
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2020 року справа № 340/3349/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича (далі – приватний виконавець) (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (далі – Товариство)) про визнання протиправною та скасування постанови щодо відкриття виконавчого провадження і стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 27 березня 2020 року стосовно відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.
Водночас просив суд стягнути з приватного виконавця кошти у сумі 7533,08 грн., які утримані банківською установою в межах виконавчого провадження.
Зазначив, що виконавче провадження відкрито з порушенням принципу територіальності.
Стверджує, що відсутні нерухомість і кошти на рахунках у банках у м.Києві та постійно проживає і зареєстрований на території Кіровоградської області.
Пояснив, що порушено право на отримання заробітної плати та пенсії.
Приватний виконавець заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.79-83).
Пояснив, що ОСОБА_1 повідомив належним чином про відкриття виконавчого провадження.
Відзив не містить пояснень законності відкриття виконавчого провадження.
Відповідач пояснив, що правомірно наклав арешт на кошти боржника, хоча така постанова останнім не оскаржувалась.
Третя особа подала пояснення на позов (а.с.213-214).
Повідомила, що не надходили кошти, які стягувались в межах виконавчого провадження.
29 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.233).
Відповідач та третя особа належним чином повідомлялись про розгляд справи (а.с.224-225).
Відповідно до приписів частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У даному випадку немає потреби заслуховувати свідка та експерта, а сторони не клопотали про відкладення розгляду справи.
Тому суд прийняв рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 27 березня 2020 року приватний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1 на користь Товариства на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса (а.с.118-119).
У постанові вказано дві адреси реєстрації чи проживання боржника – АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
У виконавчому написі приватного нотаріуса від 03 березня 2020 року про стягнення заборгованості у сумі 21314,18 грн. зазначені ці ж адреси (а.с.114).
Реєстрація у Кіровоградській області, а проживання у м.Києві.
Виконавчий напис виданий на підставі договору від 28 листопада 2007 року (а.с.103-109).
У правочині вказано, що ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_1 .
У заяві Товариства про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса зазначено місця реєстрації і проживання боржника, які співпадають з даними у виконавчому написі (а.с.101).
У паспорті громадянина України, який виданий ОСОБА_1 , міститься відмітка про місце реєстрації (проживання) з 05 липня 2016 року (а.с.8).
Таким місцем є АДРЕСА_3 (а.с.8, 23).
ОСОБА_1 повідомив, що не отримував копію постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.1-4).
Приватний виконавець надав докази про направлення її позивачу 30 березня 2020 року за двома адресами, які зазначені у виконавчому написі нотаріуса, рекомендованим листом (а.с.84-85).
Про існування постанови про відкриття виконавчого провадження позивач дізнався 11 серпня 2020 року, отримавши письмову відповідь відповідача (а.с.15-16).
Причиною направлення запиту стало утримання банківською установою частини коштів.
Позивач звернувся до суду 20 серпня 2020 року (а.с.1-4).
27 березня 2020 року відповідач прийняв постанову про арешт коштів ОСОБА_1 , що містяться в банківських установах (а.с.124-125).
06 та 07 травня 2020 року приватний виконавець прийняв постанови про звернення стягнення на доходи боржника (пенсію та заробітну плату), котрі отримує від ГУ ПФУ в Кіровоградській області та Кіровоградського обласного військового комісаріату, у розмірі 20% (а.с.133-134, 136-137).
Банківська установа повідомила, що кошти у сумі 3852,77 грн. станом на 15 жовтня 2020 року арештовані, однак не списані з рахунку (а.с.228-230).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, строк звернення до суду встановлено приписами частини 2 статті 287 КАС України (10 денний строк з дня, коли особа дізналася про порушення права).
Відповідач направив копію постанови про відкриття виконавчого провадження за адресами, де не проживав і не зареєстрований позивач з 2016 року.
ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження дізнався 11 серпня 2020 року.
Тому не пропустив строку звернення до суду, звернувшись до останнього 20 серпня 2020 року.
Спірні правовідносини врегульовані приписами частин 1 та 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон).
Цією нормою права встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Отже, приватний виконавець міг відкрити виконавче провадження щодо позивача за місцем проживання, перебування або місцезнаходженням майна.
Право вибору стосовно місця проведення виконавчих дій належить стягувачу.
Відповідач відкрив виконавче провадження за адресою проживання, інформацію про яку вказав у заяві стягувач.
Така інформація міститься і у виконавчому написі нотаріуса.
Місце проживання нотаріусу вказав стягувач, оскільки договір, на підставі якого видано виконавчий напис, мітить інформацію про місце реєстрації і проживання позивача у м.Кіровоград (Кропивницький).
Відповідно до приписів абзаців 4 та 10 частини 1 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Реєстрація – внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, реєстрація місця проживання полягає і у внесенні відомостей у паспорт громадянина України.
Місце проживання позивача з 2016 року – АДРЕСА_3 .
Тому відповідач не мав повноважень на відкриття виконавчого провадження стосовно боржника.
Заслуговує увагу і наступне.
Вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець зобов`язаний впевнитись, що відповідно до приписів Закону має право відкривати виконавче провадження щодо певної особи.
Таким чином, може вимагати у стягувача надання доказів місця проживання або перебування боржника.
Приписами частини 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, обов`язок суду – захистити порушене право, на яке посягає недотримання суб`єктом владних повноважень вимог діючого законодавства.
ОСОБА_1 зазначив, що недотримання приватним виконавцем принципу територіальності виконання проваджень порушило право на отримання заробітної плати та пенсії у повному обсязі.
Суд зробив висновок про відсутність такого зв`язку.
Стягнення коштів відбулось на підставі виконавчого напису нотаріуса, який до цього часу не скасований у судовому порядку.
Тому на підставі нього виконавче провадження міг відкрити приватний виконавець за місцем проживання боржника і стягувати борг зі заробітної плати та пенсії.
Питання про повернення незаконно утриманих коштів, які перераховані на користь приватного виконавця та стягувача, треба ставити у провадженні, в якому оскаржується виконавчий напис нотаріуса.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Позивач не поніс судових витрат.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом десяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей
Судове рішення № 92535989, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 30.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 340/3349/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: