Рішення № 92530743, 23.10.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1556/18

Провадження №2/278/135/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - Яцюрук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся із даною позовною заявою, в якому просив:

1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на його користь 45 490 гривень 63 копійки матеріальної шкоди;

2. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 000 гривень 00 копійок моральної шкоди та 4000 гривень 00 копійок процесуальних витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22 листопада 2017 року о 21 год. 00 хв. на 9 км.+600 м. а/д Житомир-М.Подільський, неподалік АЗС «ЮПЖ» ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенс» державний номерний знак НОМЕР_1 в напрямку м.Бердичева, здійснив зіткненняз автомобілем «ВАЗ-2107» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку.

Позивач стверджує, що внаслідок ДТП, діями відповідача йому було завдано матеріальну шкоду, адже йому частково пошкоджено автомобіль, яку останній добровільно не відшкодував.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» надіслав відзив на позов в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з її необґрунтованістю. Окрім того позивач жодним чином не довів вину відповідача у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.46-48 том 1).

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов та просив відмовити в його задоволенні, оскільки позивачем жодним чином не підтверджено факт завдання шкоди саме відповідачем. Крім того, позивачем в своїй позовній заяві не зазначено, які втрати немайнового характеру йому заподіяно (а.с.123-128 том 1).

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та з урахуванням доказів наявних у справі.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечував проти задоволення позову.

Представники ПАТ «Страхова компанія «Уніка» в судове засідання не з`явився, не повідомивши причину неявки. Про час і день розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи учасників справи та оцінивши письмові докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

22 листопада 2017 року о 21 год. 00 хв. на 9 км.+600 м. а/д Житомир-М.Подільський, неподалік АЗС «ЮПЖ» ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенс» державний номерний знак НОМЕР_1 в напрямку м.Бердичева, здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-2107» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 належить автомобіль марки «ВАЗ-2107» державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.17 зв. том 1).

Висновком №105 автотоварознавчого дослідження автомобіля марки «ВАЗ-2107» державний номерний знак НОМЕР_2 від 25 квітня 2018 року встановлено вартість відновлювального ремонту пошкоджень автомобіля у розмірі 46904,17 гривень, а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля у розмірі 45490,63 гривень.

Оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість самого автомобіля (непошкодженого), то відновлювати такий автомобіль економічно недоцільно (а.с.7-18 том 1).

Постановою старшого слідчого СВ Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області майором поліції Фещенко О.О. від 24 листопада 2017 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за «12017060170001169 від 23 листопада 2017 року закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину, в діях ОСОБА_2 на підставі п.2 ч.1 ст.278 КК України (а.с.22 том 1).

Протокол щодо порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху в момент ДТП не складався, постанов про його притягнення до адміністративної відповідальності або про відсутність складу адміністративного правопорушення не виносилось.

Відповідно до висновку судового експерта Павлюка М.М. №2475/18-25/910/19-25 від 27 червня 2019 року, призначеної на підставі ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 27 листопада 2019 року, в даній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-2107 р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог розділу 10 «Початок руху та зміна його напрямку» Правил дорожнього руху України. Для регламентації та оцінки дій водія автомобіля ВАЗ-2107 р/н НОМЕР_3 ОСОБА_3 вимогам розділу 10 «Початок руху та зміна його напрямку» Правил дорожнього руху України, спеціальні пізнання в галузі автотехнічної експертизи не потрібні і дане питання може бути вирішено судом самостійно з урахуванням дорожньої обстановки на місці пригоди.

В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля «Мерседес Спринтер», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в діях водія ОСОБА_2 вбачається невідповідність технічним вимогам пункту 11.4. Правил дорожнього руху України. Визначити відповідність дій водія ОСОБА_2 технічним вимогам пункту 12.3. Правил дорожнього руху України, в частині застосування водієм ОСОБА_2 термінового гальмування в моменту виникнення небезпеки, в категоричній формі не представляється за можливе, з причин зазначених в дослідницькій частині висновку.

З урахуванням вихідних даних та проведеного дослідження, однією з причин виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в даних умовах дорожнього руху, слід вважати, технічно необґрунтовані дії водія ОСОБА_2 , які суперечили вимогам пункту 11.4 Правил дорожнього руху України (а.с.238-241 том 1).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

За приписами статей 60, 61 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно із частиною четвертою статті 61 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, постанова у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187,1188 ЦК України.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною першою статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Ураховуючи, що вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, в результаті якого було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль судовими рішеннями не встановлена, тому відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності по відшкодуванню шкоди.

Питання щодо судових витрат суд вирішує з урахуванням положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.16, 22, 23,1166, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.4, 12, 82, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. В. Зубчук