Рішення № 92529001, 19.10.2020, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/302/20

Номер провадження 2/162/129/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря судових засідань Пилипчук Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” про відшкодування шкоди, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Стефківський В.І. звернувся до Любешівського районного суду з позовною заявою до ПрАТ “Українська пожежно-страхова компанія” про відшкодування шкоди.

У позові ОСОБА_2 просить суд стягнути з ПрАТ “УПСК” на користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування щодо: витрат на лікування в розмірі 29716,00 гривень; заподіяної моральної шкоди в розмірі 10015,20 гривень; понесених витрат на поховання в розмірі 2970,00 гривень, а також стягнути на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_4 страхове відшкодування пов`язане заподіяною моральною шкодою в розмірі 20030,40 гривень. Стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 01 грудня 2019 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки “Hyundai Getz”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих в ДТП травм – помер.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля “Hyundai Getz”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ “УПСК” відповідно до полісу №АО/0805263.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ “УПСК” з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявами про виплату страхового відшкодування, пов`язаного з понесеними витратами на лікування, поховання та заподіяною моральною шкодою, однак виплата страхового відшкодування здійснена не була.

У матеріально-правовому обґрунтуванні сторона позивача покликається на статті 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), на статті 3, 6, 22, 23, 27 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

В поданому до суду відзиві представник відповідача ПрАТ “УПСК” Басюк Б.І. вказав, що 06 лютого 2020 року, ОСОБА_7 , діючи на підставі довіреності в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до відповідача з повідомленням про ДТП, що сталася 01 грудня 2019 року, одночасно надіславши заяви на виплату страхового відшкодування.

Представник відповідача вказав, що на момент подання заяви про страхове відшкодування, заподіяної внаслідок ДТП, шкоди позивачу, яка пов`язана зі смертю її чоловіка, було відкрито кримінальне провадження №12019030140000279 по факту вказаного вище ДТП. У зв`язку з чим, призупинено передбачений законом строк для прийняття рішення про здійснення позивачу страхового відшкодування до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у вказаному кримінальному провадженні законної сили. Про що було повідомлено ОСОБА_1 , позивача в даній цивільній справі, та її представника.

Таким чином, звернення позивача до суду з цивільним позовом до ПрАТ “УПСК” є передчасним, що є підставою для відмови у його задоволенні.

До Любешівського районного суду 09 вересня 2020 року представником відповідача ПрАТ “УПСК” подано заяву про закриття провадження у даній цивільній справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У поданій до суду 16 жовтня 2020 року заяві представник позивача просив суд закрити провадження у даній цивільній справі в зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки 04 серпня 2020 року відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування, та вирішити питання розподілу судових витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Щодо клопотання представника позивача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В даній цивільній справі, предметом спору між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПрАТ “УПСК” є наявність шкоди завданої внаслідок ДТП позивачу та, у зв`язку із вказаним, виникнення у неї права на страхове відшкодування. Вподальшому, у зв`язку із задоволенням відповідачем матеріально-правової вимоги позивача, щодо якої остання просила суд ухвалити рішення, предмет позову припинив існування.

За змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення “відсутність предмета спору” в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Суд звертає увагу, що якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 13 травня 2020 року справа №686/20582/19-ц (провадження №61-1807св20) та постанові від 10 квітня 2019 року справа №456/647/18 (провадження №61-2018св19).

Враховуючи вказане вище, суд приходить до переконання, що закриття провадження у даній цивільній справі на підставі – “відсутності предмета спору” є не можливим, оскільки на момент звернення до суду та під час розгляду даної справи вказаний вище предмет спору між сторонами у даному цивільному процесі – існував та припинив своє існування у зв`язку з настанням події – винесення постанови Слідчого управління ГУНП у Волинській області про закриття кримінального провадження №12019030140000279 від 02 грудня 2019 року, в результаті якої відбулось добровільне задоволення заявлених позовних вимог, а саме здійснення відповідачем ПрАТ “УПСК” страхового відшкодування шкоди, яка була завдана позивачу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо страхового відшкодування, завданої в наслідок ДТП, шкоди пов`язаної зі смертю чоловіка позивача.

