
Справа № 420/3750/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) до Товариства з обмеженою відповідальністю “МТК-1” (адреса: вул. Ангарська буд.18А, смт. Авангард, Одеська обл. 67806, код ЄДРПОУ 40926099) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-
ВСТАНОВИВ:
04.05.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “МТК-1”, в якому позивач просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю “МТК-1” (код ЄДРПОУ 40926099), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.02.2020 року.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що фінансовим директором Товариства з обмеженою відповідальністю “МТК-1” (виконує обов`язки директора згідно Наказу від 29.01.2020 № П/МТК 0003) ОСОБА_1 відмовлено посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області від допуску до документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “МТК-1” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2016 року по 30.09.2019 року, у зв`язку з чим прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого повинна бути підтверджена адміністративним судом.
Ухвалою суду від 12.05.2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 27.05.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
06.07.2020 року (вх.№25820/20) від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначає, що 31.01.2020 року ОСОБА_1 прийнято рішення не допускати інспекторів Мойса В.Г. та Сірак С.О. до проведення перевірки з підстав передбачених ст. 81 Податкового Кодексу України. Позивач зазначив, що інспектори Мойса В.Г. та Сірак С.О. не надали службові посвідчення, копію наказу про проведення перевірки та не надали змогу ознайомитись з направленням на проведення перевірки, у зв`язку з чим відповідачем правомірно недопущено даних посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки. При цьому, відповідач зазначив, що станом на час звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із позовною заявою по даній справі вже минуло 96 годин, встановлених законом для перевірки рішення, а застосований адміністративний арешт є припиненим відповідно до вимог податкового законодавства.
13.07.2020 року (вх. №26905/20) від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено про те, що 96-годинний строк застосовується лише в разі звернення контролюючого органу до суду із заявою в порядку ст.283 КАС України. Між тим, заявник відповідно до ч.5 ст.283 КАС України звернувся з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
24.07.2020 року ухвалою суду дану справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато спочатку.
20.10.2020 року ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
20.01.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області) прийнято наказ №118 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МТК-1», код за ЄДРПОУ 40926099» (далі - TOB «МТК- 1»).
31.01.2020 року на підставі даного наказу, направлень на перевірку від 29.01.2020 року №176/05-09 та № 177/05-09 відповідно до п. п. 20.1.4 п, 20.1 ст.20, п. 77.1. ст. 77 Податкового Кодексу України з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МТК-1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2016 року по 30.09.2019 року з 31.01.2020 року тривалістю 20 робочих днів: головними державними ревізорами-інспекторами відділу збору податкової інформації, координації, звітності, аналізу та якості перевірок управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області Мойса В.Г. та Сірак С.О. здійснено вихід за адресою TOB «МТК-1» код ЄДРПОУ 40926099: Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, буд. 18-А.
31.01.2020 року о 16 годині 00 хв. фінансовим директором ТОВ «МТК-1» (виконує обов`язки директора згідно Наказу від 29.01.2020 № П/МТК 0003) ОСОБА_1 відмовлено посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області від допуску до перевірки, про що складено акт від 31.01.2020 року №47/15-32-05-09/40926099 та відмовлено від отримання копії наказу на проведення документальної планової виїзної перевірки та від ознайомлення з направленнями на перевірку, що підтверджується актом від 31.01.2020 року №46/15-32-05-09/40926099.
03.02.2020 року о 10 годині 00 хвилин заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області Валерієм Політило прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «МТК-1».
Згідно зі ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право: - проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) у т.ч. після проведення процедур митного контролю та/ або митного оформлення; - запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; - вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки; - доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об`єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/ або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно з п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно із п.94.6 ст.94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Згідно з пунктом 94.19 статті 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється, зокрема, у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює припинення адміністративного арешту майна платника податків в силу закону, незалежно від причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято та унеможливлює його повторне накладення з тих самих підстав.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 серпня 2019 року у справі № 520/11050/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 140/2485/18, від 24 квітня 2020 року у справі № 805/4974/18-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
За правилами п. 3 ч. 3 ст. 283 КАС України повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Згідно з ч. 5 ст. 283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2020 року ГУ ДПС в Одеській області в порядку статті 283 КАС України звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «МТК-1». Ухвалою від 04.02.2020 року у справі №420/809/20 вказану заяву повернуто заявнику. В свою чергу, 04.05.2020 року ГУ ДПС в Одеській області звернулось з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що звернення ГУ ДПС в Одеській області до суду із позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, накладеного рішенням заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області Валерія Політило від 03 лютого 2020 року, відбулося лише 04 травня 2020 року, тобто після спливу строку у 96 годин, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення, та припинення застосованого ним адміністративного арешту, що відповідно до пункту 94.19.1 статті 94 Податкового кодексу України.
Отже, суд вважає, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків.
При цьому, суд не приймає доводи позивача про те, що 96-годинний строк застосовується лише в разі звернення контролюючого органу до суду із заявою в порядку ст.283 КАС України, а не в загальному порядку позовного провадження, оскільки спосіб, у який контролюючий орган звернувся до суду (із заявою в порядку ст.283 КАС України чи в загальному порядку), не змінює єдиного встановленого законом порядку застосування адміністративного арешту майна, дотримання якого є передумовою для забезпечення виконання платником податків його обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “МТК-1” про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір йому не відшкодовується. Тому, розподіл судових витрат зі сплати судового збору у справі не здійснюється.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) до Товариства з обмеженою відповідальністю “МТК-1” (адреса: вул. Ангарська буд.18А, смт. Авангард, Одеська обл. 67806, код ЄДРПОУ 40926099) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Токмілова Л.М.
.
Судове рішення № 92536543, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 30.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/3750/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: