Рішення № 92536311, 29.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 р. Справа № 400/1880/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 про:визнання відмови, викладеної листом від 02.03.2020р. №1674/04.2-04 протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради у Миколаївський області (далі - відповідач, Управління СЗН), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради у Миколаївський області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п. 4 - 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни, викладеної у листі від 02.03.2020 року № 1674/04.2-04;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради у Миколаївський області в порядку, межах, спосіб та строки, передбачені законодавством, здійснити з 28.02.2020 року нарахування ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п. 4 - 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни.

Ухвалою від 19.05.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що має статус учасника війни, та має право на знижки на плату за комунальні послуги. Але, після його звернення до Управління СЗН йому було відмовлено у нарахуванні пільг, що є порушенням його законних прав.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив ухвалити рішення на підставі чинного законодавства. У своєму відзиві Управління СЗН зазначає, що починаючи з 18.03.2019 року при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена ч. 6 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон України № 3551), зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Але призначити зазначену пільгу без урахування доходів відповідач не має технічної можливості, оскільки нарахування пільг проводить в електронному режимі із застосуванням Єдиного державного автоматичного реєстру осіб, які мають право на пільги. Утримувачем зазначено реєстру є Міністерство соціальної політики України, яке має право внести зміни до його програмного забезпечення.

За таких обставин, відповідач не мав фізичної можливості призначити позивачу пільгу без доходів, про що свідчить копія автоматично сформованого повідомлення. Єдиною фізичною можливістю, визначеною програмним комплексом Єдиного державного автоматичного реєстру осіб, які мають право на пільги - призначити пільгу без урахування доходів за рішенням суду.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 20.02.2020 року.

Реалізовуючи своє право на вищезазначені пільги, передбачені п. 4 - 6 ст. 14 Закону України № 3551, позивач 28.02.2020 звернувся до Управління СЗН із поданням щодо надання йому пільг на житлово-комунальні послуги, до якого надав пакет всіх необхідних документів.

Листом від 02.03.2020 року №1674/04.2-04 Управління СЗН повідомило, що відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389, пільги на житлово-комунальні послуги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує велечину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Оскільки податкова соціальна пільга з 01.01.2020 року складає 2940,00 грн., а середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача в розрахунку на одну особу становив 6748,82 грн., йому було відмовлено у наданні пільги на житлово-комунальні послуги.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Статтею 1 Закону України № 3551 передбачено, що цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до ст. 14 Закону України № 3551 учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги:

- 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

- 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю;

- 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

З 01.07.2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389, якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї (далі - Порядок), який визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до п. 2 Порядку, його дія, зокрема, поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно з Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (учасники війни; особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

Згідно з п. 3 Порядку пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

У відповідності до п. 5 Порядку до сукупного доходу сім`ї пільговика включаються нараховані: пенсія; заробітна плата; грошове забезпечення; стипендія; соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності); доходи від підприємницької діяльності.

Необхідно зауважити, що врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг учасникам війни було передбачено ч. 6 ст. 14 Закону України № 3551, зокрема встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Між тим, рішенням Конституційного Суду №12-р/2018 від 18.12.2018 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, ч. 6 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону України № 3551, зі змінами.

Водночас, суд вказує, що якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.

Суд також враховує позицію Конституційного Суду України щодо забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Розглянувши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.

Обмеження або скасування положеннями Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII (далі - Закон України № 76), які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом України № 3551, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.

Отже, пп. 1, 3, абз. 2 пп. 2 п. 9 розділу I Закону України № 76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв`язку з цим абз. 2 пп. 1, абз2 пп. 2, абз 2, 3, 4 пп. 3 п. 9 розділу I Закону України № 76, якими виключено положення Закону України № 3551 щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та ч. 6 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону України № 3551, якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать ч. 1 та 5 ст. 17 Основного Закону України. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду № 12-р/2018 від 18.12.2018 року встановлено, що ч. 6 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону України № 3551, зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 18.03.2019 року.

Аналізуючи вищенаведені правові норми, слід звернути увагу на те, що починаючи з 18.03.2019 року при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена ч. 6 ст. 14 Закону України № 3551, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 03194559) - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради у Миколаївський області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п. 4 - 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни, викладеної у листі від 02.03.2020 року № 1674/04.2-04.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради у Миколаївський області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 03194559) в порядку, межах, спосіб та строки, передбачені законодавством, здійснити з 28.02.2020 року нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п. 4 - 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.10.2020 року.

Суддя О.В. Малих