Ухвала суду № 92528012, 22.10.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/12143/20

Провадження №2/521/3324/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали уточненої позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відкрито.

Утім, як встановлює частина 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на зміст даної норми звернення особи до суду повинне відповідати певним вимогам, що регламентуються процесуальним законом, зокрема статтями 175, 177 ЦПК України.

Однак, дослідивши відповідні матеріали суд виявив, що дана заява подана без додержання певних вимог закону, а саме: відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем заявлено вимогу про визнання права власності за набувальною давністю на гараж № НОМЕР_1 в Гаражному товаристві «Чайка» за адресою: місто Одеса, вулиця Центральний аеропорт, 2/1, загальною площею 46,5кв.м., та гараж № НОМЕР_2 в Гаражному товаристві «Чайка» за адресою: місто Одеса, вулиця Центральний аеропорт, 2/1, загальною площею 77,6кв.м., які складаються з першого поверху та підвалу, та які ОСОБА_1 уважає нерухомим майном.

Тобто, позовна заява містить дві вимоги майнового характеру, ціна позову визначена заявником у розмірі 157 980,00 гривень, що відповідає сукупній інвентаризаційній вартості об`єктів згідно з оціночними інформаційними довідками ПП «Проект» від 18 червня 2020 року.

Як регламентує пункт 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою або фізичною особою – підприємцем – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відтак, суддя вважає обґрунтованим визначити розмір судового збору за подання позову в розмірі 8408,00 гривень, у зв`язку з чим зазначає, що за подачу позову доплаті від ОСОБА_1 підлягає 8408,00 – 1579,80 = 6828,20 гривень у порядку, що визначений Законом України «Про судовий збір» за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у місті Одесі / Малиновський район / 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA138999980313121206000015007; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Малиновський районний суд міста Одеси.

Згідно з частинами 1, 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись до суду позивач зазначає, що спірні гаражі розташовані на території Гаражного товариства «Чайка», а земельна ділянка, на якій розташоване товариство, знаходиться в постійному користуванні Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» на підставі державного акту.

Але при цьому позивач не обґрунтовує мотивів визначення відповідачем Одеську міську раду, та не залучення Гаражного товариства «Чайка» та Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» до участі у справі в належному процесуальному статусі.

Як установлює стаття 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з параграфом 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine», заява №23436/03), право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. «Голдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom», рішення від 21 лютого 1975 року, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. «Герин проти Франції» («Guеrin v. France», рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).

Водночас відповідно до параграфів 59, 60 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland», заява №28249/95), суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (див. «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» («Tolstoy-Miloslavsky v. the United Kingdom», рішення від 13 липня 1995 року, п. 54, 61). Більше того, суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., mutatis mutandis, «Ейрі проти Ірландії» («Airey v. Ireland», рішення від 09 жовтня 1979 року, п. 25, 26). Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Як встановлює ст. 185 ч.1, 2 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Крім того, відповідно до ст. 187 ч. 11 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі викладеного, суддя вбачає, що дана заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення наведених недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 187, 258, 259, 260, пунктами 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків впродовж п`яти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Роз`яснити позивачеві, що у разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: І.В. Плавич