Рішення № 92529302, 30.10.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/4267/20

Провадження № 2/210/1796/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" жовтня 2020 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в сумі 13010,98 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється постачання теплової енергії відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири відповідачів здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідачі фактично отримують теплову енергію.

Позивач, виконуючи свої обов`язки, постійно надавав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, але боржники не здійснювали у повному обсязі оплату за отримані послуги, у зв`язку з чим виникла вказана заборгованість.

В судове засідання сторони не викликались.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Відповідачі отримавши ухвалу суду про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї, скористались процесуальним правом подачі заперечень на позовну заяву. Відповідно запереченням відповідачів, останні заперечують проти позову КПТМ «Криворіжтепломережа» щодо стягнення з них заборгованості за період з 01.12.2014 року по 01.03.2020 рік у сумі 13010,98 грн. Крім того, зазначають, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що включає період з 01.12.2014р. до 01.03.2017 р., а саме заборгованість на 01.03.2017 року у сумі 6800 грн. 12 коп. У період після 01.03.2017 року оплата послуг з постачання теплової енергії відповідачем здійснювалась за поточний період даного року, та була сплачена в повному обсязі у сумі 6210,86 грн. Вважає, що надані квитанції про сплату комунальних послуг спростовують позовну заяву позивача про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2014р. по 01.03.2020 року у сумі 13010,98 грн. та просять застосувати позовну давність.

Представник позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» отримавши заперечення на позовну заяву, скористався своїм процесуальним правом подачі письмових пояснень на заперечення, зазначаючи, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Так, відповідно до розрахунку заборгованості відповідачами систематично здійснювалися оплати за послугу з централізованого опалення, більше того, навіть не в опалювальний період. Таким чином, вважають, що відповідачі вчинили дії, що свідчить про визнання ними своєї заборгованості, а отже, строк позовної давності, за період, що не визнають відповідачі переривається. Щодо судового збору, то зазначає, що позовну заяву подано до суду 17.07.2020 року в той час як станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідачами не сплачена в повному обсязі, про що свідчать квитанції, надані самими відповідачами до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Між сторонами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. Кривого Рогу) та вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, зокрема, повноваження щодо визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарств.

Виконавцями комунальних послуг є з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація ( п.3 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Судом встановлено, що згідно з довідки КПТМ «Криворіжтепломережа» та довідки за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в Дніпропетровській області від 03.09.2020 року відповідачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожен окремо зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачі є споживачами послуг, що надаються КПТМ «Криворіжтепломережа» як постачальником теплової енергії для потреб централізованого опалення. Житлове приміщення перебуває у приватній власності, власником квартири є ОСОБА_1 , на ім`я якої відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 (а.с. 6).

Крім того, за вищевказаною адресою зареєстровані лише ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Будинок АДРЕСА_3 , в якому зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є багатоповерховим, опалення квартири АДРЕСА_4 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення будинку.

Відтак, КПТМ «Криворіжтепломережа» були надані послуги з постачання теплової енергії за адресою відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак останні належним чином не виконували своїх зобов`язань по оплаті за отримані послуги.

Доказів на спростовування зазначеного відповідачами не надано.

З розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість за постачання теплової енергії у квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , за період з 01.12.2014 року по 01.03.2020 року складає 13010,98 грн. (а.с. 7-8).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 67, 68, 162 ЖК України передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки передбачені договором або Законом. Відповідно п. 18 Постанови КМУ №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі Правила), плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим».

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до письмових заперечень заперечують факт заборгованості за період з 01.12.2014 року по 01.03.2017 рік, зазначаючи, що цей період є періодом позовної давності, а тому не визнають його. Крім того, визнають лише заборгованість за період з 01.03.2017 р. по 01.03.2020 рік, який ними вже сплачено. Зазначають, що період з 01.12.2014 року по 01.03.2020 року складається з періодів: три річної давності – це 01.12.2014 року по 01.03.2017 року – сума 6800,12 грн., та після 01.03.2017 року по 01.03.2020 року – сума 6210,86 грн.

Крім того, відповідачі зазначають, що сплачуючи за послугу у 2018, 2019, 2020 роках в графі «послуга та період» вони не вказували попередній період, а саме місяці 2014-2016 років, тим самим не переривали строк позовної давності та не вчиняли дії, що свідчать про визнання ними заборгованості, яка накопичувалась більш ніж три роки тому, а саме за період з 01.12.2014р. до 01.03.2017 р. у сумі 6800,12 грн.

З вищевказаних пояснень відповідачів вбачається, що вони знаючи про заборгованість, усвідомлюючи той факт, що можливо уникнути його сплату, завідомо розрахувавши період позовної давності, почали сплачувати за надані послуги позивача періоди, вирахувавши три роки, а саме з 01.03.2017 року по 01.10.2020 року, що встановлюється з наданих відповідачами розрахунків та витягів з сайту Нова-Ком, щодо сплати за комунальних послуг.

