості про отримання нею пенсії; книга реєстрації державних актів з підписом ОСОБА_8 ; форма № 1 на ім`я ОСОБА_8 на отримання нею паспорта громадянина України; спадкова справа № 16/2017, що заведена після смерті ОСОБА_8 ; реєстр (книга) реєстрації нотаріальних дій Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області; інформація Демидівської районної ради про керівництво місцевих рад.

Крім того, судом були задоволені клопотання представника позивачів про виклик до суду свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

В ході розгляду справи представник позивачів – адвокат Лейковський А.М. відмовився від клопотання про виклик до суду свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .

За клопотанням представника позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 – адвоката Лейковського А.М. до матеріалів справи було долучено розпорядження Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 24 січня 2011 року № 6 «Про призначення ОСОБА_3 відповідальною за вчинення нотаріальних дій по Глибокодолинській сільській раді Демидівського району Рівненської області».

28 листопада 2017 року судом проведене підготовче засідання у даній справі.

Ухвалою суду від 4 січня 2018 року у справі № 558/520/17 призначено судову почеркознавчу експертизу та на час проведення такої експертизи провадження у справі було зупинено.

У зв`язку з надходженням до суд клопотання експерта про необхідність надання додаткових документів, ухвалою суду від 12 березня 2018 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 4 травня 2018 року вирішено судом, за клопотанням сторін, надати додатково експерту відомості про отримання пенсії ОСОБА_8 та зупинено провадження по справі на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 31 серпня 2018 року поновлено провадження у справі № 558/520/17 у зв`язку з проведенням судової почеркознавчої експертизи та отриманням судом висновку експерта.

Ухвалою суду від 31 серпня 2018 року у справі № 558/520/17 призначено судову психіатричну експертизу та на час проведення такої експертизи провадження у справі зупинено.

За клопотанням представника позивачів ОСОБА_2 ухвалою суду від 3 березня 2020 року поновлено провадження у справі № 558/520/17.

2 березня 2020 року експертною установою повернуто матеріали цивільної справи № 558/520/17 до суду без виконання судової психіатричної експертизи.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Дослідженим в судовому засіданні заповітом від 16 січня 2015 року, що складений в с. Глибока Долина Демидівського району Рівненської області, встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося та все те, що буде належати їй за законом на день смерті заповідала ОСОБА_7 . Такий заповіт було посвідчено секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О. 16 січня 2015 року о 14:55 годині. У заповіті вказується про те, що заповіт заповідачем прочитаний в голос в присутності секретаря. Заповіт зареєстрований у реєстрі за № 7 (а.с. 15 т. 1).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 10 т. 1) встановлено, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Глибока Долина, Демидівського району Рівненської області.

Із досліджених матеріалів спадкової справи № 60343893 (а.с. 99 т. 1) вбачається, що заповіт, складений ОСОБА_8 та посвідчений 16 січня 2015 року секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О., зареєстрований у Спадковому реєстрі 7 березня 2017 року.

Із змісту досліджених свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 11 т. 1), свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 107 т. 1), Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України (а.с. 14 т. 1), Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 9) встановлено, що позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є внуками ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 9 т. 1) ОСОБА_10 (батько позивачів) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Глибока Долина, Демидівського району Рівненської області.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1233, 1234 ЦК України заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Загальні вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтями 1247, 1248 ЦК України, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 1257 ЦК України визначається, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього ЦК України.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

На заповіт, як односторонній правочин поширюються загальні правила ЦК України щодо недійсності правочинів.

Стаття 1251 ЦК України передбачає, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Права, обов`язки та повноваження секретаря сільської ради, який є посадовою особою органу місцевого самоврядування, визначені статтею 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до пункту 1.1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, та положень частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах на уповноважених на це посадових осіб органу місцевого самоврядування покладено повноваження вчинення такої нотаріальної дії як посвідчення заповітів (крім секретних).

В обгрунтування позовних вимог представник позивачів адвокат Лейковський А.М. в судовому засіданні посилався на ту обставину, що заповіт від імені ОСОБА_8 , посвідчений 16 січня 2015 року секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О., яка не була уповноважена на вчинення таких дій, оскільки розпорядження про призначення її відповідальною за вчинення нотаріальних дій по Глибокодолинській сільській раді Демидівського району Рівненської області підписане одноособово сільським головою ОСОБА_13 , а положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначають, що до відома виконавчих комітетів сільських рад віднесені повноваження щодо вчинення нотаріальних дій.

