Ухвала суду № 92532905, 04.02.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 227/3453/19

Провадження № 1-кп/234/515/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Чернобай А.О.,

за участю секретаря Ястребов А.О.,

прокурора Паскал М.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

адвоката Дейнека О.І.,

представників потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області клопотання захисника Дейнека Олександра Івановича про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні № 12019050230000869 від 20.06.2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2020 року під час підготовчого судового засідання Краматорського міського суду Донецької області у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 захисником подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Так, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019050230000869, 29.07.2019 року в період з 14.20 год до 15.00 год. підозрюваній та її захиснику надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Цього ж дня, але без зазначення часу, надано доступ представникам потерпілих. Фактично, представник потерпілого Департаменту ЖКГ ОСОБА_4 не був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, оскільки, департаментом ЖКГ Донецької обласної державної адміністрації повноваження представника були надані іншій особі ОСОБА_5 , яка в подальшому, тобто після 29.07.2019 року була ознайомлена із матеріалами кримінального провадження. Відтак, прокурором порушено ст. 293 КПК України, яка передбачає одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному.

Крім того, вважає, що формулювання обвинувачення є неконкретним, суперечливим та позбавленим логіки.

Обвинувачення не містить інформації про розмір шкоди, завданої кожному з потерпілих.

З обвинувачення неможливо зрозуміти хто та кому саме має відшкодувати завдану шкоду: особа, що заволоділа грошовими коштами, що здійснювала технічний нагляд, балансоутримувач чи замовник в особі ОСОБА_1 .

Обвинувачення ОСОБА_1 , викладене в обвинувальному акті є не тільки неконкретним та не зрозумілим, а й не містить усіх елементів складу інкримінованого кримінального правопорушення. Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист.

Обвинувальний акт містить інформацію про заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави. Але, ані з обвинувального акту, ані з реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається підстав відмови потерпілих заявляти цивільний позов. Так само, обвинувальний акт не містить підтвердження повноважень прокурора на представництво органу державної влади в цивільному позові.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника та просила його задовольнити.

Прокурор Паскал М.Ю. проти клопотання заперечував, посилаючись на відсутність підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

Представник Департаменту Житлово – комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації Савача О.І. пояснила, що департамент не є потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України. Діями ОСОБА_1 департаменту не нанесено матеріальної шкоди та він не визнав себе потерпілим.

Представник Золотоколодязької сільської ради пояснила, що вона не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши ініціатора клопотання та думку інших учасників підготовчого судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунутому в порядку, встановленим КПК України. Тобто, обвинувачення констатує факт вчинення особою злочину та вказує, за яких обставин його було вчинено. А процес доказування (дослідження доказів) має більш детально розкрити кожний елемент складу злочину та підтвердити висунуте обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

У частині 2 статті 291 КПК України зазначені конкретні відомості, які має містити обвинувальний акт: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Згідно ч. 3 та ч. 4 статті 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Перелік вимог до обвинувального акту та додатків, що до нього додаються, встановлений ст. 291 КПК України, є вичерпним.

Суд акцентує увагу на тому, що в силу положень чинного кримінального процесуального законодавства України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору тільки у разі, коли він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Вказані вище вимоги закону виконані, а тому суд вважає, що обвинувальний акт складений у відповідності зі ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що виключно під час судового розгляду повинна надаватися правова оцінка кваліфікації дій обвинуваченого, яка була дана органом досудового слідства, та, перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, суд не може вдаватись до оцінки фактичних обставин кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання, що є неприпустимим. У той же час, межі судового розгляду кримінального провадження, які визначаються обвинувальним актом, можуть бути кориговані під час судового розгляду, адже пізнавальний процес, який здійснюється судом за участю сторін, може призвести до результатів, що свідчать про необхідність зміни обвинувачення або навіть відмови від нього. Таким правом наділений відповідно до ст. 337 КПК України прокурор, так і суд в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище обвинуваченого.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019050230000869 від 20.06.2019 року відносно ОСОБА_1 містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Також в обвинувальному акті відповідно до п. 6 ч. 2 ст.291 КПК України викладені обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

На думку суду, вказані вимоги ст. 291 КПК України прокурором під час складання обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12019050230000869 від 20.06.2019 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України та направлення його для розгляду до суду були дотримані.

Що ж стосується тверджень захисника про не зазначення часу надання доступу до матеріалів досудового розслідування потерпілим в реєстрі матеріалів досудового розслідування, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Ознайомившись зі змістом обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, суд вважає, що реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам кримінального процесуального закону, встановленим у ст. 109 КПК України.

У реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначена дата проведення процесуальної дії, помилка у реєстрі матеріалів досудового розслідування, на яку посилається захисник обвинуваченого у своєму клопотанні, не може вважатися невідповідністю обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону. Крім того, представники потерпілих не заявляли в судовому засіданні щодо не надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, перевіривши зміст обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам ст. 291 КПК України відповідно і законних підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.291, 314 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Дейнека Олександра Івановича про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні № 12019050230000869 від 20.06.2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Чернобай