Ухвала суду № 92536604, 30.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6173/19

УХВАЛА

30 жовтня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про відвід судді Бжассо Н.В. у справі №420/6173/19 за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та скасування постанови від 19.08.2019 року про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції Одеській області про визнання протиправними дій та скасування постанови від 19.08.2019 року про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року адміністративний позов повернуто позивачеві.

Відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 року без змін.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.09.2020 року, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року скасовано, справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

08.10.2020 року адміністративна справа № 420/6173/19 надійшла на адресу Одеського окружного адміністративного суду та передана судді Бжассо Н.В.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків адміністративного позову шляхом: надання суду копії позову з додатками у примірнику для відповідача, зазначення правильного найменування відповідача.

29.10.2020 року від позивачки надійшла заява про виконання ухвали суду про залишення позову без руху.

Також, 29.10.2020 року від позивачки надійшла заява про відвід судді Бжассо Н.В., в обґрунтування якої позивачка вказала, що постанова Верховного Суду свідчить про те, що суддя Бжассо Н.В., шляхом винесення ухвали суду від 22.10.2019 року, грубо порушила права позивачки. Вказані факти, на думку ОСОБА_1 , викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Одеського окружного адміністративного суду Бжассо Н.В .

Ухвалою судді Бжассо Н.В. від 29.10.2020 р. зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення заяви, та відповідно до положень ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для розподілу для вирішення питання про відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 року, вищевказану заяву для вирішення питання про відвід розподілено на суддю Токмілову Л.М.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Дослідивши вказану заяву про відвід судді Бжассо Н.В. суд встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).

Крім іншого, суд зазначає, що обставини, зазначені в заяві про відвід по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.

При цьому, доводи заявника стосуються його незгоди з процесуальними рішеннями судді Бжассо Н.В., а саме з ухвалою від 22.10.2019 року, яка скасована Касаційним адміністративним судом.

Згідно ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Викладені позивачем обставини в обґрунтування відводу є суб`єктивними та не свідчать про те, що суд, який розглядає дану справу, прямо чи опосередковано заінтересований в результаті її розгляду або його дії викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім іншого суд зазначає, що частиною 1 ст.37 КАС України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, скасування ухвали суду першої інстанції про повернення адміністративного позову у справі, що не була вирішена по суті, є підставою для передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

У зв`язку з викладеним, заява ОСОБА_1 від 29.10.2020 р. по справі №420/6173/19 про відвід судді Бжассо Н.В. є необґрунтованою, та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256, 294, КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 29.10.2020р. по справі №420/6173/19 про відвід судді Бжассо Н.В. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Токмілова