Ухвала суду № 92532090, 29.10.2020, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1706/18

Провадження №2/149/25/20

Номер рядка звіту 46

У Х В А Л А

29.10.2020 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В. ,

при секретарі Поліщук Л. А.,

за участі відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Захарченка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Хмільницької міської ради Вінницької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення частини земельної ділянки з чужого незаконного володіння, відшкодування шкоди та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

02.07.2018 року до Хмільницького міськрайонного суду надійшла вказана вище цивільна справа.

Ухвалою від 26.12.2019 року головуючою суддею Робак М.В. прийнято справу до свого провадження

Ухвалою суду від 03.04.2020 відновлено провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Підготовче судове засідання неодноразово відкладалося через неявку позивача та її представника.

Ухвалою суду від 11.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з"явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач та його представник - адвокат Захарченко В.М. вважають за необхідне залишити позовну заяву без розгляду. Зокрема адвокат Захарченко В.М. зазначив, що справа перебуває на розгляді тривалий термін саме через систематичну неявку в судові засідання позивача та її представника.

Суд, заслухавши думку присутніх, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до такого.

Згідно ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За п.п.1, 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Положеннями ч. 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 про день та час розгляду справи повідомлялась за адресою, що зазначена в позовній заяві, проте повістки повертались не врученими з відмітками за закінченням терміну зберігання або ж відсутності за вказаною адресою особи. На адресу суду від позивача повідомлень про зміну її місця проживання не надходило.

Матеріали справи також містять докази належного повідомлення про розгляд справи представника ОСОБА_2 - адвоката Маліцької І.О., зокрема про розгляд справи 23.09.2020 року, остання повідомлена була 17.08.2020 (Т.2 а.с.233), про розгляд справи 07.10.2020 року повідомлена 28.09.2020 року (Т.3 а.с. 1), про розгляд справи 29.10.2020 року повідомлена 12.10.2020 року. Клопотань про розгляд справи за її відсутності чи відкладення засідання, призначені на 23 вересня та 29 жовтня з наданням доказів поважності причин неяви в судове засідання до суду не надходило. Заява про відкладення розгляду справи від 07.10.2020 (Т.3 а.с. 2-10) не свідчить про перешкоди представнику з"явитись до суду, оскільки з наданих до заяви додатків не вбачається, що адвокат Маліцька І.О. приймала участь у розгляді справи Солом"янським районним судом міста Києва, наданий договір про надання правової допомоги цей факт не підтверджує, оскільки у ньому відсутні посилання хоча б на номер справи, що розглядалась судом. З наданого витягу з сайта судової влади також не вбачається, що учасником справи була особа з якою укладено договір про надання правової допомоги. За таких обставин, суд визнав неяву представника позивача в судове засідання без поважних причин.

Суд зазначає, що справа вже тривалий час знаходиться в провадженні суду при цьому позивач ОСОБА_2 та її представник не вчиняють будь-яких дій для прискорення розгляду справи, а навпаки своєю бездіяльністю затягують розумні строки її розгляду.

Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України, основною засадою (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд розцінює безпідставні неявки позивача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Маліцької І.О. , що повідомлені належним чином про час, дату і місце судового засідання як зловживання своїми процесуальними правами, що є недопустимим.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові від 22 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №310/12817/13, вказав на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

За наведених вище обставин суд вважає, що оскільки позивач та її представник без поважних причин тричі не з"явились в судові засідання, що свідчить про втрату інтересу по вирішення спору, тому наявні підстави для залишення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Хмільницької міської ради Вінницької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення частини земельної ділянки з чужого незаконного володіння, відшкодування шкоди та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду, як це передбачено пунктом 3 ч.1ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст.ст. 43,44, 353,354, 257ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Хмільницької міської ради Вінницької області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення частини земельної ділянки з чужого незаконного володіння, відшкодування шкоди та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Робак М. В.