Постанова № 9253655, 08.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2010 р.Справа № 2а-721/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., при секретарі судового засідання Крикливенко І.С., за участю:

прокурора: Брезіцького В.С., посвідчення № 97 від 05.08.08 р.,

представника позивача: Кривенко Ф.В., довіреність № 41/1-8-585п від 15.12.09 р.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпрокурора Заводського району м. Миколаєва, вул. Бузніка, 14, м. Миколаїв, 54021 в інтересах держави в особітериторіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області, вул. Будівельників, 15-А, м. Миколаїв, 54042 доСПД ОСОБА_2, АДРЕСА_1 простягнення фінансової санкції у сумі 1700 грн. В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Заводського району м. Миколаєва в інтересах територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області до СПД ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції у сумі 1700 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем не виконана постанова про застосування фінансових санкцій № 079019 від 03.08.09 р.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі і просять його задовольнити з вищенаведених підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 11.02.10 р. з позовною заявою та повістка про виклик до суду, направлені за юридичною адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, повернулись до суду без вручення адресату.

Відповідач, згідно ст. ст. 19, 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 13).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають зясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі - Головавтотрансінспекція) здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства транспорту та звязку України “Про затвердження положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 4 пп. 2 наказу Міністерства транспорту та звязку України “Про затвердження положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”, одним з основних завдань територіальних управлінь у відповідному регіоні є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”, органи державного контролю на автомобільному транспорті здійснюють державний контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок, за результатами перевірки складається акт, якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцем знаходження субєкта господарювання. За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

29.07.09 р. на підставі завдання на перевірку № 040972 від 28.07.09 р. (а. с. 10) державним інспектором територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Миколаївській області була проведена перевірка субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки був складений акт № 131717 від 29.07.09 р., згідно якого було виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 ч. 1 абз. 2 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” - відсутня ліцензійна картка. Відповідач з вищезазначеним Актом ознайомлений, про що свідчить його підпис (а. с. 9).

Згідно ст. 60 ч. 1 абз. 2 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

03.08.09 р. постановою № 079019 про застосування фінансових санкцій, виконуючим обов'язки заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Миколаївській області за вищевикладені порушення до відповідача застосовано штраф в сумі 1700,0 грн. (а. с. 7).

З повідомлення про вручення поштового відправлення випливає, що постанова була надіслана відповідачу і отримана ним 10.08.09 р. (а. с. 8).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”, фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Відповідач постанову № 079019 про застосування фінансових санкцій не оскаржив, але добровільно штраф не сплатив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва (р/р 31118106700003, ЄДРПОУ 23626096, КЕКД 21081100 в ГУДК України у Миколаївській області, МФО 826013) фінансову санкцію у сумі 1700,0 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяА. О. Мороз