Рішення № 92536399, 29.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9399/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодаства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.06.2020 року № 156050006566 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Теплицькому СПТУ № 10 з 01.09.1979 по 15.07.1982 роки та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» на посаді обпресувальника кабелів і проводів з 24.06.1988 по 22.08.2001 роки та період навчання в Одеському СПТУ № 34 за професією обпресувальник кабелів та проводів з 01.09.1987 по 23.06.1988 роки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 17.06.2020 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.06.2020 року № 156050006566 відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У спірному рішенні відповідач зазначив: спеціальний стаж складає 4 роки 11 місяців при загальному стажі роботи 36 років 8 місяців. До спеціального стажу не враховано період з 24.06.1988 року по 18.09.1996 рік протягом якого заявник згідно трудової книжки працював на посаді обпресувальника кабелів та проводів з 24.06.1988 по 01.11.1992рр. у цеху № 2 та з 02.11.1992 року був переведений в цех № 1. Вищезазначені періоди не враховано, оскільки згідно атестації робочого місця № 257 від 19.09.1996 року підтверджено право на пільгове забезпечення обпресувальника кабелів та проводів в цеху № 1 та відсутня інформація коли вперше була проведена атестація робочого місця. Додатково повідомлено, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана з порушенням вимог «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого КМУ від 12.08.1993 року № 637.

Право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах чітко визначено приписами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

Діючим законодавством чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Так, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 : з 24.06.1988 року по 01.11.1992 рік позивач працював у цеху № 2 на Одеському кабельному заводі (з подальшим перейменуванням) на посаді обпресувальника кабелів та проводів; з 02.11.1992 по 02.05.1994 роки позивач працював у цеху № 1 на Одеському кабельному заводі обпресувальником кабелів та проводів; з 03.05.1994 по 28.02.2001 роки позивач працював у корпусі № 3 на Одеському кабельному заводі обпресувальником кабелів та проводів; з 01.03.2001 по 22.08.2001 роки позивач працював на дільниці № 1 ЦМК на Одеському кабельному заводі обпресувальником кабелів та проводів. Згідно записів у трудовій книжці Одеський кабельний завод «Одескабель» на підставі наказу від 05.02.1996 року № 33 з 04.01.1996 року перейменовано у ВАТ «Одеський кабельний завод».

Окрім того, позивачем надано довідку ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» від 15.06.2020 року № 62 відповідачу разом із заявою про призначення пенсії.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана з порушенням вимог «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого КМУ від 12.08.1993 року № 637. При цьому, відповідачем не зазначено, в якій саме частині ця уточнююча довідка не відповідає приписам постанови КМУ № 637. Окрім того, форма довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджена додатком № 5 постанови КМУ № 637.

Разом із заявою про призначення пенсії було надано наказ по ВАТ «Одеський кабельний завод» про проведення атестації робочих місць, а саме - наказ від 19.09.1996 року № 257 та висновок Державної експертизи умов праці від 13.12.2002 року № 05/10-939.

Згідно зазначеного наказу робоче місце обпресувальника кабелів та проводів атестовано, згідно висновку експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників Державної експертизи умов праці, згідно якою призначаються пенсії на пільгових умовах встановлено, що за матеріалами атестації на момент її проведення визначено пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах праці, а матеріали атестації відповідають вимогам нормативних актів, які діяли на період атестації.

Згідно пункту 3 наказу Мінпраці № 383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року.

Тобто, до 21.08.1992 року такої умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як атестація робочого місця, не було.

Тому період роботи (як мінімум) з 24.06.1988 по 21.08.1992 роки (4 роки 1 місяць 27 днів) відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2. Тобто, з урахуванням зарахованого відповідачем пільгового періоду 4 роки 11 місяців 3 дні, пільговий стаж вже повинен складати 9 років 1 місяць.

