Рішення № 92539472, 23.10.2020, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1293/20

провадження 2/527/498/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Бутко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу № 527/1293/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: виконавчого комітету Глобинської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання,-

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2020 року позивач звернувся до суду з з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання.

В своїй заяві позивач зазначив, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідач зареєстрована за вищевказаною адресою, проте у даному будинку не проживає. Як власник позивач утримує будинок та оплачує комунальні послуги, а реєстрація відповідача у домоволодінні не дає позивачу змоги отримувати державні пільги на оплату вказаних послуг.

Посилаючись на викладене, на порушення прав власника, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 , 1974 року народження, такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 75598939 від 13.12.2016.

Як вбачається із довідки виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області №218 від 23.07.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 згідно по господарського обліку має склад сім`ї: не родич – ОСОБА_2 , 1974 року народження (зареєстрована, але не проживає).

Факт не проживання ОСОБА_2 , 1974 року народження у вищевказаному житловому будинку з весни 2019 року підтвердили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що надали письмові пояснення.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Стаття 41 Конституції України проголошує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 47 Конституції України гарантує право кожному на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як зазначено в ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ч. 1 ст. 150 Житлового кодексу Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» №24-150/0/4-13 від 28.01.2013 року, при розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, судам необхідно розрізняти правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, колишніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї колишнього власника житла.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, будучи власником житлового будинку, позбавлений права вільно розпоряджатись своєю власністю, оскільки у ньому зареєстрована ОСОБА_2 , 1974 року народження, яка не проживає в ньому, а тому позов є законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 211, 223, 258, 259, 263, 265,268,273, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , 1974 року народження, такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду .

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

Третя особа: виконавчий комітет Глобинської міської ради (Полтавська область, м. Глобине, вул. Центральна, 285,ЄДРПОУ: 22547673).

Повний текст рішення складено 30.10.2020.

Суддя А. В. Павлійчук