Ухвала суду № 92528183, 28.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2093/14-ц

Провадження № 6/522/728/20

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Стогнієнко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 25.08.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2020 року заява прийнята до провадження та призначено судове засідання на 02.09.2020 року.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Представник заявника до судового засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення якого повідомлена належним чином. Надала письмові пояснення та заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, провила заяву задовольнити.

Інші учасники процесу до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вважає заяву підлягаючою задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

06.02.2014 року позивач – ПАТ « Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачів, по якому просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 694 924,84 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що складається з трьох жилих кімнат та підсобних приміщень : 1,4 – коридори, 2,3,9 – житлові, 5 – кладова, 6 – туалет, 7 – ванна, 8 – кухня, загальною площею – 82,40 кв.м., житловою площею - 57,6 кв.м., що належить Іпотекодавцям на праві спільної часткової власності у рівних долях кожного на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.09.2006 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому ОМР згідно з розпорядженням від 25.09.2006 року № 196666, зареєстрованого і записаного в реєстрову книжку за №8-19113, право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності 27.09.2006 р., реєстраційний номер 16188626, номер запису 566 в книзі 600 пр-188, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження; стягнути з відповідачів на користь АТ “Дельта Банк” судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22.08.2014 року позов задоволено.

Ухвалою суду від 03.11.2014 року вищезазначене заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11.11.2015 року, позов задоволено.

04.12.2015 року Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист по справі № 522/2093/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 694 924,84 грн. на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”.

На підставі виконавчого листа № 522/2093/14-ц, 25.02.2016 року Постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 , було відкрито виконавче провадження № 51770216.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 51770216 вбачається, що боржником є ОСОБА_1 , стягувачем - ПАТ “Дельта Банк” (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ: 34047020)

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2020 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на ОСОБА_4 у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа по справі № 522/2093/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства « Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

До суду 25.08.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на ту обставину, що про наявність виконавчого провадження № 51770216 ОСОБА_1 не було відомо, оскільки з боку державного виконавця не було жодним чином проінформовано та не було надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, не було ніяким чином сповіщено про вчинення будь-яких виконавчих дій. Проте, 02.01.2020 року, в рамках даного виконавчого провадження, було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 суми виконавчого збору, на підставі чого в подальшому державним виконавцем було накладено арешт на його банківські рахунки. Заявник вважає такі дії виконавця незаконними, оскільки зобов`язальні відносини були врегульовані поза межами виконавчого провадження та державним виконавцем не було вчинено жодних дій з примусового виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЗУ “Про виконавче провадження”, кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ “Про виконавче провадження”, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Норма Закону вказує на те, що підставою стягнення виконавчого збору є факт виконання рішення за участі органів державної виконавчої служби. Тобто, необхідним елементом є проведення дій виконавцем, які б сприяли виконанню судового рішення.

Якщо ж провадження закривається, а виконавець не вчиняв ніяких дій, то стягнення виконавчого збору є безпідставним ( аналогічний правовий висновок міститься в постановах ВСУ від 29.03.2018 року у справі № 8/39 та від 14.05.2018 року у справі № 908/2356/16, від 15.02.2018 у справі № 910/1587/13 та від 03.03.2018 у справі № 925/1788/15).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

На офіційному сайті Міністерства юстиції України (електронне посилання: https://kyivobljust.gov.ua/news/info/vikonavchiy-zbir-skilki-platiti-i-u-yakih-vipadkah-mojna-uniknuti) роз`яснено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчии? збір не стягується, а стягнутии? виконавчии? збір підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до п.5 Узагальнення Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, що було прийнято Постановою від 25 вересня 2015 року м. Київ № 8 “Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах” визначено: «Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону N 606-XIV є закінчення виконавчого провадження.»

При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

-видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

-коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

-видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

-помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

-видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

-пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.”

Визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню можливо у зв`язку з припиненням зобов`язання за домовленістю сторін поза межами виконавчого провадження.

Положення статті 36 Закону № 898-IV передбачають таку підставу припинення зобов`язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора іпотекодержателя. У разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений статтею 37 Закону №898-IV, зобов`язання припиняється, оскільки за положеннями Закону №898-IV усі наступні вимоги є недійсними ( аналогічний правовий висновок міститься в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 року по справі № 204/7148/16-ц, а саме:“Відтак, зважаючи на встановлений судом факт припинення договору іпотеки, вважаються припиненими і зобов`язання за основним договором (кредитним), отже всі наступні вимоги, у тому числі, пов`язані з примусовим виконанням виконавчого листа, виданого 08.11.2013 року, є недійсними”.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувались на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, важливим є те, що обставини, факти, з якими пов`язується відсутність обов`язку боржника, виникли вже після винесення судом рішення, в іншому разі через визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відбудеться ревізія законності рішення суду, що не передбачено процесуальним законодавством.

В даному випадку вже відсутній обов`язок боржника щодо виконання рішення, оскільки він його виконав добровільно.

Отже, оскільки поза межами виконавчого провадження № 51770216 звернуто стягнення на предмет іпотеки, боржник передав кредитору відступне, зобов`язання, що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту - є припиненими.

З наведеного вище слідує, що є підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки спір між сторонами відсутній, рішення суду фактично виконано у добровільному порядку та у Заявника відсутні будь-які інші вимоги до Боржника.

З матеріалів справи вбачається, що новим кредитором (власником права вимоги на предмет іпотеки, а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_1 ) є ОСОБА_4 .

Виконання зобов`язання між сторонами відбулося добровільно та поза межами виконавчого провадження № 51770216. Сторони не мають претензій один до одного та не мали обізнаності щодо виконавчого провадження № 51770216 та щодо проведення виконавчих дій. А отже, сторони не мали можливість своєчасно сповістити державного виконавця про фактичне виконання зобов`язання.

З наведеного вище суд вважає за можливе заяву задовольнити, визнавши виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ч. ч. 1, 6 ст. 259, 260, 261, 262, 264, 265, 352, 353, 432 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,- задовольнити .

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 522/2093/14-ц, що був виданий 04.12.2015 року Приморським районним судом м. Одеси на виконання рішення суду від 28.04.2015 року по справі № 522/2093/14-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р.Д. Абухін

28.10.2020