Із змісту дослідженого в судовому засіданні розпорядження Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 24 січня 2011 року «Про призначення відповідального за вчинення нотаріальних дій по Глибокодолинській сільській раді» (а.с. 71 т. 1), встановлено, що відповідно до п. 5 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 37 Закону України «Про нотаріат» призначено відповідальною за вчинення нотаріальних дій по Глибокодолинській сільській раді Демидівського району Рівненської області ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 5б ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на час посвідчення заповіту) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання…

Згідно з ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на час посвідчення заповіту) визначено, що секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідно ради.

Положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на час посвідчення заповіту) визначають, що рішення виконавчого комітету сільської ради та рішення сільської ради підписуються головою відповідної ради.

Доказів про визнання не чинним чи скасування розпорядження Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області від 24 січня 2011 року «Про призначення відповідального за вчинення нотаріальних дій по Глибокодолинській сільській раді» (а.с. 71 т. 1) до суду надано не було.

Щодо посилання представника позивачів – адвоката Лейковського А.М., як на підставу визнання заповіту нікчемним, на ту обставину, що ОСОБА_7 , на користь якого складений ОСОБА_8 заповіт, був присутній при складенні заповіту, то суд, дослідивши докази по справі враховує наступне.

Під час розгляду справи представник відповідачів ОСОБА_3 повідомила, що бажаючи скласти заповіт, ОСОБА_8 прийшла в сільську раду разом з ОСОБА_7 , з яким спільно проживали. Вона з ОСОБА_8 щодо складення заповіту розмовляла особисто, та встановивши її дійсний намір скласти заповіт, нею було вчинено посвідчення такого заповіту. Зміст заповіту відповідав волі заповідача.

Дослідивши докази по справі, з`ясувавши фактичні обставини посвідчення заповіту, суд приходить до висновку, що прибуття заповідача до сільської ради з особою на користь якої складений заповіт, не може свідчити про порушення порядку посвідчення заповіту, оскільки жодних доказів про те, що на час підписання заповіту ОСОБА_8 ОСОБА_7 перебував поряд з нею встановлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилаючись на порушення порядку посвідчення заповіту, складеного від імені ОСОБА_8 16 січня 2015 року, представник позивачів – адвокат Лейковський А.М. зазначав, що за посвідчення заповіту не було сплачено державне мито.

Із змісту дослідженого в судовому засіданні заповіту від 16 січня 2015 року, складеного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителькою АДРЕСА_1 , посвідчено секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О. 16 січня 2015 року о 14:55 годині, зареєстрованого в реєстрі за № 7, вбачається, що за посвідчення такого заповіту було стягнуто державне мито - 0,85 (міститься в заповіті відповідний запис) (а.с. 15 т.1).

Належних та допустимих доказів, що спростовували б сплату заповідачем державного мита за посвідчення заповіту сторонами надано не було та судом не встановлено.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачі в позовній заяві та їх представники в судовому засіданні посилалися на те, що ОСОБА_8 на час складення заповіту не могла в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, оскільки зловживала алкогольними напоями та тривалий час перебувала на лікуванні. Крім того, вважають, що підпис на заповіті від імені ОСОБА_8 виконаний не ОСОБА_8 .

Відповідно до висновку експерта № 1.1.-144/18 від 12 червня 2018 року (а.с. 228-232 т. 1) підпис від імені ОСОБА_8 , що розміщений після друкованого тексту «Підпис» на лицевій стороні примірника заповіту, який зареєстрований в реєстрі за № 7 від 16 січня 2015 року, посвідчений секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О., виконаний ОСОБА_8 .

Разом з тим, із дослідженого в судовому засіданні повідомлення КЗ «Демидівська центральна районна лікарня» Рівненської області, медичної картки встановлено, що ОСОБА_8 перебувала на «Д» обліку у лікаря-нарколога з 2014 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (а.с. 242-253 т. 1).

Ухвалою суду від 31 серпня 2018 року, за клопотанням представника позивачів, у справі призначалася посмертна судово-психіатрична експертиза.

Проте, представник позивачів ОСОБА_2 заявив клопотання про відмову від проведення посмертної судово-психіатричної експертизи (а.с. 7 т. 2).

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дала показання про те, що за життя ОСОБА_8 часто говорила про те, що має намір скласти заповіт та все своє майно заповісти внукові ОСОБА_6 . В грудні місяці вона на ринку в смт. Демидівка зустріла ОСОБА_8 . З нею також був ОСОБА_7 з яким вони спільно проживали. ОСОБА_8 говорила про намір скласти заповіт. Але через місяць в січні вона померла. ОСОБА_8 зловживала алкогольними напоями та у зв`язку з чим лікувалася. Під час їх зустріч в грудні місці ОСОБА_8 все розуміла.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дала показання, що ОСОБА_8 була її хрещеною. Їй відомо, що ОСОБА_8 зловживала алкогольними напоями та перебувала на лікуванні. Приблизно за два місяці до дня смерті ОСОБА_8 вона її бачила, з нею розмовляла. ОСОБА_8 все розуміла.