Крім того, судом встановлено, що відповідачами було проведено оплату за надані послуги КПТМ «Криворіжтепломережа» за періоди травень, червень, липень, серпень, вересень, що не є опалювальним періодом, а отже, суд вважає - це оплатою заборгованості за минулий час, за який не було проведено оплату.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 161/15679/15-ц (провадження № 61-765св18) міститься висновок по застосуванню частини першої статті 264 ЦК України та вказано, що «з тлумачення цієї норми слідує, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов`язаного суб`єкта (боржника). При цьому не виключається й випадку коли переривання перебігу позовної давності буде відбуватися внаслідок визнання боргу, що здійснюється іншими суб`єктами, якщо на це була виражена воля боржника. Тобто коли боржник виражає свою згоду чи уповноважує на це відповідного іншого суб`єкта».

В даному випадку строк позовної давності було перервано самими відповідачами в той самий час, коли вони здійснили першу оплату за надані комунальні послуги КПТМ «Криворіжтепломережа».

Таким чином суд вважає, що відповідачі, сплативши частково заборгованість за житлово-комунальні послуги, перервали позовну давність. Відповідачі вчинили дії, що свідчать про визнання ними своєї заборгованості, а отже, строк позовної давності, за період, що не визнають відповідачі переривається.

Крім того, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини, то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших частин платежу.

Крім того, представником позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» надано суду новий розрахунок заборгованості з урахуванням суми заборгованості, яку сплатили відповідачі. Так, відповідно розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_2 за квартирою по АДРЕСА_6 , борг відповідачів за період з 01.12.2014 р. по 01.10.2020 р. становить – 6500,12 грн., що узгоджується з тими витягами Нова-Кому, які надали до суду відповідачі разом із запереченнями на позовну заяву.

Отже, згідно наданих відповідачами витягів з сайту Нова-Ком розрахунків про сплату комунальних послуг КПТМ «Криворіжтепломережа» виходить, що станом на дату винесення рішення, а саме на 30.10.2020 р. відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частково сплачено суму заборгованості за період з 01.12.2014 р. по 01.03.2020 р.

Згідно з ч.5 п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, передбачено обов`язок споживача теплової енергії своєчасно проводити розрахунки за використану теплову енергію.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У квартирі зареєстровано місце проживання двох осіб, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідачів повідомлено про наявність заборгованості та необхідності її сплати за зареєстрованою адресою (а.с.6), однак станом на день розгляду справи заборгованість відповідачами погашено частково.

Проте відповідачі заперечують наявність правових підстав для нарахування заборгованості, за період з 01.12.2014 – 01.03.2017 рр. Вважаючи цей період позовною давністю, посилаючись на той факт, що сума заборгованості в той період виникла внаслідок економічної кризи, коли їх підприємство відправляло робітників у неоплачувальні відпустки, заробітку не вистачало на оплату комунальних послуг, тарифи росли, відповідачі не встигали оплачувати їх..

Таким чином, у відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону. Однак зазначені відповідачами документи та факти не знайшли підтвердження та не приймаються судом до уваги, а відтак, є не доведеними. Доведеним є лише факт постачання позивачем до квартири відповідачів послуг централізованого опалення, за які вони сплачували частково, розраховуючи на можливість списання заборгованості за минуванням давності, внаслідок чого утворилася заборгованість. Проте, оскільки відповідачами, все ж таки було частково сплачено суму заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується як виписками з сайту Нова-Ком так і розрахунком заборгованості, який надав до суду представник позивача, станом на дату винесення рішення заборгованість відповідачів складає 6500,12 грн..

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оскільки позивач свої обов`язки з постачання теплової енергії виконував, але відповідачі в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювали, внаслідок чого утворилась заборгованість, враховуючи те, що відповідачами надано документи про часткову сплату комунальних послуг наданих КПТМ «Криворіжтепломережа», суд доходить до висновку, що станом на дату винесення рішення заборгованість відповідачів складає – 6500,12 грн., яка підлягає стягненню.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вимоги відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо застосування строку позовної давності залишити без задоволення.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути в солідарному порядку судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, яка складає 1049,44 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.64, 67, 162 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»ст.ст. 4, 5, 13, 77, 79-82, 121,141, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії– задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50099, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9, ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2014 року по 01.03.2020 року у розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот гривень) 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50099, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9, ЄДРПОУ 03342184) суму сплаченого судового збору у розмірі 524 грн. (п`ятсот двадцять чотири гривні) грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ), на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50099, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9, ЄДРПОУ 03342184) суму сплаченого судового збору у розмірі 524 грн. (п`ятсот двадцять чотири гривні) грн. 72 коп.

Іншу частину позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. А. Літвіненко