Постанова № 92529400, 30.10.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3505/20

Провадження № 3/175/1581/20

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2020 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., розглянувши матеріали, що надійшли з ДПП УПП в Дніпропетровській області відділ адміністративної практики про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

в с т а н о в и в:

15 вересня 2020 року о 23:15 годині, водій ОСОБА_2 в порушення вимог п. 2.5 ПДР на а/д М04 185 км Дніпропетровська область Дніпровський район керував автомобілем Ваз 2101 державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, тому вважаю за можливе справу розглянути без його участі на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Європейський суд з прав людини в п.41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.

За приписами ч. 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного, що провина ОСОБА_4 , за вказаних у адміністративному протоколі обставин підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 112903 від 15 вересня 2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожний наведений вище письмовий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним письмовим доказам, оскільки вони узгоджуються між собою.

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність є те, що ОСОБА_3 , протягом року адміністративному стягненню за скоєння адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 130 КУпАП не піддавався, посвідчення водія не має.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає різне покарання для водіїв (штраф з позбавленням права керування транспортними засобами) та інших осіб (штраф). Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підлягає покаранню у вигляді штрафу.

Враховуючи вищевказане, тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, те, що він посвідчення водія не має, протягом року не піддавався адміністративному стягненню за правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_4 , до адміністративної відповідальності та застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (ст. 401 КУпАП).

Згідно ст. 4 Закону України про «Судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатної особи у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 130, 251, 280 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн.

З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_7 , штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 20400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. (отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Копію постанови для відома направити ОСОБА_8 , та начальнику ДПП УПП в Дніпропетровській області.

Крім того, копію постанови для виконання в частині сплати судового збору та штрафу, у разі добровільної несплати, направити для виконання відповідному відділу ДВС у Дніпропетровській області.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.

Постанова набрала законної сили ___ __ 2020 року.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя С.О. Ребров