Згідно із ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Суд зауважує, що воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту).

Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених нормами ЦК.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, судом встановлено, що спірний заповіт від 16 січня 2015 року складався ОСОБА_8 , дієздатність якої було перевірено. Позивачі не надали суду належних та допустимих доказів про те, що на момент посвідчення заповіту ОСОБА_8 не мала повної цивільної дієздатності. Заповіт містить вказівку на вірне місце та час його складання.

Заповіт від 16 січня 2015 року складений у письмовій формі із зазначенням дати та часу складення, особисто підписаний ОСОБА_8 , посвідчений секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О., яка є уповноваженою на те особою органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що заповіт 16 січня 2015 року був складений ОСОБА_8 та посвідчений секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О. в приміщенні сільської ради.

Разом з тим, судом було встановлено, що ОСОБА_3 на час посвідчення заповіту 16 січня 2015 року працювала секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області і була секретарем виконавчого комітету сільської ради.

Дослідженими доказами по справі встановлено, що заповіт складений ОСОБА_8 , що посвідчений секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О., зареєстрований в реєстрі за № 7, складений з дотриманням вимог ст. 1247 ЦК України.

Згідно матеріалів спадкової справи № 16/2017, заведеної після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 92-115 т. 1), заповіт ОСОБА_8 , що посвідчений секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О., зареєстрований за № 7, є також зареєстрованим у Спадковому реєстрі 7 березня 2017 року (а.с. 99 т. 1).

Дослідивши докази по справі та оцінивши їх щодо належності та допустимості, суд приходить до висновку про те, що позивачами не доведено свої позовні вимоги, оскільки доказів, що підтверджували б наявність обставин, які могли б бути підставою для визнання заповіту нікчемним не надано до суду.

Під час розгляду справи, підстав для визнання заповіту нікчемним, що визначені ч. 1 ст. 1257 ЦК України, судом встановлено не було.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 5 червня 2019 року по справі № 665/1935/16-ц недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником тощо).

Дослідженими доказами по справі встановлено, що заповіт складений і посвідчений із дотриманням передбаченого законом порядку, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним заповіту.

Таким чином, суд вважає, що посилання позивачів щодо нікчемності заповіту від 16 січня 2015 року у зв`язку з недотриманням секретарем сільської ради процедури його складення та посвідчення є необґрунтованими.

Так, заповіт від 16 січня 2015 року, складений ОСОБА_8 та посвідчений секретарем Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області Гривіцькою М.О., зареєстрований за № 7, складений за допомогою комп`ютерної техніки, із зазначенням місця і часу складення такого заповіту, перед підписанням прочитаний вголос заповідачем в присутності секретаря та підписаний особисто заповідачем.

Таким чином, судом встановлено, що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі, про що свідчить заповіт ОСОБА_8 від 16 січня 2015 року, яким остання заповідала все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося та все те, що буде належати їй за законом на день смерті ОСОБА_7 .

Аналогічні правові позиції були висловлені Верховним Судом у постановах від 25 листопада 2019 року по справі № 695/3475/16-ц та у постанові від 25 вересня 2019 року по справі № 607/2901/16-ц.

Судом встановлено, що посвідчення заповіту від 16 січня 2015 року відбулося з додержанням вимог чинного, на момент його складення, законодавства, заповіт вчинено у письмовій формі спадкодавцем ОСОБА_8 , дієздатність якої було перевірено секретарем сільської ради та зазначено місце і час його складання, заповіт було прочитано вголос, про що є запис в такому заповіті, та підписано особисто заповідачем.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 3 липня 2019 року по справі № 725/2412/15-ц.

З урахуванням обставин справи та наведених правових норм, суд приходить до висновку про необґрунтованість позивних вимог позивачів та їх недоведеність, у зв`язку з чим позовні вимоги позивачів не підлягають до задоволення.

У своїй позовній заяві позивачі, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилались на положення ст.ст. 1217, 1233, 1241, 1247, 1251, 1252, 1257, 1266 ЦК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 1233-1235, 1247, 1251, 1252, 1257 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 ), третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Демидівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: смт. Демидівка, пров. Новий, 2, Рівненської області), до ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_7 ), Глибокодолинської сільської ради Демидівського району Рівненської області (місцезнаходження: с. Глибока Долина, Демидівського району, Рівненської області) Демидівської селищної ради Рівненської області (місцезнаходження: смт. Демидівка, вул. Луцька, буд. 3, Рівненської області, код - 04386321) про визнання заповіту нікчемним, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2020 року.