Щодо періоду роботи на посаді обпресувальника кабелів та проводів з 22.08.1992 по 18.09.1996 роки (4 роки 27 днів) позивач вказує, що назву професії до трудової книжки внесено суворо з дотриманням діючих нормативно-правових актів. Ця посадова інструкція є загально визначеною незалежно від того, на якій конкретній ділянці чи в якому цеху працюють робітники, оскільки вони виконують однакові обов`язки, працюючи у шкідливих умовах. Різниця полягає лише у різновиді кабелів та проводів, виготовленням яких вони займаються.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду подано відзив на позовну заяву від 16.10.2020 року за вхід. № 43126/20 (а.с.93-97), в якому зазаначено, що згідно із записом № 2 трудової книжки позивача, навчання в Теплицькому СПТУ позивач закінчив 20.07.1982 року. У період навчання позивач здобув професію тракториста-машиніста широкого профілю, проте у трудовій книжці позивача відсутні відомості про працевлаштування за набутою професією у тримісячний термін з дня закінчення навчання, відтак позивачем не виконано обов`язкових умов, передбачених ст. 38 Закону № 103/98, для зарахування періоду навчання до трудового (страхового) стажу.

Щодо вимоги про зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача в ПАТ “Одеський кабельний завод “Одескабель” на посаді обпресувальника кабелів і проводів з 24.06.1988 по 22.08.2001 роки відповідачем зазначено те, що обов`язковими умовами для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 2 є: 1) зайнятість повний робочий день у шкідливих і важких умовах праці на посадах, які передбачені чинним на період роботи Списком № 2; 2) у період до 21.08.1992 - документальне підтвердження відповідних умов праці у за час виконання роботи; 3) у період після 21.08.1992 роки - за умови підтвердження умов праці результатами атестації робочого місця.

На підтвердження пільгового стажу позивачем було надано до Головного управління трудову книжку серії НОМЕР_2 , диплом № НОМЕР_3 від 23.06.1988 року, довідку ПАТ «Одеський кабельний завод» № 62 від 15.06.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наказ № 257 від 19.09.1996 року, наказ № 200а від 23.07.1996 року, висновок Державної експертизи умов праці № 05/10-939 від 13.12.2002 року.

На підставі наданих документів до пільгового стажу за Списком № 2 було зараховано період роботи позивача з 19.09.1996 по 22.08.2001 рік у ВАТ “Одескабель” на посаді обпресувальника кабелів і проводів пластикатами.

Період роботи з 22.08.1992 по 18.09.1996 рік не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки позивачем до Головного управління не було надано документів, які підтверджують проведення атестації робочого місця позивача за зазначений період.

При цьому, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на результати атестації робочих місць, затверджених Наказом ВАТ “Одескабель” № 257 від 19.09.1996 року, як на підставу для зарахування періоду роботи з 21.08.1992 по 18.09.1996 роки. Так, наказ про результати атестації робочих місць датується 19.09.1996 року, саме з цього періоду підтверджується право на пенсію за віком на пільгових умовах. Період роботи з 24.06.1988 по 21.08.1992 рік не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки відсутнє документальне підтвердження зайнятості позивача у такий період у шкідливих і важких умовах праці, як того вимагає пункт 3 Порядку № 383.

Окрім того, враховуючи, що період роботи позивача після набуття професії не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, відсутні і підстави для зарахування до такого стажу періоду навчання.

Також, відповідач зазначає, що позивач звернувся до Головного управління із заявою № 4905 від 17.06.2020 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058. До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: 1) довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; 2) копія паспорта; 3) копія трудової книжки № НОМЕР_4 ; 4) копія військового квитка НОМЕР_5 ; 5) диплом № НОМЕР_3 від 23.06.1988 року; 6) довідка, що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлена для окремих працівників № 62 від 15.06.2020 року; 7) довідка про джерела доходів з 01.07.2000 року № 248/СП; № 7470-С; 8) накази № 257 від 19.09.1996 року, № 200а від 23.07.1996 року; 9) висновок № 05/10-939 від 13.12.2002 року.

