Ухвала суду № 92536904, 30.10.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

30 жовтня 2020 року Справа № 480/7266/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Осіпової О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, визнання дій протиправними та дискримінаційними,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просить:

1) визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУНП щодо не вирішення питань викладених у двох його скаргах № 175 від 12.03.2020 р. та № 409 від 21.07.2020 р.;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути скарги № 175 від 12.03.2020 р. та № 409 від 21.07.2020 р.;

3) стягнути з відповідача 300 000 грн. на відшкодування завданої йому моральної шкоди спричиненої внаслідок розгляду його двох скарг;

4) визнати протиправними і дискримінаційними дії працівників поліції, які 11.03.2020р. перевищили службові повноваження і без пояснення причин, перекрили доступ і не пропускали його до залу № 32 в будівлі Сумської ОДА де проходило представлення нового губернатора, такими, що обмежили його право на свободу пересування, порушили його рівноправність по відношенню до інших громадян які були присутніми на представленні губернатора, принизили його честь і гідність, порушили ст. 313 ЦК України, ст. 33 Конституції України, ст. 13 Загальної декларації прав людини, ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

5) зобов`язати відповідача вчинити дії для притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ГУНП, відповідальних за розгляд двох його скарг № 175 та № 409;

6) зобов`язати відповідача вчинити дії для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 161, ст. 365 КК України всіх поліціянтів, які не допустили його на представлення губернатора 11.03.2020 р.

Вивчивши зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.161, ст.365 КК України всіх поліціантів, які не допустили його на представлення губернатора 11.03.2029р., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення – публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Тобто, основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Як вбачається з матеріалів позову, предметом спору в даній справі , серед іншого, є зобов`язання відповідача вчинити дії для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.161, ст.365 КК України всіх поліціантів, які не допустили його на представлення губернатора 11.03.2029р., чого не було вчинено за наслідками розгляду його скарги №409 до начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Згідно зі ст.2 Кримінально-процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Крім того, ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Також ч.2 ст.254 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

При цьому Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено права звертатись до адміністративного суду з вимогами про встановлення фактів вчинення злочинів та притягнення винних осіб у зв`язку з цим до відповідальності.

Таким чином, оскільки Кримінально-процесуальним кодексом України встановлено порядок встановлення фактів вчинення злочинів та притягнення винних осіб до відповідальності, а також здійснення судочинства цієї категорії справ, то даний позов в цій частині позовних вимог не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вони пов`язані не з управлінською діяльністю відповідача, а з бездіяльністю щодо не прийняття рішення та не вчинення дій, порядок вчинення яких визначений кримінальним процесуальним законодавством України.

Та обставина, що відповідь на заяву позивача була надана відповідно до Закону України "Про звернення громадян", не змінює суті спірних правовідносин, оскільки незалежно від того, якими нормами керувався відповідач, надаючи відповідь на скаргу позивача, наявність або відсутність ознак складу злочину може бути встановлена виключно у межах відповідного кримінального провадження, а не за наслідками розгляду справи в адміністративному суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, визнання дій протиправними та дискримінаційними, в частині позовних вимог про зобов`язання вчинити дії для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.161, ст.365 КК України всіх поліціантів, які не допустили його на представлення губернатора 11.03.2029р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя О.О. Осіпова