Суд дослідивши та проаналізувавши подані сторонами письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.

Нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Так, з огляду на визначені ст.11 ЦК України підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, Страховик, в даному випадку ПрАТ “УПСК”, за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі настання страхового випадку, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в порядку та на умовах, встановлених Законом України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі по тексту – Закон №1961-IV).

Порядок отримання страхового відшкодування особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, регламентовано статтями 35 та 36 Закону №1961-IV. В тому числі, передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, потягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву по страхове відшкодування, яка, відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України “Про страхування”, є підставою для виплати страхового відшкодування. Страховик, не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування потерпілому або особі, яка має право на отримання страхового відшкодування.

При цьому, законодавством передбачено випадки, з настанням яких Страховик має право призупинити строк для прийняття рішення про виплату або відмову у здійсненні страхового відшкодування. Одним з випадків припинення перебігу такого строку до дати, коли Страховику сталне відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили, є розгляд дорожньо-транспортної пригоди в тому числі у кримінальній справі.

З досліджених у суді доказів слідує, що дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу “Hyundai Getz”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 , внаслідок якої останній отримав тілесні ушкодження та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, сталася 01 грудня 2019 року.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу “Hyundai Getz” ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ “УПСК” за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №АО/0805263 від 10 квітня 2019 року.

Представник позивача - ОСОБА_7 06 лютого 2020 року подав до ПрАТ “УПСК” повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та ряд інших документів, в тому числі заяви на виплату страхового відшкодування та витяг з ЄРДР №12019030140000279 від 02 грудня 2019 року.

Оскільки на момент подання заяви про страхове відшкодування заподіяної позивачці ОСОБА_1 внаслідок ДТП шкоди, пов`язаної зі смертю її чоловіка ОСОБА_6 , було відкрито кримінальне провадження та здійснювалось досудове розслідування, в порядку ст.36 Закону №1961-IV, ПрАТ “УПСК” призупинило передбачений Законом строк для прийняття рішення про здійснення потерпілій страхового відшкодування та його виплати до дати, коли Страховику стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Вподальшому, після отримання постанови Слідчого управління ГУНП у Волинській області про закриття кримінального провадження №12019030140000279 від 02 грудня 2019 року, яка була винесена 26 червня 2020 року, ПрАТ “УПСК” 14 липня 2020 року поновлено строк для прийняття рішення про здійснення особам, які мають право на отримання страхового відшкодування за Полісом АО/0805263, виплати страхового відшкодування.

04 серпня 2020 року ПрАТ “УПСК” здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 71985,00 гривень, що підтверджується поданим відповідачем платіжним дорученням №12487.

Таким чином, 22 квітня 2020 року на момент подання до Любешівського районного суду представником позивача заяви про відшкодування шкоди досудове розслідування кримінального провадження № 12019030140000279 по факту ДТП ще тривало у зв`язку з чим, відповідно до ст.36 Закон №1961-IV, відповідачем було призупинено строк для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, про що повідомлено особу, яка має право на отримання страхового відшкодування, ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_7 ..

Враховуючи вказане вище, суд в цілому погоджується з міркуваннями відповідача про передчасність звернення ОСОБА_1 з даним позовом до Любешівського районного суду, оскільки на момент пред`явлення позову відповідач, вирішуючи питання про виплату страхового відшкодування позивачу, діяв у спосіб та у межах строків, визначених Законом №1961-IV, не допустивши порушення прав ОСОБА_1 ..

Проаналізувавши вказане вище суд приходить до переконання, що відповідачем ПрАТ “УПСК” не оспорювалось та не було порушено право позивача ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди, вказана страхова виплата була проведена Страховиком не внаслідок звернення позивача до суду з даними позовними вимогами, а після отримання постанови про закриття кримінального провадження, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , щодо стягнення з відповідача ПрАТ “УПСК” на її користь страхового відшкодування, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, пов`язаної зі смертю її чоловіка ОСОБА_6 , - слід відмовити.

З урахуванням положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в даному випадку витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7200,00 гривень, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

З врахуванням вказаного вище, керуючись ст.ст.1166,1167,1187ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2020 року.

Головуючий: Н.І. Гладіч