Розглянувши заяву позивача разом з усіма наданими документами. Головним управлінням було встановлено, що загальний страховий стаж позивача складає 36 років 8 місяців 28 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 4 роки 11 місяців 4 дні. Враховуючи те, що у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж за Списком № 2 в розмірі 12 років 6 місяців Головним управлінням було прийнято рішення № 156050006566 від 25.06.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

26.10.2020 року до суду позивачем подано відповідь на відзив за вхід. № 44545/20 (а.с.104-106), згідно якої вказано, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача не спростував жодного з наведених позивачем у позовній заяві доводу та аргументу. Обгрунтовуючи правомірність прийнятого відповідачем спірного рішення, у відзиві на позов преставник відповідача у порушення приписів частини 2 статті 77 КАС України дозволив собі посилатися на докази (обставини), які не були покладенні в основу оскаржуваного рішення. При цьому, представник відповідача на власний розсуд трактує приписи Закону України «Про професійно-технічну освіту». У відзиві зазаначено, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості про те, що після закінчення навчання у Теплицькому СПТУ за професією тракториста-машиніста позивач протягом трьох місяців працевлаштувався за набутою професією. У позовній заяві позивач не просив суд зобов`язати відповідача зарахувати період навчання в Теплицькому СПТУ № 10 з 01.09.1979 по 15.07.1982 роки за професією тракториста-машиніста до спеціального (пільгового) стажу, оскільки позивач просить суд саме зобов`язати відповідача зарахувати цей період до його страхового стажу.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; справа призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.10.2020 року до суду від представника позивача за вхід. № 43692/20 надійшло клопотання (а.с.56), у якому останній просив розглянути справу у порядку письмового провадження.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 17.06.2020 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою № 4905 про призначення пенсії за віком. (а.с.27-28)

Рішенням № 156050006566 від 25.06.2020 року про відмову у призначенні пенсії (а.с.29-30) Головне управління ПФУ в Одеській області, розглянувши заяву від 17.06.2020 року № 4905 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та надані документи (паспорт, ідентифікаційний номер, трудова книжка, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наказ по результатам проведеної атестації та перелік професій, військовий квиток, диплом) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до ст. 114 розділу XIV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (зі змінами 2148), повідомлено: у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Список № 2 відмовлено.

Відповідно до змісту вказаного рішення, його прийнято з таких підстав:

У відповідності до пп. 2 п. 2 ст. 114 розділу XIV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (зі змінами 2148), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 35 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Ваш спеціальний стаж складає 4 роки 11 місяців при загальному стажі роботи - 36 років 8 місяців.

До спеціального стажу не враховано період з 24.06.1988р. по 18.09.1996р, протягом якого заявник згідно трудової книжки працював на посаді обпресувальника кабелів та проводів з 24.06.1988 по 01.11.1992рр. у цеху № 2 та з 02.11.1992 був переведений в цех № 1.

Вищезазначені періоди не враховано, оскільки згідно атестації робочого місця № 257 від 19.09.1996р. підтверджено право на пільгове забезпечення обпресувальника кабелів та проводів в цеху № 1 та відсутня інформація коли вперше була проведена атестація робочого місця.

Додатково повідомлено, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана з порушеннями вимог «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого КМУ від 12.08.1993 р. № 637.

Для вирішення питання щодо призначення пенсії за віком рекомендовано звернутись до Суворовського відділу обслуговування громадян, який знаходиться за адресою: 65025, м.Одеса, пр.Добровольського, 125 та надати інформацію коли вперше була проведена атестація робочого місця, пільгову довідку, довідку про навчання або диплом до 16.09.2020р.

У разі надання необхідних документів до 16.09.2020 року буде призначено пенсію з дати виникнення права. Якщо документи буде надано пізніше 16.09.2020 року пенсію буде призначено з дати повторного звернення.

У разі незгоди з даним рішенням, воно може бути оскаржено в судовому порядку або до органу Пенсійного фонду України вищого рівня.

Не погоджуючись з рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосоування пенсійного законодаства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.06.2020 року № 156050006566 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надана копія пенсійної справи позивача (а.с.58-92).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 1, 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує таж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до п. 4 Постанови № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 64 ЗУ № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Відповідно до п. 7 Положення № 28-2 управління Фонду зобов`язане у процесі своєї діяльності суворо додержуватися вимог чинного законодавства, законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

Щодо позовних вимог: визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосоування пенсійного законодаства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.06.2020 року № 156050006566 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, – слід зазначити таке.

Судом встановлено, що 17.06.2020 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою № 4905 про призначення пенсії за віком. (а.с.27-28)

Рішенням № 156050006566 від 25.06.2020 року (а.с.29-30) Головне управління ПФУ в Одеській області, розглянувши заяву від 17.06.2020 року № 4905 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та надані документи повідомлено, що у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Список № 2 відмовлено, оскільки:

- спеціальний стаж складає 4 роки 11 місяців при загальному стажі роботи - 36 років 8 місяців. До спеціального стажу не враховано період з 24.06.1988р. по 18.09.1996р., протягом якого заявник згідно трудової книжки працював на посаді обпресувальника кабелів та проводів з 24.06.1988 по 01.11.1992рр. у цеху № 2 та з 02.11.1992р. був переведений в цех № 1. Вищезазначені періоди не враховано, оскільки згідно атестації робочого місця № 257 від 19.09.1996р. підтверджено право на пільгове забезпечення обпресувальника кабелів та проводів в цеху № 1 та відсутня інформація коли вперше була проведена атестація робочого місця.

Додатково повідомлено, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана з порушеннями вимог «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого КМУ від 12.08.1993 р. № 637.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд звертає увагу на те, що як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити особу її конституційного права на соціальний захист, зокрема, на призначення пенсій за віком на пільгових умовах за наявності всіх інших підстав, передбачених законодавством для реалізації такого права.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.10.2019 року у справі № 520/15025/16-а, в якій також зазначено, зокрема, що Колегія суддів Верховного Суду вважає, що з метою ефективного судового захисту права на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також вирішення аналогічних спорів стосовно інших осіб у майбутньому існує необхідність відступити від висновку, згідно з яким «Особа позбавлена права на призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці», що сформований Верховним Судом України та міститься, зокрема, в судових рішеннях від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 13 березня 2015 року у справі № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15.

При цьому, суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до п. 4.5 Порядку № 383, якщо ж атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Щодо посилання відповідача у рішенні № 156050006566 від 25.06.2020 року на те, що відповідачем додатково повідомлено про те, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана з порушеннями вимог «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого КМУ від 12.08.1993 р. № 637.

При цьому, відповідно до п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право:

отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;

проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Згідно з ч. 1 ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Комплексний аналіз зазначених вище норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року по справі № 593/885/17 (адміністративне провадження № К/9901/22240/18) тощо.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Відповідно, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи, обмежує позивача у законодавчо встановленому праві, покладаючи на нього надмірний тягар негативних наслідків спірних правовідносин за відсутності його вини.

Отже, оскаржуване рішення № 156050006566 від 25.06.2020 року прийняте відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Теплицькому СПТУ № 10 з 01.09.1979 по 15.07.1982 роки та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» на посаді обпресувальника кабелів і проводів з 24.06.1988 по 22.08.2001 роки та період навчання в Одеському СПТУ № 34 за професією обпресувальник кабелів та проводів з 01.09.1987 по 23.06.1988 роки; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 17.06.2020 року, – слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи з висновків суду, зокрема, про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, суд вважає, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах та зарахувати до страхового стажу певний стаж, – є передчасними та такими, що не підляють задоволенню у заявлений позивачем спосіб.

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно, суд дійшов висновків, що виходячи із встановлених судом обставин та висновків суду про визнання протиправним та скасування рішення № 156050006566 від 25.06.2020 року, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, для ефективного захисту прав та інтересів позивача у спірних публічно-правових відносинах від порушень з боку відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача № 4905 від 17.06.2020 року про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

З вищенаведеного вбачається, що часткове задоволення позовних вимог позивача полягає у захисті прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах в іншій ніж заявлено позивачем спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № ПН565 від 23.09.2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 840,80 грн. (а.с.49)

Згідно зі змістом позовних вимог позивачем заявлена одна самостійна вимога (оскарження відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2) та дві похідні від неї вимога немайнового характеру, з яких самостійна вимога задоволена повністю, похідні – частково, а саме в іншій ніж заявлено позивачем спосіб.

Відповідно, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.06.2020 року № 156050006566 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 4905 від 17.06.2020 року про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83)

Суддя П.П. Марин

.